РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області у
складі:
головуючого: Шабанової В.О.
суддів: Резникової Л.В., Стратіло В.I.
при секретарі: Кошмак Т.С..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку
цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м.Шахтарську
на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької
області від 15 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м.Шахтарську про відшкодування моральної шкоди,-
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної
скарги, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року позивач звернувся в суд з позовом до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України
в м. Шахтарську про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на
те, що тривалий час знаходився у трудових відносинах з Шахтарським
відділенням №6687 ВАТ "Ощадбанк України". Працюючі у секторі
банківської безпеки 9 липня 2003 року під час виконання трудових
обов"язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок дорожньо
транспортної пригоди він отримав травму голови , в зв"язку з чим
висновком МСЕК від 11 лютого 2006 року йому вперше було
встановлено стійку втрату працездатності у розмірі 25%
безстроково.
В наслідку отриманої травми він відчуває моральні страждання,
які висловлюються у постійному головному болі. Оскільки при травмі
було пошкоджено кістки носу, у нього порушено дихання. Крім того
травма потягла за собою винекнення тяжкого захворювання, внаслідок
якого його визнано інвалідом другої групи за загальним
захворюванням.. Оскільки порушені його нормальні життєві зв'язки,
для відновлення яких йому необхідні додаткові зусилля, він завдану
йому моральну шкоду оцінює в 20 000 грн. та просить вказану суму
стягнути з відповідача.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволені
позову,
посилаючись на неможливість відшкодування моральної
шкоди у зв"язку із
припиненням дії ст. 34 Закону в даній частині Законом "Про
державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області
від 15 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені
частково, стягнуто на його користь з відповідача у відшкодування
моральної шкоди 13000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане
судове__рішення, постановити нове рішення, яким відмовити
позивачу у задоволені позову, оскільки
2
постановлене рішення не відповідає нормам матеріального
права. На думку апелянта, факт заподіяння позивачу моральної шкоди
у зв'язку з ушкодженням здоров'я на " виробництві не знайшов свого
підтвердження. Дія ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та профзахворювання, які потягли втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
в частині відшкодування моральної
шкоди призупинена Законом "Про Державний бюджет України на 2006
рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
. Крім того позивачем пропущено тримісячний строк
для звернення до суду з приводу відшкодування моральної шкоди, яка
у відповідності з вимогами ст..237 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
повинна
бути йому відшкодована підприємством на якому він працював.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача
підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Задовольняючі частково позовні вимоги, суд виходив з того, що
позивач тривалий час знаходився у трудових відносинах з
Шахтарським відділенням №6687 ВАТ "Ощадбанк України". Працюючі у
секторі банківської безпеки 9 липня 2003 року під час виконання
трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок
дорожньо транспортної пригоди він отримав травму голови , в
зв'язку з чим висновком Т МСЕК від 11 лютого 2006 року йому вперше
було встановлено стійку втрату працездатності у розмірі 25%
безстроково.
В зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом позивач відчуває
моральні страждання, і фізичний біль.
Відшкодування моральної шкоди застрахованим особам є одним із
способів захисту особистих немайнових прав працівника і належить
відшкодуванню незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України
від 27.01.2004 p., моральна шкода потерпілого від нещасного
випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає,
відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зокрема, у
фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у
зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я.
Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва,
спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на
життя, право на охорону здоров*я тощо.
Ушкодження здоров*я, заподіяні потерпілому під час виконання
трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної
працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Встановлення Законом обов'язку Фонду соціального страхування
від нещасних випадків відшкодувати моральну шкоду є засобом
реалізації потерпілим гарантованого державою усім застрахованим
громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання.
При таких обставинах суд прийшов до правильного висновку про
те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної
шкоди підлягають задоволенню, оскільки позивач отримав трудове
каліцтво при виконанні своїх трудових обов'язків . Відповідно до
вимог п.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
страхування від нещасного випадку на виробництві" ( 1105-14 ) (1105-14)
моральна /немайнова/ шкода, заподіяна умовами виробництва ,
відшкодовується Фондом соціального страхування. Сума страхової
виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку.
Згідно з вимогами ст.6 міжнародної Конвенцій про захист прав
людини та
основних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних
прав та обов'язків має
право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного
строку незалежним
3
безстороннім судом, встановленим законом. При цьому слід
застосовувати практику Європейського суду з прав людини в
національному судочинстві, як інструмент функціювання Конвенції,
що є частиною національного законодавства.
Відповідно до матеріалів справи "Буров проти Росії" /Розгляд
по суті і справедлива сатисфакція/ Страсбург , 7 травня 2002 року,
Європейський суд прийшов до висновку, що внаслідок виявлених
порушень, які не можна вважати виправленими лише завдяки визнанню
судом наявності порушення, заявник зазнав певної моральної шкоді.
Однак зазначена у вимозі конкретна сума є надмірною.
Суд встановив наявність спричинення позивачу моральної шкоди
та визначив її суму відшкодування у розмірі 13000 грн.. Проте
визначена судом сума є надмірною, оскільки вказана моральна шкода
компенсована чітким виконанням держави, щодо сплати тих виплат,
які передбачені ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне страхування від нещасного випадку на виробництві"
( 1105-14 ) (1105-14)
.
Оскільки судом неповно були з'ясовані обставини, що мають
значення для
справи в частині розміру відшкодування моральної шкоди ,
рішення суду в цій частині на
підставі ст..309 п.4 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підлягає зміні.
Керуючись при визначені суми відшкодування моральної шкоди
принципом справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції,
апеляційний суд вважає за необхідне зменшити суму моральної шкоди
до 8000 грн..
Доводи відповідача про неможливість відшкодування моральної
шкоди у зв'язку із зупиненням дії ст. 34 Законом України "Про
державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
є
безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав травму на
виробництві 9 липня 2003 року, саме цього часу у нього виникло
право на відшкодування моральної шкоди.
Дія ст..34 України "Про загальнообов'язкове державне
страхування від нещасного випадку на виробництві" була зупинена34
Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік"
( 3235-15 ) (3235-15)
Згідно з ч.4ст.2 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
- закон, який
встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні
учасником цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має
зворотної сили.
Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем
трьохмісячного строку звернення за захистом-своїх прав в суд,
відповідно до ст. 233 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
, є
необгрунтованими.
Правовідносини, що виникли по справі між позивачем та
відповідачем відділенням виконавчої дирекції Фонду регулюються
законодавством про страхові та соціальні виплати і на них
поширюються загальні норми цивільного законодавства про позовну
давність.
Норми трудового законодавства, в тому числі ст.233 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
, не поширюються на правовідносини, що виникли
по справі.
Згідно з п.1 ч.I ст. 268 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
на вимогу про
відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням
здоров'ю або смертю позовна давність не поширюється.
Не можна прийняти до у ваги і доводи щодо покладання
відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди на підприємство,
оскільки саме Законом України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
профзахворювання, які потягли втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
встановлений прядок відшкодування шкоди потерпілим на виробництві,
види і розміри відшкодування шкоди.
Згідно з даним законом всі види відшкодування шкоди, в тому
числі і моральної, відшкодовуються спеціально утвореним для цього
органом, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та/ профзахворювань -України і який фінансується
за рахунок внесків підприємств.
4
Керуючись ст.ст.307, 309 ч.іп.1, 314 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, апеляційний суд -ВИРIШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м.Шахтарську задовольнити
частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області
від 13 грудня 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м.Шахтарську на користь ОСОБА_1 у
відшкодування моральної шкоди 8000грн. (вісім тисяч грн.)
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду
України протягом двох місяців .
Судці: