Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2012 рокум.Ніжин
Справа № 2-471/12
Провадження № 2/2514/479/12
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs29792068) ) ( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Чернігівської області (rs24284167) )
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Бережняка В.Д.
при секретарі Гладкевич Л.С.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про застосування наслідків порушення договору позичальником та стягнення процентів за договором позики.
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 6 846 (шість тисяч вісімсот сорок шість) грн.. 00 коп., як суму інфляційних втрат, 1 684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп., як суму трьох процентів річних та 5 669 (п*ять тисяч шістсот шістдесят дев*ять) грн. 33 коп., як відсоток за користування позикою; стягнути з ОСОБА_3 на його користь 6 846 (шість тисяч вісімсот сорок шість) грн.. 00 коп., як суму інфляційних втрат, 1 675 (одна тисяча шістсот сімдесят п*ять) грн. 40 коп., як суму трьох процентів річних та 5 638 (п*ять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 61 коп., як відсоток за користування позикою, судові витрати покласти на відповідачів згідно ст. 88 ЦПК України.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини.
рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 лютого 2012 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 14 000 грн. і понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 140 грн., а всього стягнуто 14 140 (чотирнадцять тисяч сто сорок) грн. та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 16 700 грн. і понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 167 грн., а всього стягнуто 16 867 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. За несвоєчасне повернення сум позики, позичальник зобов*язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України та належні проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив задовольнити його вимоги про стягнення з відповідачів інфляційних витрат та відсотки за користування позикою починаючи з моменту надання позики 21.03.2007 року по 24.02.2012 року
Віповідачі в суді позовні вимоги не визнали і пояснили, що реально коштів від позивача в якості позики вони не отримували, але написали розписки про отримання позики, так як таку суму позивач вклав у земельну ділянку, яку вони разом обробляли.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до слідуючого висновку:
Відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Ураховуючи, що відповідачі не повернули позики рішенням Ніжинського міськрайсуду від 24.02.2012 року з ОСОБА_2 стягнуто 14000грн., ОСОБА_3. 16700грн.
З наданих суду розписок ОСОБА_2 21.03.07 року взяв у борг 14000 грн. у ОСОБА_1 і зобов*язався повернути через рік, таку ж суму позики у ОСОБА_1 взяла ОСОБА_3 29.03.07 року яку зобов*язалась повернути також через рік. 01.09.2007 року ОСОБА_3 взяла в борг у позивача 2700 грн. які зобов*язалась повернути по першій вимозі.
Відповідно до ст.1050 ч.1; 625 ч.2 ЦК України (435-15) при порушенні грошового зобов*язання боржник на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
ОСОБА_3 01.09.2007 року взяла в борг у ОСОБА_1 2700 грн. і зобов*язалась повернути на першу вимогу. Позивачем суду не надані письмові докази, коли ж ним була направлена перша вимога про повернення боргу в цій частині відповідачкою, тому суд вважає, що така вимога виникла в момент подачі в суд позовної заяви про стягнення боргу -19.01.2012 року, а при таких обставинах нарахування індексу інфляції і трьох процентів річних за порушення грошового зобов*язання є неможливе. В цій частині позову позивачу слід відмовити.
Що стосується зобов*язань по іншим розпискам, то ОСОБА_2 повинен був розрахуватись з позивачем 21.03.08 року, а ОСОБА_3 29.03.2008 року. За порушення зобов*язання відповідачі повинні сплатити індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Три проценти річних від простроченої суми ОСОБА_2 становить: 14000 х 3% : 365 х 1069(дні прострочки)=1230грн.40коп.
Три проценти річних від простроченої суми ОСОБА_3 становить: 14000 х 3% : 365 х 1061(дні прострочки)=1220грн.80 коп.
Загальний індекс інфляції з березня 2008 року по лютий 2012 року становить 124,4% згідно індексів інфляції опублікованих в газеті «Урядовий кур*єр» за цей період, тому інфляційна складова по боргу кожного з відповідачів становить: (14000грн. х 124.4% ) - 14000= 3416 грн.
Дані суми і підлягають стягненню з відповідачів за порушення грошового зобов*язання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 220, 625, 1047, 1050, ЦК України (435-15) , ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212- 215, 223 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про застосування наслідків порушення договору позичальником та стягнення процентів за договором позики задовольнити частково.
За прострочку виконання грошового зобов*язання стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення(з 21.03.2008року по 24.02.2012року) в сумі 1230грн.40коп., індексу інфляції за весь час прострочення 3416грн., а всього 4646(чотири тисячі шістьсот сорок шість) грн.. 40коп.
За прострочку виконання грошового зобов*язання стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення (з 29.03.2008 року по 24.-2.2012 року) в сумі 1220 грн. 80 коп., індексу інфляції за весь час прострочення 3416грн., а всього 4636(чотири тисячі шістьсот тридцять шість) грн..80 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 107(сто сім) грн..30 коп. повернення судового збору з кожного.
ОСОБА_1 в іншій частині позовних вимог відмовити.
рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції протягом 10 днів.
Суддя
Бережняк