Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шмадченко С.І.

при секретарі - Романюти А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» до ОСОБА_1, 3-тя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія»про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

Позивач звернувся з позовом в суд до відповідачки, яким просив стягнути з неї на його користь суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 1803,13 грн. та понесені витрати на оплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 18.07.2008 р. з вини відповідачки відбулася дорожньо-транспортна пригода, в звязку з чим був пошкоджений автомобіль Ніссан, яким керував ОСОБА_2

20.07.2007 р. між ОСОБА_2 та ЗАТ СК «ВУСО» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 54737-20-02.

В звязку з настанням страхового випадку 28.08.2008 р. ЗАТ СК «ВУСО» відшкодувала ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 8434,80 грн.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність відповідачки ОСОБА_1 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія»(далі ТДВ «МСК»).

На виконання умов полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТДВ «МСК»сплатило ЗАТ СК «ВУСО» страхове відшкодування у розмірі 6631,67 грн.

Згідно з договором відступлення права вимоги від 23.12.2009 р. ВАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ СК «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вищевказаних підставах.

Оскільки відповідачка не в повному обсязі відшкодувала завдану нею шкоду, то позивач просить стягнути з неї на його користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, а саме 1803,13 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги.

Представник відповідачки ОСОБА_4 позов не визнав, посилався на те, що позивач обґрунтовує розмір позовних вимог виключно на підставі рахунку-фактури від 19 липня 2008 року. Однак, рахунки-фактури та інші документи СТО не можуть бути належним доказом розміру спричинених збитків, оскільки не мають висновку експерта або спеціаліста автотоварознавця. Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності, який повинен обчислюватися з дня спричинення шкоди, а саме з 18.07.2008 р., з дня скоєння ДТП, а не з моменту здійснення страховиком виплати страхувальнику.

Представник 3-ї особи Коваленко А.О. позов не визнав, доводи невизнання позову виклав у своїх письмових поясненнях (а.с.53).

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 18.07.2008 р. на вул. Короленко в м.Харкові з вини відповідачки ОСОБА_1., яка керувала автомобілем Деу відбулася дорожньо-транспортна пригода та автомобілю Ніссан під керуванням ОСОБА_2 були спричинені технічні пошкодження. (а.с.9)

Згідно полісу ВВ/3553471 від 05.01.2008 р. цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ТДВ «МСК».(а.с.56)

20.07.2007 р. між ОСОБА_2 та ЗАТ СК «ВУСО»був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 54737-20-02, автомобіля «Ніссан».(а.с.10-11)

28.08.2008 р. ЗАТ СК «ВУСО» на підставі рахунку-фактури № ХН1-002345 від 19.07.2008 р. виданого ЗАТ «АККО ІНВЕСТ»сплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 8434 грн.80 коп., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.21).

24.11.2008 р. ЗАТ СК «ВУСО» звернулося до ТДВ «МСК» з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на підставі виплаченого за договором майнового страхування автомобіля «Ніссан»у сумі 8434 грн.80 коп. ОСОБА_2

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обовязковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування.

Згідно зі ст.12 цього ж Закону, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання відповідно до договору.

ТДВ «МСК»зробив оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Ніссан»та згідно висновку спеціаліста-товарознавства розмір матеріального збитку, який був спричинений власнику автомобіля «Ніссан» склав 7141 грн.67 коп. Про що був складений звіт і з урахуванням франшизи, сума страхового відшкодування у розмірі 663111 грн.67 коп. 20.03.2009 р. ТДВ «МСК»була перерахована на банківський рахунок ЗАТ СК «ВУСО». (а.с. 56-66)

Таким чином, належним підтвердженням розміру збитків є висновок експерта або спеціаліста- автотоварознавця.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України (1618-15) кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні представник позивача не усунув протиріччя у розмірах матеріального збитку встановленого рахунком-фактурою СТО у сумі 8434 грн.80 коп. та встановленого висновком спеціаліста-товарознавця у сумі 7141 грн. 67 коп., не заявив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, тому позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і не підлягають задоволенню.

Крім того, суд не може погодитись з посиланням представника відповідачки про те, що сплинув строк позовної давності, оскільки страхове відшкодування було сплачено 20.03.2009 р.

Керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 212- 215 ЦПК України, ст. 7,12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд

У позові Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»до ОСОБА_1, 3-я особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія»про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньотранспортної пригоди відмовити.

рішення може бути оскаржене в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд протягом 10днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.