Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року (судді Епель О.В., Карпушова О.В., Мамчур Я.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області (далі - управління ПФУ) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірними дії управління ПФУ щодо відмови в перерахунку пенсії, призначеної на підставі статті - 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 3723-ХІІ (3723-12) ), у зв'язку зі збільшенням з 01 грудня 2015 року її розміру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) (далі - постанова № 1013). Просила також зобов'язати відповідача здійснити з 01 червня 2016 року відповідний перерахунок пенсії, обчисливши її в розмірі 80 відсотків місячного заробітку у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим пенсіонерам на підставі постанови № 1013 та виплачувати її з 01 червня 2016 року. Звернути постанову до негайного виконання.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, яку їй призначено відповідно до Закону № 3723-ХІІ (3723-12) .

13 червня 2016 року позивач звернулася до пенсійного органу із заявою, в якій просила у зв'язку з підвищенням посадових окладів згідно з постановою № 1013 (1013-2015-п) перерахувати пенсію відповідно до схеми посадових окладів, передбачених цією постановою, та надала довідку про заробітну плату від 13 червня 2016 року № 9.

Листом від 17 червня 2016 року № 59/А-03 управління ПФУ відмовило у перерахунку пенсії.

Славутицький міський суд Київської області постановою від 23 серпня 2016 року позов задовольнив. Визнав дії управління ПФУ неправомірними щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до статті - 37-1 Закону № 3723-ХІІ у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим пенсіонерам на підставі постанови № 1013 (1013-2015-п) . Зобов'язав управління ПФУ здійснити відповідний перерахунок пенсії з 01 червня 2016 року.

Рішення обґрунтував тим, що за наявності чинної на час підвищення розмірів заробітної плати державних службовців статті - 37-1 Закону № 3723-ХІІ, яка передбачала право на перерахунок пенсії у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, постановою № 1013 (1013-2015-п) було виключено правовий механізм такого перерахунку, що не відповідає зазначеній нормі закону, яка має вищу юридичну силу, оскільки цією нормою закону Кабінету Міністрів України не було делеговано повноваження визначати саму сутність права на перерахунок пенсії, а було надано лише право визначати порядок та умови такого перерахунку.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 02 листопада 2016 року це рішення скасував та прийняв нове - про відмову у задоволенні позову. Зазначив, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії внесено зміни (набрали чинності 01 січня 2015 року) у статтю - 37-1 Закону № 3723-ХІІ, що регулює порядок і умови перерахунку пенсії державних службовців та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частин другої та п'ятої статті 37 Закону № 3723-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16 січня 2003 року № 432-IV (432-15) ) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція статті 37 Закону № 3723-XII (чинного станом на дату призначення пенсії) існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) змін, внесених підпунктами "а" та "б" підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Відповідно до статті - 37-1 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (865-2000-п) (у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року; далі - постанова № 865) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (432-15) заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" (3723-12) , визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою.

Проте надалі законодавче регулювання цих відносин зазнало змін. Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) (набрав чинності з 01 січня 2015 року) статтю - 37-1 Закону № 3723-XII викладено у новій редакції, а саме встановлено, що "умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Отже, станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення статті - 37-1 Закону № 3723-XII, які встановлювали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, та визначали порядок і умови для такого перерахунку, скасовано. Водночас питання щодо перерахунку пенсій державних службовців віднесено до відання Кабінету Міністрів України, який ще не бачить підстав стосовно настання умов та встановлення порядку перерахунку пенсій державним службовцям.

Порядок перерахунку пенсій державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було передбачено згаданою вище постановою № 865 (865-2000-п) .

Проте з набранням з 15 грудня 2015 року чинності постанови № 1013 (1013-2015-п) (підлягає застосуванню з 01 грудня 2015 року) з постанови № 865 (865-2000-п) виключено пункт 4 (щодо умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-XII (3723-12) ), а пункт 5 цієї постанови (щодо форми довідки для перерахунку) змінено.

Таким чином, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови № 1013 (1013-2015-п) , якою пункт 4 постанови № 865 (865-2000-п) виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) , який інакше регулює правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99) цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_1 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року у справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 745/458/16-а, від 13 лютого 2018 року у справі № 697/2282/17 та від 21 лютого 2018 року у справі № 638/19513/16-а.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.