РIШЕННЯ
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     "15" лютого 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
     головуючого
     суддів
     при секретарі
     Кісіля М.О.
     Бородійчука В.Г., Трюхана Г.М.
     Шульзі Я.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні в  місті  Черкаси
апеляційну скаргу ОСОБА_1  на  рішення  Уманського  міськрайонного
суду Черкаської області від 05 грудня 2006р. по справі за  позовом
ОСОБА_1  до  Уманської  міської  стоматологічної  поліклініки  про
поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного
прогулу.
     Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників,  колегія
суддів,-
     встановила:
     Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом до  відповідача
вказуючи на  те,  що  він  працював  в  Уманській  стоматологічній
поліклініці на посаді IНФОРМАЦIЯ_1 з 12.08.1987 року.
     Вказує,  що  наказом  від  05.05.2006р.  НОМЕР_1  та  наказом
НОМЕР_2  на  нього  накладені  дисциплінарні  стягнення-догани,  а
наказом  НОМЕР_3  його  звільнено   з   роботи   за   систематичне
невиконання трудових обов'язків.
     Вважає, що всі накази щодо  нього  є  незаконними  і  просить
поновити його на  попередній  роботі  та  стягнути  кошти  за  час
вимушеного прогулу та судові витрати.
     Рішенням  Уманського  міськрайонного  суду  від  05.12.2006р.
відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
     В  апеляційній  скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати   рішення
Уманського міськрайонного  суду  від  05.12.2006р.  як  незаконне,
винесене з порушенням норм матеріального  і  процесуального  права
без всебічного і повного з'ясування обставин по справі.
     Перевіривши законність і обгрунтованість судового  рішення  в
межах  доводів  апеляційної  скарги  колегія  суддів  вважає,   що
апеляційна скарга підлягає до задоволення,  а  судове  рішення  до
скасування з  постановлениям  нового  судового  рішення,  оскільки
висновки  суду  не  відповідають  наявним  по  справі  доказам   і
суперечать вимогам діючого законодавства.
 
     2
     Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд  виходив
з тих  обставин,  що  дійсно  мали  місце  систематичні  порушення
трудових обов'язків зі сторони позивача, проте такі висновки  суду
є не переконливими.
     Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду  України
"Про "Практику  *  розгляду  судами  трудових  спорів"  звільнення
працівника по п.З ст.40 КЗпП  України ( 322-08 ) (322-08)
         може бути лише за
проступок  на  роботі,  вчинений  після  застосування   до   нього
дисциплінарного  стягнення  за  невиконання  без  поважних  причин
обов'язків, покладених на нього трудовим договором  або  правилами
внутрішнього трудового розпорядку.
     У  таких  випадках  враховуються  ті  заходи  дисциплінарного
стягнення які встановлені чинним законодавством.
     Так   відповідно   до   наказу    НОМЕР_1   від   5.05.2006р. 
підставою  для  накладення  дисциплінарного стягнення  на  ОСОБА_1
стало те, що він нібито IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_1 були  допущені  грубі
порушення  прав  лікування   ОСОБА_2   та   порушення   фінансової
дисципліни.
     Але   ці   обставини   не   є   підставою   для    накладення
адміністративного стягнення. Так відповідно до розділу 2 посадової
інструкції   IНФОРМАЦIЯ_1   затвердженої   головним   IНФОРМАЦIЯ_1
(а.с.76) в обов'язки IНФОРМАЦIЯ_1 не входить процедура  повернення
амбулаторних карток в реєстратуру.
     Таким чином адміністрація стоматполіклініки ставить ОСОБА_1 в
провинну  не  виконання  обов'язків  які  на  нього  не  покладені
відповідно до посадових обов'язків, що фактично є порушенням ст.31
КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
         .
     Судом першої інстанції не з'ясовано також  в  чому  полягають
порушення фінансової дисципліни оскільки відповідно  до  посадових
обов'язків лікаря стоматолога на  нього  не  покладено  обов'язків
здійснювати фінансову діяльність стоматологічної поліклініки.
     Таким  чином  колегія  суддів  вважає,   що   наказ   НОМЕР_1
необгрунтований і суперечить вимогам діючого законодавства, а тому
підлягає до скасування.
     Колегія   суддів   вважає,   що   наказ   НОМЕР_2   також   є
необгрунтованим і -підлягає до скасування з слідуючих підстав.
     Як вбачається з наказу ОСОБА_1 оголошена догана за те,  що  у
нього  на  столі  у   робочому   кабінеті   знаходилась   упаковка
пломбувального матеріалу під назвою "Комполюкс".
     Проте адміністрація не надала суду  доказів  того,  що  даний
препарат знятий з цивільного обігу, заборонений до використання.
     Крім цього відповідач не надав суду доказів  того,  що  даний
препарат взагалі використовував ОСОБА_1 для лікування пацієнтів.
     Наряду  з  цим  позивачем  надано  свідоцтво   про   державну 
реєстрацію   стоматологічного     препарату     "Комполюкс"     де 
зазначено,   що   даний   матеріал   дозволено  використовувати  в
медичній практиці.
     В зв'язку з цим колегія суддів вважає, що даний наказ взагалі
є надуманим і підстав для притягнення  ОСОБА_1  до  дисциплінарної
відповідальності з даних підстав взагалі не має.
     В наказі НОМЕР_3  підставою  для  накладення  дисциплінарного
стягнення  "  на  ОСОБА_1  стало  порушення  ним  п.8  розділу  II
посадової інструкції  про  те  даний  пункт  посадової  інструкції
передбачає  накладення  обов'язку  на  лікаря  вчасно   доповідати
завідувачеві відділення а в його  відсутності  -  старшому  лікарю
зміни про загрозу життю зміни  у  стані  здоров'я  пацієнтів,  про
грубі порушення правил внутрішнього розпорядку.
     Адміністрація не надає доказів,  що  у  лікаря  ОСОБА_1  були
зазначені випадки але він про них не повідомив головного лікаря.
     Таким чином  колегія  суддів  вважає,  що  і  даний  наказ  є
необгрунтований і юридичних підстав  для  притягнення  ОСОБА_1  до
дисциплінарної відповідальності відсутні.
 
     3
     Оскільки накази НОМЕР_1 НОМЕР_2 та НОМЕР_3 є незаконними тому
підстави для звільнення ОСОБА_1 по  ст.  З  ст.  40  КЗпП  України
( 322-08 ) (322-08)
         відсутні.
     За таких  обставин  колегія  суддів  вважає  необхідним  дане
судове рішення скасувати.
     З наявних по справі доказів колегія суддів вважає  необхідним
постановити нове судове рішення яким задовільнити  позовні  вимоги
ОСОБА_1 і поновити його на займаній посаді.
     Колегія суддів  також  вважає  необхідним  стягнути  середній
заробіток за період вимушеного прогулу.
     Оскільки адміністрація поліклініки не надала ОСОБА_1  довідку
про середній заробіток колегія  суддів  вважає  можливим  провести
розрахунок на підставі виписки з банківського рахунку  ОСОБА_1  де
зазначено його заробітну плату.
     Так заробітна плата за березень 2006  року  становить  476,00
грн.
     Заробітна плата за квітень 2006р. 519 грн.
     Середній  заробіток  за  повні  останні  місяці  становить  -
476+519:2=497,50 грн.
     Середній заробіток, за один робочий  день  497,50  :  24,5  =
20,31 грн.
     Не отримана заробітна плата за травень 2006р.  -  20,31  х  8
(робочих днів) = 162,48 грн.
     Не отримана заробітна плата за  період  з  червня  2006р.  по
січень 2007р. - 497,50 х 8 місяців = 3980,00 грн.
     Не отримана  заробітна  плата  за  лютий  2007р.  -  20,31x13
(робочих днів) = 264,03 грн.
     Не  отримана  заробітна  плата  за  час  вимушеного   прогулу
становить 4406,51 грн.
     Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          ,  колегія
суддів, -
     вирішила:
     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити.
     Рішення Уманського міськрайонного суду від 5 грудня 2006 року
скасувати.
     Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.
     Визнати незаконними накази НОМЕР_1, НОМЕР_2, та НОМЕР_3
     Поновити  ОСОБА_1  на   посаду   IНФОРМАЦIЯ_1   в   Уманській
стоматологічній поліклініці з 22.05.2006р..
     Стягнути з Уманської стоматологічної поліклініки  на  користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за  період  з
22.05.2006р. по |5.02.2007р. в розмірі 4406,51 грн.
     Стягнути з Уманської стоматполіклініки  держмито  на  користь
держави 440 грн.
     Рішення в частині поновлення на роботі і стягнення середнього
заробітку за 1 місяць допустити до негайного виконання.
     .Рішення може бути оскаржено до  Верховного  Суду  України  в
2-місячний строк з моменту проголошення.
     Головуючий