Головуючий у 1-й інстанції - Шаєнко Ю.В.

Категорія - 39 Доповідач - Авраменко Т.М.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі : головуючої судді: Авраменко Т.М.

суддів: Гайсюка О.В., Суровицької Л.В. при секретарі: Слюсаренко Н.Л. за участю представника позивача ОСОБА_2. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Фортуна" про стягнення середнього заробітку за вимушений прогул.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувсь в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Фортуна" (далі - агрофірма) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначав, що працював у відповідача трактористом з 10 червня 2004 року, 15 червня 2005 року він був звільнений за власним бажанням, однак трудова книжка була йому видана лише 15 травня 2006 року.

Просив стягнути на його користь середній заробіток за затримку видачі трудової книжки з 15 червня 2005 року по 15 травня 2006 року в сумі 3812 грн.93 коп., на відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його трудових прав, 3000 грн. та зобов*язати відповідача зробити новий запис в трудовій книжці, зазначивши дату звільнення 15 травня 2006 року/тобто день отримання ним трудової книжки.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2007 року в задоволені позову відмовлено за пропуском строку звернення з позовом в суд. Суд встановив, що позивач був звільнений 16 червня 2006 року, при звільненні йому не було виплачено розрахункових, які було стягнуто рішенням суду. Про порушення свого права позивачу було відомо 22 червня 2005 року, а в суд з позовом звернувся через рік тому підстави для задоволення позову відсутні. Доказів заподіяння позивачу моральної шкоди ним не надано.

2

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення районного суду, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог

В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Позовною заявою, поясненнями позивача підтверджується, що були заявлені позовні вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки видачі трудової книжки після звільнення, та внесення змін в трудову книжку ( ст. 47, ч.4 ст. 235 КЗпП України).

Однак зазначені позовні вимоги не були предметом розгляду судом, оскільки рішення суду ухвалено стосовно позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, які врегульовані ст. 117 КЗпП України та які позивачем не заявлялись.

Наведене свідчить, що рішення суду не ухвалено стосовно вимог, заявлених позивачем.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3П ЦПК України (1618-15) рішення суду підлягає обов*язковому скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов*язковою підставою для скасування рішення.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню, а справу необхідно передати на новий розгляд в суд першої інстанції.

Крім того, вирішуючи спір суд належним чином не врахував, що в разі пропуску передбачених ст. 233 КЗпП (322-08) строків звернення до суду за вирішенням трудового спору суд відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) з*ясовує не лише причини пропуску зазначеного строку, а й усі обставини справи, права та обов*язки сторін. При необґрунтованості вимог суд відмовляє в позові з цих підстав без посилання на строки звернення до суду, оскільки вони стосуються захисту порушеного права. При обгрунтованості вимог і поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд поновлює пропущений строк на звернення за вирішенням трудового спору і вирішує його по суті. При пропуску строку без поважних причин суд наводить в рішенні мотиви, чому він вважає неможливим його поновити та зазначає, що відмовляє в позові саме з цих підставне аналізуючи в рішенні обгрунтованості вимог по суті.

з

Відповідно до ч.4 ст. 235 ЦПК України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

При новому розгляді справи суду необхідно встановити, коли ж саме була видана позивачу трудова книжка, чому вона не була видана в день звільненнями виконанні відповідачем вимоги законодавства щодо порядку та видачі трудової книжки, внесення до неї відповідних записів. Зазначені обставини судом не з*ясовувались, не перевірялись, оцінка їм не давалась.

Також суду слід визначити початок перебігу строку позовної давності саме по позовних вимогах стосовно оплати часу вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки, оскільки в рішенні суду встановлено початок строку по позовних вимогах за затримку розрахунку при звільненні.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов*язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи (ч.2 ст. 311 ЦПК України).

Керуючись п.5 ч.1 ст. 307, п.5 ч.1 ст. 311, п.2 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 8 травня 2007 року, а справу повернути в той же суд на новий розгляд іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.