Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Островського Л.Є.

секретаря Уєвич Р.Б.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, суд, -

Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, які зазначені у позовній заяві та заяві про доповнення позовних вимог.

Просив позов задоволити повністю.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 03.03.2008 року по 04.10.2011 року ОСОБА_1 працював в Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ на посаді викладача кафедри судочинства.

04.10.2011 року наказом заступника голови комісії з припинення юридичної особи Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України № 129 о/с позивача було звільнено із займаної посади за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в зв»язку з ліквідацією установи.

Ліквідація Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України проводилася на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року № 727-р (727-2011-р) «Про реорганізацію мережі вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ», наказу МВС України від 28.07.2011 року № 490 «Про реорганізацію вищих навчальних закладів МВС», що підтверджено листом Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України від 17.10.2011 року № Б-51.

Про наступне вивільнення працівників Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі позивача, було повідомлено 04.08.2011 року, однак, як зазначено листом територіальної державної інспекції праці у Івано-Франківській області від 02.11.2011 року № 01-04/1310 ОСОБА_1 ознайомився у відомості-попередження про ліквідацію навчального закладу та наступне вивільнення 12.08.2011 року, хоча на зборах колективу 04.08.2011 року всі були повідомлені про це усно.

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що звільнення, за нормами ст. 49-2 КЗпП України, повинне було проведене не раніше двох місяців з дня повідомлення, тобто 12.10.2011 року, а тому таке звільнення позивача суперечить вимогам ст. 49-2 КЗпП України і є незаконним, наказ від 04.10.2011 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги щодо поновлення на роботі є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

За вимогами ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, в т.ч. зазначених у п. 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як зазначено в ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові роботу в тій же установі.

Листом Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України від 17.10.2011 року № Б-51 стверджено, що правонаступника Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України немає, а Львівський державний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України правонаступником не визначений.

Суд не бере до уваги посилання позивача на ст. 42 КЗпП України щодо переважного права позивача залишення на роботі, так як дана стаття застосовується при скороченні чисельності та штату, а не ліквідації установи.

Суд відхиляє доводи позивача, що Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України не є юридичною особою, оскільки визначення юридичної особи, поняття ліквідації юридичної особи та порядок її ліквідації міститься в ст.ст. 80, 104, 110, 111 ЦК України, при цьому вживані в цій нормі поняття: «ліквідація» ? стосуються саме підприємств, установ, організацій як юридичних осіб, а не їх структурних підрозділів.

Відповідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до вказаних норм та роз'яснень, які містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 (v0013700-99) «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при визначенні середнього заробітку суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (100-95-п) (із наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці», п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) , середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Кількість днів з 04.10.2011 р. по 18.12.2012 р. становить - 14 місяців і 10 днів.

Відповідно довідки № 321 про дохід позивача, виданої відповідачем 13 жовтня 2011 року середня заробітна плата позивача за два місяці перед звільненням з роботи становила 3354, 33 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 41400 грн., 62 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 4 жовтня 2011 року по 18 грудня 2012 року, тобто до ухвалення рішення, з врахуванням 5623 грн.10 коп. отриманих ним за іншим місцем роботи.

Що стосується позовних вимог про стягнення завданої моральної шкоди в розмірі 50000 грн., то суд зазначає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.

Позивач зазначив, що незаконні дії відповідача принизили його честь, професійну гідність як людини, юриста і викладача, внаслідок чого втрачений душевний спокій, виник дискомфорт у відносинах, змінено розпорядок життя.

Проте, позивач не надав суду жодного доказу в подані ним обґрунтування, оскільки проходила ліквідація установи із звільненням не тільки позивача, а і інших 186 працівників.

Звертаючись до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, який ухвалою від 16.11.2011 року закрив провадження, так як спір не був підвідомчий даному суду, строки звернення за даним позовом є пропущені з поважних причин і підлягають поновленню.

На підставі ст. 40 п. 1, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 215- 218 ЦПК України, суд, -

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Позов ОСОБА_1 до Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - задоволити частково.

Скасувати наказ № 129 о/с від 04.10.2011 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого викладача кафедри судочинства юридичного факультету Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ з 04.10.2011 року.

Стягнути з Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 41400 грн. 62 коп.

В задоволенні вимог в частині стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ на користь держави 628 грн. 60 коп. державного мита.

рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 3354 грн. 33 коп. допустити до негайного виконання.

рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.