Скадовський районний суд Херсонської області
Рішення
Іменем України
13 лютого 2012 року
Справа № 2119/2-1205/2011
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs26093174) ) ( Додатково див. рішення апеляційного суду Херсонської області (rs22570483) )
Скадовський районний суд Херсонської області в складі: головуючої судді Ведмідської Н.І., при секретарі Артеменко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Скадовська міська рада Херсонської області про захист прав землекористувача,
Встановив :
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
В судовому засіданні позов підтримав. Представник пояснив, що на підставі рішення правління і профкому колгоспу "Радянська Україна" від 02.11.1984 року йому в порядку черги надана квартира АДРЕСА_1 В листопаді 1984 року він з сім’єю вселився в квартиру. Після вводу побудованих будинків колгоспом встановлені межі між суміжними земельними ділянками будинків. За згодою сусідів в 1985 році він встановив на межі суміжних ділянок паркан на залізних стовпах. З того часу до травня 2010 року паркан не зазнавав змін, спорів з сусідами з приводу спільної межі не виникало. На підставі договору купівлі-продажу від 25.12.1992 року квартира належить йому на праві приватної власності. У вересні 1993 року він звернувся до Скадовської міської ради з заявою про приватизацію займаної земельної ділянці. рішенням виконавчого комітету Скадовської міської ради від 06.04.1994 року № 76 п.141 йому передана у приватну власність для обслуговування житлового будинку та господарських будівель земельна ділянка площею 579,5 кв.м. За взаємною згодою з власником квартири № 2 визначений порядок користування спільної земельної ділянкою. рішенням Скадовської міської ради від 01.02.2005 року № 375 п.1.1 йому наданий дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку для обслуговування будинку та господарських будівель згідно фактичного користування.
На підставі договору на виготовлення технічної документації по складанню державного акту на право власності землевпорядна організація встановила межі земельної ділянки площею 510,0 кв.м. Всі суміжні землекористувачі, крім ОСОБА_2, узгодили зовнішні межі землекористування, про що складеній акт. Вона не погодилась з суміжної межею і звернулась до суду з позовом до його про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 32 кв.м. шляхом перенесення огорожі. рішенням Скадовського районного суду від 25.12.2009 року встановлено, що він не порушував права суміжного землекористувача ОСОБА_2 рішення набрало законної сили з 16.02.2010 року. Таким чином спір з відповідачкою про суміжну межу остаточно вирішений, проте відповідачка 14 травня 2010 року знищила існуючу огорожу і встановила свою. При цьому вона захопила частину його земельної ділянки площею 32 кв.м. та знищила зелені насадження на цій ділянці, а саме: 6 кущів смородини, 70 кущів посадженої картоплі і плодове дерево шовковиці. Оскільки відповідачка порушила його право користування земельною ділянкою просить суд зобов'язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1, шляхом зносу самовільно встановленої нею огорожі та заборони їй перешкоджати йому у встановленні огорожі по суміжній межі, яка встановлена землевпорядної організацією в натурі, стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що відповідачка дійсно перенесла в травні 2010 року суміжну огорожу, однак права позивача при цьому вона не порушила так як межі між ними в передбачений законом спосіб не встановлювалися. Відповідачка встановила нову огорожу відповідно до даних БТІ приблизно здвинувши її на 3 м в бік позивача чим вирівняла межу. До цього між ними існувала огорожа встановлена в 90 роки з приводу якої завжди існував спір між позивачем та її батьком. Просить в задоволенні позову відмовити.
Треті особи належним чином повідомлені про розгляд справи, не з"явилися.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Сторони є власниками квартир в сусідніх житлових будинках.
Даних з приводу встановлення твердих меж земельних ділянок якими користувалися сторони, судові не надано.
В судовому засіданні сторони визнали, що на травень місяць 2010 року на земельній ділянці якою вони користувалися існувала огорожа встановлена в 90 роках яку в травні 2010 року відповідачка зруйнувала та встановила іншу пересунувши її приблизно 3 м в бік позивача.
Факт знесення огорожі підтверджується матеріалом про відмову в порушенні кримінальної справи № 427 за заявою ОСОБА_1, де з пояснень відповідачки від 18.05.2010 року та від 17.06.2010 року вбачається, що вона 14.05.2010р. найняла двох чоловіків для переносу огорожі згідно висновку судового експерта, які виконали цю роботу протягом години; поясненнями ОСОБА_5 від 17.06.2010 року, в яких вона підтвердила перенос відповідачкою огорожі на нове місце, протоколом огляду місця події від 14.05.2010.
рішенням Скадовської міської ради №375 від 01.02.205 року ОСОБА_1 виділено земельну ділянку площею 539,65 кв м та дозволено виготовити технічну документацію щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку згідно фактичного користування.
Землевпорядною організацією розроблено абрис фактичної ділянки та зафіксовані межі з урахуванням наявной огорожі, що узгоджується з вимогами ст. 107 ЗК, відповідно до якої основою для відновлення меж є данні земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.
Відповідачка не погоджуючись з розташуванням суміжної огорожі намагалася зобов"язати ОСОБА_1 в судовому порядку перенести огорожу, однак рішенням Скадовського районного суду від 25.12.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав землекористувача та зустрічним позовом ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою в задоволенні її вимог відмовлено та встановлено, що будинки АДРЕСА_1 побудовані колгоспом "Радянська України" в 1983-1984 роках. Фактичне використання сторонами суміжних ділянок здійснюється з весни 1985 року і з того на час вирішення справи тобто 25.12.2009 року не змінювалися. рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову набрало чинності про що свідчить ухвала апеляційного суду Херсонської області від 16.02.2010 року. рішення в частині вимог ОСОБА_1 скасоване та направлене на новий розгляд, після чого судом першої інстанції залишено без розгляду.
Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у відповідачки підстав вважати порушеним своє право землекористувача так як будь-яких даних про виділення їй чи спадкодавцю земельної ділянки на місцевості, встановлення меж ділянки надано не було.
З огляду на постановлене судове рішення, якім вирішений спір між сторонами щодо 32 кв.м. землі, суд приходить до висновку, що відповідачка без правових підстав знесла існуючу огорожу та встановило її на новому місці тим самим самовільно зайняла земельну ділянку.
За таких обставин суд приходить до висновку про порушення прав позивача та про необхідність судового захисту порушених прав з метою їх поновлення способом, якій вказав позивач, а саме зобов"язання знести встановлену нею огорожу.
Згідно з статтями 152, 212 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення права, а самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам. Приведення земельних ділянок в придатний для використання стан, включаючи знос будинків, будов і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, що самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок здійснюється за рішенням суду.
Однак суд вважає необгрунтваною вимогу щодо заборони не перешкоджати встановленню ОСОБА_1 огорожі по межі яка встановлена землевпорядною організацією так як така межа землевпорядною організацією не встановлювалася, а в якості межі зафіксована раніше існуюча огорожа за фактичним користуванням.
Відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись 212-215, 223 ЦПК України (1618-15) , суд –
Вирішив :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, яка розташована по вул. АДРЕСА_1, шляхом зносу самовільно встановленої нею огорожі.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 4,25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 18,50 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.