УХВАЛА
Iменем України.
16 лютого 2007року колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Антоненко В.I.
суддів - Поліщука М.А., Тракало В.В.
при секретарі - Чабанюк .Г. розглянула у відкритому судовому
засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 21
грудня 200броку в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя
особа: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб,
які беруть участь в розгляді справи, перевіривши матеріали
цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2006року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом
і просив стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 9490,54грн.,
моральну шкоду в сумі 5000грн.
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 25 лютого 2006року із
вини водія ОСОБА_3., який керував за дорученням автомобілем марки
"Фольксваген" д.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності
відповідачу, на автородозі Білогородка-Петрівське сталась
дорожно-транспортне пригода - зіткнення із належним йому
автомобілем марки "ВАЗ-2108" д.н. НОМЕР_2. В результаті
пошкодження автомобіля йому заподіяні збитки та моральну шкоду,
яка полягає в тому, що він не міг користуватись автомобілем, в
моральних стражданнях в зв"язку із пошкодженням майна.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 21 грудня
2006року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати,
ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі,
посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального
права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних
підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 лютого 2006року на
автородозі Білогородка-Петрівське Києво-Святошинського району
Київської області ОСОБА_1, керуючи належним йому автомобілем марки
"ВАЗ-2108" д.н. НОМЕР_2 зіткнувся із автомобілем марки
"Фольксваген" д.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2
під керуванням водія ОСОБА_3.
Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні
пошкодження, позивачу заподіяно матеріальну шкоду в розмірі
9490,54грн.
Згідно постанови судді Святонганського районного суду м.Києва
від 29.03.2006року ОСОБА_3. визнано винним в порушенні
п.п.2.9,12.1,13.1 Правил дорожнього руху України і накладено
адміністративне стягнення за ст.124 КПАП України ( 80731-10 ) (80731-10)
у
вигляді штрафу в розмірі 51грн., а за ст. 130 КпАП України
( 80731-10 ) (80731-10)
- штраф у розмірі 255грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, суд
першої інстанції виходив із того, що шкода позивачу заподіяна
винними діями ОСОБА_3.
Колегія суддів із вказаним висновком погоджується, поскільки
він є обгрунтованим та відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
кожна особа має
право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового
або майнового права та інтересу.
Згідно із ч.2 ст. 1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шкода, завдана
джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на
відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,
договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом...
зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.I ст. 1188 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шкода,
завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,
відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи,
відшкодовується винною особою.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 заподіяно
матеріальну шкоду при зіткненні джерел підвищеної небезпеки
винними діями водія ОСОБА_3., який на підставі доручення керував
автомобілем, належним на праві власності ОСОБА_2.
Поскільки цивільне право позивача на відшкодування
матеріальної шкоди діями ОСОБА_2 не порушене, шкода заподіяна з
вини ОСОБА_3., до якого позов не заявлено, то суд обгрунтовано з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права в
задоволенні позовних вимог відмовив.
Доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального і
процесуального права не заслуговують на увагу, не спростовують
висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
Керуючись ст.ст. ЗОЗ,308,315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
колегія
суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду від 21 грудня
2006року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України
протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді