РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Панкова MB. Суддів Iсаєва Г.Л.
Белинчук Т.Е. при секретарі Волковій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті
Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
визнання права власності, по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1
про витребування автомобіля за апеляційною скаргою представника
ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду М.Сімферополя АР Крим
від 04 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання
права власності на автомобіль.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.03.2004 року він придбав
у відповідача автомобіль "DAEWOO NUBIRA" 1998 року випуску,
держ.номер НОМЕР_1. Від укладення договору відповідач відхилився,
пославшись, що необхідність сплатити велику суму податку, а тому
видав йому довіреність. При отримані грошей за автомашину
відповідач дав йому розписку, в якій вказав, що гроші одержав в
повному обсязі і претензій не має. Після цього відповідач передав
йому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Просить задовольнити його вимоги на підставі ст. 392 ЦП
України та визнати за ним право власності на вказаний автомобіль.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про
витребування автомобіля з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 незаконно утримує в
себе цей автомобіль, повертати його не бажає, хоча доручення на
право управління цим автомобіль ОСОБА_2 скасував ще в жовтні 2005
року.
Рішенням Київського районного суду М.Сімферополя АР Крим від
04.10.2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов
ОСОБА_2 задоволений. Суд витребував з незаконного володіння
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 автомобіль "DAEWOO NUBIRA" 1998 року
випуску держ.номер НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду
скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права
та не відповідність висновків суду обставинам справи, ухвалити
нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та відмовити в позову
ОСОБА_2
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників
сторін, колегія вважає, що рішення підлягає скасуванню з
ухваленням нового про задоволення позову ОСОБА_1 і відмові в
позові ОСОБА_2
Справа№22-ц-584 /2007 року
Головуючий першої інстанції Чумаченько Р.Д.
Доповідач Панков М.В.
Судом встановлено, идо ОСОБА_2 являється власником автомобіля
"DAEWOO NUBIRA", держ.номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом
про реєстрацію НОМЕР_2. 30.03.2004 року ОСОБА_2 оформив
нотаріально засвідчену довіреність на ім'я ОСОБА_1 на право
управління і розпорядження автомобілем на строк 3 роки.
Позивач надав суду розписку від 30.03.2004 року, в якій
вказано, що ОСОБА_2 одержав кошти за автомобіль "DAEWOO NUBIRA"
1998 року випуску, держ.номер НОМЕР_1 в повному об'ємі, претензій
не має.
Позивач вказує, що кошти відповідач одержав від нього у
розмірі 8500 доларів США за проданий автомобіль, марка якого
вказана в розписці. Він же посилається на те, що видача
довіреності від 30.03.2004 року є удаваною угодою, що прикриває
іншу угоду купівлю-продаж автомобіля.
Даваючи оцінку цим обставинам суд першої інстанції прийшов до
висновку, що угода купівлі-продажу автомобіля не відбулася,
оскільки згідно зі ст.. 208 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у письмовій
формі належить оформлювати угоди фізичних осіб між собою на суму,
яка перевищує в 20 і більше разів розмір неоподаткованого податком
мінімуму доходів громадян. В тексті договору повинні бути вказані
його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови.
Проте, в наданій позивачем розписці, яку він вважає
свідоцтвом укладенням договору купівлі-продажу автомобіля, не
відображені сторони, ціна за яку нібито проданий автомобіль,
взагалі немає відомостей про продаж автомобіля, При таких
обставинах договір купівлі-продажу не може вважатися укладеним, і
немає підстав для визнання права власності на спірний автомобіль
за позивачем ОСОБА_1
Що стосується зустрічних позов ОСОБА_2 про витребування
автомобіля від ОСОБА_1, то ці вимоги, на думку суду першої
інстанції, підлягають задоволенню, оскільки встановлено, що
автомобіль "DAEWOO NUBIRA'", 1998 року випуску держ.номер НОМЕР_1
належить на праві власності ОСОБА_2. Автомобіль був переданий
ОСОБА_1 за дорученням від 30.03 2004 року строком на три роки на
право управління і розпорядження ним.
З такими висновками суду першої інстанції колегія не
погоджується зі слідуючи підстав.
ОСОБА_2 являється власником автомобіля "DAEWOO NUBIRA", держ.
номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію
НОМЕР_2. 30.03.2004 року ОСОБА_2 оформив нотаріально засвідчену
довіреність на ім'я ОСОБА_1 на право управління і розпорядження
автомобілем на строк 3 роки. В цей же день автомобіль був
зареєстрований на позивача, а відповідач отримав від нього
розписку про те, що за вказаний автомобіль одержав гроші в повному
обсязі і претензій не має,
Даваючи оцінку цим обставинам колегія вважає і погоджується з
доводами позивача ОСОБА_1, що розписка від 30.03.2004 року
свідчить про укладений між сторонами договір купівлі-продажу
автомобіля.
На думку колегії, про це об'єктивно свідчить представлена
суду письмова розписка, яку відповідач не оспорює. Зі змісту
розписки не вбачається обставин які б свідчили про інші умови
договору. Iншими письмовими доказами доводи позивача відповідач не
спростував.
Оскільки договір купівлі-продажу автомобіля не належить до
угод, що підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, а
згідно зі ст.. 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власник майна може
заявити позов про визнання права власності, якщо це право
оспорюється, або не визначається іншою особою і об'єктивні докази,
що між сторонами 30.03.2004 року дійсно була укладена угода в якій
ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив спірний автомобіль, тому є всі
підстави для визнання за ним права власності на цей автомобіль.
Разом з тим згідно з ч.б ст. 154 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
колегія вважає за необхідне скасувати ухвалу суду від 03.04.2006
року про накладення арешту на автомобіль, оскільки міри в зв'язку
з якими вони була накладенні відпали і в задоволені позову
відмовлено.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 Цивільного процесуального
кодексу України, колегія суддів
В И Р I Ш И Л А
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити..
Рішення Київського районного суду М.Сімферополя АР Крим від
04 жовтня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення про
задоволення позову ОСОБА_1
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль "DAEWOO
NUBIRA", 1998 року випуску державний номер НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий
збір в сумі 52 грн. 53 коп.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про
витребування автомобіля з чужого незаконного володіння, відмовити.
Скасувати Ухвалу Київського районного суду М.Сімферополя АР
Крим від 03 квітня 2006 року про накладення арешту на автомобіль
"DAEWOO NUBIRA", 1998 року випуску та передачі його на
відповідальне зберігання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на
інформаційне-технічне забезпечення в сумі 30 грн.
Рішення може бути оскаржена у касаційному порядку до
Верховного Суду України протягом двох місяців.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту
його проголошення.