Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2017 та від 05.09.2017 (суддя - Святецький В.В.) у справі №163/1007/17 за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови, -

ОСОБА_2 звернувся до Любомльського районного суду Волинської області з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати постанову Волинської митниці Державної фіскальної служби від 25.01.2017 №3010/20505/2016 в справі про порушення митних правил про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 11.07.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Не погодившись з ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2017 та від 05.09.2017, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційними скаргами до суду касаційної інстанції, в яких просить зазначені рішення апеляційного суду скасувати, направити справу до Львівського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

У касаційній скарзі щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху з посиланням на частину четверту статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 зазначає про звільнення його від сплати судового збору у справах про адміністративні правопорушення. У касаційній скарзі щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги заявник касаційної скарги посилається на те, що у зв'язку з відсутністю правових підстав для сплати судового збору у справах про адміністративні правопорушення, повернення апеляційної скарги з підстав не виконання вимог визначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги є необґрунтованою.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Предметом позовних вимог у даній справі є оскарження постанови митного органу у справі про порушення митних правил, якою позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини третьої статті 470 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 459 Митного кодексу України адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 486 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

За статтею 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (4495-17) (стаття 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Згідно з частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (3674-17) .

Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначена ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Таким чином, в разі звернення особи до суду з позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір у порядку та розмірах, встановлених Законом України "Про судовий збір" (3674-17) , не сплачується. При цьому, позивачі у таких справах звільняються від сплати судового збору і при оскарженні судових рішень у апеляційному чи касаційному порядку.

Верховний Суд України у постановах від 13.12.2016 у справі № 21-1410а16 та від 31.01.2017 у справі № 298/1232/15-а висловив правовий висновок щодо застосування положень законодавства, які регулюють відносини, пов'язані зі сплатою судового збору у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Зокрема Верховний Суд України зазначив, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288, Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) , статей другої-четвертої Закону України "Про судовий збір" (3674-17) позивач звільняється від сплати судового збору. Кодекс України про адміністративні правопорушення (80731-10) дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку.

Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону України "Про судовий збір" (3674-17) не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.

У зв'язку з цим за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом України "Про судовий збір" (3674-17) , сплаті не підлягає.

З урахуванням вищезазначеного Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційного суду про необхідність сплати відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у даній справі, що свідчить про відсутність у даному випадку підстав як для залишення апеляційної скарги позивача без руху, так і для її повернення з мотивів невиконання вимог про усунення недоліків.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду апеляційної інстанції від 28.07.2017 та від 05.09.2017 підлягають скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2017 та від 05.09.2017 скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.