Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

при секретарі - Семко М.О.,

за участю:

представника позивача та третьої особи - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа житлово-будівельний кооператив «Ленінський -30», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1398,60 грн. та моральної шкоди у розмірі 2000 грн..

Свої вимоги позивач обгрунтовувала тим, що вона є співвласником та мешканцем квартири АДРЕСА_3. Будинок був збудований як кооперативний і на цей час вважається будинком, що знаходиться на балансі житлово-будівельного кооперативу "Ленінський -30". Квартира відповідача АДРЕСА_1 розташована на першому поверсі, з часу її придбання 12 квітня 2005 року до 2009 року в квартирі ніхто не проживав, а в 2009 році відповідачка почала переобладнання квартири в нежитлове приміщення під аптеку. Будівельні роботи проводилися найманими відповідачкою працівниками, якими восени 2011 року, під час будівельних робіт, була демонтована система гарячого водопостачання та система опалення квартир в цій парадній. Опалення в квартирах було відсутнім на протязі усього опалювального сезону 2011-2012 років, тобто протягом п'яти місяців з 1 листопада 2011 р. до 1 квітня 2012 р.. Опалення квартири здійснювалося електроприладами, але вона була змушена оплачувати послуги теплопостачання у сумі 1398,60 грн.. Оскільки протягом тривалого строку її сім'я з вини відповідача існувала у нелюдських умовах без тепла та гарячого водопостачання, що порушило встановлений порядок життя і спричинило їй моральні страждання.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи підтримав заявлені вимоги та зазначив, що через дії відповідача по демонтуванню системи опалення в квартирі, позивач та власники інших квартир по стояку були позбавлені опалення в період з 1 листопада 2011 року по 1 квітня 2012 року. Наявність вини відповідача в завданні шкоди підтверджується довідкою ЖБК та актами. Також повідомив про те, що незважаючи на обмеження доступу до квартири, відповідач все одно входила до неї.

Представник відповідача заперечував проти задоволенню позову посилаючись на те, що відповідачем не було здійснено переобладнання, радіатор було винесено на іншу стіну, на балкон, роботи виконувалися по проекту, взагалі відповідачу було перекрито доступ до квартири, тому вона не могла ніяким чином завадити постачанню опалення та гарячої води, ці обставини вже встановлені рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 27 травня 2011 року і не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи. Крім того, доступ до квартири був забезпечений лише 19 липня 2012 року під час виконання рішення суду.

Заслухавши представника позивача та третьої особи, а також представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як видно із змісту довідки голови правління ЖБК від 13 жовтня 2012 року з 2009 року в квартирі АДРЕСА_1 з 2009 року почались роботи по переобладнанню в аптеку. Восени 2011 року при проведенні ремонту робітниками були демонтовані труби і радіатор опалювальної системи, після чого роботи були зупинені і не ведуться до теперішнього часу. У зв'язку з демонтажем системи опалення було зупинено подання опалення в вище розташовані квартири з 2-го по 16 -й поверхи(а.с.5).

Актом від 26 грудня 2011 року та додатковими актами від 26 грудня 2011 р. та 9 лютого 2012 р., затвердженими 4 січня та 11 лютого 2012 р. комісією, затвердженою рішенням правління, було проведено перевірку стану опалення квартир і встановлено відсутність опалення, батареї холодні, гаряча вода відсутня, опалення здійснюється електроприладами (а.с.10). 9 лютого 2012 року зазначено про неможливість увійти до квартири АДРЕСА_1 через відсутність проживаючих (а.с.10-12).

рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 27 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до житлово-будівельного кооперативу «Ленінський -30», треті особи виконком Одеської міської ради та Одеська міська рада та зустрічним позовом ЖБК «Ленінський-30» до ОСОБА_4 про зобов'язання привести демонтований віконний блок у первісний стан, було встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 та 10 травня 2005 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради листом за № 2270 було надано дозвіл на розробку у відповідній ліцензійній установі проекту реконструкції вказаної квартири під приміщення аптеки із облаштуванням фасадного входу без добудови додаткових приміщень. Товариством з обмеженою відповідальністю «Виконавча компанія «СЛІД» виготовлено Проект реконструкції квартири за АДРЕСА_1 під приміщення аптеки. Водопостачання та водовідведення згідно проекту аптеки при реконструкції квартири розроблено на підставі в т.ч. СНіП 2.01.01-85, ДБН В2.2.10-200, проект опалення та вентиляцій розроблено на підставі СНіП 2.04.05-91 із змінами за № 1 та № 2, СНіП П-3-79 із змінами № 1 та ДБН В2.2.10-2001. Проект реконструкції квартири під аптеку затверджено управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради згідно висновку за №1295/06, санітарно - епідеміологічною станцією м.Одеси за висновком № 974-2731 та управлінням з питань наглядно-профілактичної діяльності ГУМНС України в Одеській області за висновком експертизи №1151. 05 травня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області на ім'я ОСОБА_4 видано дозвіл на виконання будівельних робіт за №314 з реконструкції квартири під аптеку відповідно до проектної документації ТОВ «Виконавча компанія «СЛІД».

Судом було також встановлено, що 24 лютого 2010 року приміщення квартири АДРЕСА_1 було опечатано представниками ЖБК «Ленінський-30» вимкнено від електропостачання, при підвозі до будинку будівельних матеріалів з метою їх відвантаження члени ЖБК здійснюють дії які унеможливлюють занесення матеріалів до приміщення квартири з метою недопущення проведення дії з реконструкції зазначеного приміщення.

Даним рішенням на підставі встановлених обставин вимоги ОСОБА_4 були задоволені, зобов'язано ЖБК «Ленінський-30» у будь-який спосіб не чинити їй перешкоди у користуванні та розпорядженні приміщенням квартири за АДРЕСА_1 забезпечивши безперешкодний доступ до приміщення та належне водо-, електро-, газопостачання приміщення квартири за АДРЕСА_1.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, суд приходить до висновку, що вказані обставини не підлягають доказуванню.

Як повідомив представник відповідача вказане рішення було виконано 19 липня 2012 року, проти чого не заперечував і представник позивача. Доводи представника позивача і третьої особи про те, що відповідач безперешкодно, незважаючи на опечатування, потрапляла до квартири, не приймається судом до уваги оскільки в їх підтвердження не було представлено належних доказів, актів в підтвердження таких фактів не складалося.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вимогами ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи представлені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позивач не довела своїх вимог належними та допустимими доказами, оскільки відсутні докази в підтвердження наявності вини відповідачки в незабезпеченні

квартири позивача опаленням, тому позов є незаконним і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 212- 215 ЦПК України, суд -

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа житлово-будівельний кооператив «Ленінський -30», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.