121/10530/12 Про відновлення на роботі, виплату середньої заробітної плати, зобов’язання внести запис в трудову книжку, стягнення моральної шкоди - 14.12.2012 Прийняття

Позивач, уточнивши позовні вимоги, звернулася із відповідним позовом, що мотивовано тим, що 11 листопада 2011 року заочним рішенням Феодосійського міського суду АРК вона була поновлена на посаді паспортиста КП «ЖЕК №5»із виплатою заробітної плати за вимушений прогул. У частині поновлення на роботі та сплати середнього заробітку за один місяць суд допустив негайне виконання. рішенням Апеляційного суду АРК від 01.02.2012 року рішення суду першої інстанції фактично залишено без змін, апеляційна скарга відповідача відхилена. Незважаючи на те, що рішення набрало законної сили, відповідач добровільно поновити позивача на роботі відмовлявся, у зв'язку із чим позивач вимушена була звернутися до виконавчої служби, 20.03.2012 року відкрито виконавче провадження. За період, коли справа знаходилася у суді, позивач народила доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки позивач не працювала, то відповідно до ст 17 Закону України «Про відпустку» відпустка дородова та післяродова позивачу не надавалася, листи тимчасової непрацездатності не виписувалися. 04.05.2012 року позивач письмово звернулася до КП ЖЕК №5 із заявою про надання відпустки по догляду за дитиною з моменту видання наказу про поновлення на роботі. Наказ про поновлення на роботі було видано тільки 07 травня 2012 року, із наказом позивач ознайомлена тільки 11 травня 2012 року. Позивач неодноразово просила надати їй відпустку по догляду за дитиною, зверталася до прокуратури про захист її порушених прав, однак відпустку по догляду за дитиною досі позивачу не надано. Крім того, у судовому засіданні 13.11.2012 року позивач дізналася, що 20.09.2012 року видано наказ про те, щоб вважати її такою, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною з 03.10.2011 року. Вказані вище обставини стали підставою для звернення із позовом про зобов'язання відповідача видати наказ про надання відпустки по догляду за дитиною з 07 травня 2012 року, стягнення середнього заробітку, визнання наказу від 20.09.2012 року недійсним та зобов'язання внести певні записи у трудову книжку.

Позивач у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, сповіщена належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що йти у відпустку по догляду за дитиною є правом, а не обов'язком матері, а тому позивач має права піти у відпустку з 07 травня 2012 року відповідно до її заяви. Представник додатково пояснила, що позивач неодноразово намагалася приступити до роботи, однак відповідачем чинилися перешкоди у цьому. Відповідачем не складено жодного акту у зв'язку із відсутністю позивача на роботі, а тому відсутні підстави вважати про наявність прогулу позивача. Таким чином, позивач має права вимагати стягнення грошових коштів за вимушений прогул, оскільки з вини відповідача вона не почала працювати після поновлення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що підприємством не видавався наказ про поновлення на роботі, оскільки про це не міститься вказівки у рішенні суду. Представником відповідача позивач неодноразово була запрошена для того, щоб оформити початок роботи, однак позивач не з'являлася. Жодного акту з цього приводу не складено. Оскільки по документам підприємства позивач не рахується звільненою, відсутні підстави для видання наказу про її поновлення, у зв'язку із чим у трудову книжку просто внесені відомості про поновлення на роботі відповідно до рішення суду. Враховуючи те, що позивач вважається поновленою з 14 березня 2011 року, згідно рішення Апеляційного суду АРК від 01.02.2012 року, позивач отримувала допомогу на утримання дитини від Управління праці та соціального захисту населення, відповідачем видано наказ від 20.09.2012 року про те, що вона вважається такою, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною з 03 жовтня 2011 року.

Суд, заслухавши представників, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Феодосійського міського суду АРК від 11 листопада 2011 року по справі №2-2994/2011 позов ОСОБА_3 про захист трудових прав задоволено, поновлено позивача на посаді паспортиста КП «ЖЕК №5», стягнуто з КП «ЖЕК№5»середній заробіток по 11.11.2011 року у сумі 5358,98 грн та зобов'язано внести записи у трудову книжку (а.с.6-7)

рішенням Апеляційного суду АРК від 01 лютого 2012 року апеляційну скаргу КП «ЖЕК№5»відхилено, резолютивну частину рішення суду першої інстанції змінено та вказано, що ОСОБА_3 поновлено на посаді паспортиста з 14 березня 2011 року. (а.с.8-9)

20.03.2012 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-2994/2011, що видано на виконання рішення Феодосійського міського суду від 11.11.2011 року (а.с.10)

Судом встановлено, що позивач 04.05.2012 року звернулася до відповідача із заявою про надання наказу про поновленні на роботі та наданні відпустки по догляду за дитиною (а.с.13).

Наказ про поновлення ОСОБА_3 на роботі відповідачем видано 07 травня 2012 року, отримано позивачем 11 травня 2012 року. (наказ №57-к) (а.с.12)

Дослідженням копії трудової книжки позивача встановлено, що у неї відсутні записи про накази від 07 травня 2012 року та 20 вересня 2012 року, запис №7 зроблено із виправленнями 18.04.2012 року, що позивач прийнята паспортистом з 14.06.2010 року, підставою зазначено рішення Феодосійського міського суду від 11.11.2011 року (а.с.25)

Таким чином, рішення Феодосійського міського суду про поновлення ОСОБА_3 на роботі фактично виконано відповідачем тільки 07 травня 2012 року. Затримка виконання рішення суду здійснена з вини відповідача.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що підприємство не мало можливості виконати рішення суду, оскільки у рішенні не було вказано, як це робити, у задоволенні заяви про роз'яснення рішення відмовлено, оскільки відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) рішення суду є обов'язковим для виконання, відповідно до ст 76 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст 236 КУпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Судом встановлено, що середній заробіток стягнуто по 11.11.2011 року.

Таким чином, час затримки виконання рішення суду становить з 12.11.2011 року по 06 травня 2012 року, що складає 119 робочих днів (13 робочих днів у листопаді 2011 року, 22 -грудні 2011 року, січні 2012 року -20 днів, 21 -лютому 2012 року, 21 -березні 2012 року, 20 -квітні 2012 року, 2 -травні 2012 року (по 6 травня))

рішенням Феодосійського міського суду АРК зазначено, що середній заробіток позивача до звільнення становить 679,40 грн, таким чином, середній заробіток за несвоєчасне виконання рішення, що підлягає стягненню, становить 3866,44 грн.

Оскільки позивачем не надано розрахунок індексацій та компенсаційних них виплат, суд не знаходить підстав для їх стягнення у зв'язку із тим, що вимоги неконкретизовано.

17 вересня 2012 року позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про отримання наказу про надання відпустки по догляду за дитиною за раніше поданою заявою.

Судом встановлено, що 20 вересня 2012 року відповідачем прийнято наказ, відповідно до якого вирішено вважати ОСОБА_3 такою, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною з 03 жовтня 2011 року (а.с.26)

Судом встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4) та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Статтею 179 КЗпП України встановлено, що за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про відпустки», після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Дані правові норми вказують, що відпустка по догляду за дитиною надається за бажанням жінки, тобто фактично у разі її звернення із відповідною заявою.

Позивач зверталася до відповідача 04 травня та 17 вересня 2012 року із вимогами про надання їй відпустки з моменту поновлення, тобто з 07 травня 2012 року.

У зв'язку із тим, що позивач просить надати їй відпустку з 07 травня 2012 року, суд вважає наказ від 20.09.2012 року про те, щоб вважати позивача такою, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною з 03 жовтня 2011 року, не відповідає положення вказаних вище правових норм.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, що позивач не була на роботі з 11.11.2011 року до 07 травня 2012 року, а тому фактично в неї є прогули, оскільки представником відповідача не надано доказів наявності прогулу(відповідних актів, тощо), питання про звільнення відповідача за прогулу не ставилося.

Суд також не приймає до уваги пояснення представника відповідача, що позивач увесь цей час отримувала допомогу по догляду за дитиною, оскільки це не має правового значення для вирішення даного позову. У разі надлишкової сплати сум допомоги, Управління праці та соціального захисту має права звернутися із позовом про стягнення даних сум з позивача. Права відповідача у даному випадку не є порушеними.

Діючим законодавством про працю не передбачено визнання наказів недійсним, однак фактично судом встановлено, що позивач просить про скасування спірного наказу, а тому суд вважає, що право позивача буде захищено шляхом скасування наказу від 20.09.2012 року як такого, що не відповідає нормам закону.

Оскільки судом встановлено, що видані підприємством накази відносно позивача не внесені у трудову книжку, суд вважає також за необхідне зобов'язати відповідача внести відповідні записи у трудову книжку.

Вказані вище обставини свідчать про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2012 року.

Керуючись ст. ст. 213- 215 ЦПК України, суд, -

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати наказ №102-к від 20.09.2012 року про рахування ОСОБА_3 такою, що знаходиться у відпустці за доглядом за дитиною з 03.10.2011 року.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №5» (ЄДРПОУ 32294334) видати наказ про надання ОСОБА_3 відпустки по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку з 07 травня 2012 року.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №5» (ЄДРПОУ 32294334) внести відомості про наказ від 07 травня 2012 року №57-К про поновлення на роботі ОСОБА_3 у трудову книжку.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №5» (ЄДРПОУ 32294334) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 листопада 2011 року по 06 травня 2012 року у розмірі 3866,44 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №5»(ЄДРПОУ 32294334) судовий збір у розмірі 321,9 грн (реквізити для перерахування: отримувач коштів державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок отримувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135).