АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ВIННИЦЬКОЇ ОБЛАСТI
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2007 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Вінницького
апеляційного суду в складі:
Головуючого: Нагорняка В.А.
Суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.I.
При секретарі: Пшеничній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від
20 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Iльківської
сільської ради, ОСОБА_2 про оскарження рішення виконкому, визнання
недійсним свідоцтва про право власності, визнання права на
спадщину за заповітом та встановлення факту, що має юридичне
значення, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою в якій зазначила,
що IНФОРМАЦIЯ_1 року померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої
відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1. Позивачка прийняла
спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном. Рішенням
Iльківської сільської ради від 28.01.2002 року визнано право
власності за ОСОБА_3. В листопаді 2004 року їй стало відомо, що
рішенням Iльківської Нільської ради від 05.12.2003 року скасовано
рішення від 28.01.2002 року і визнано право власності за ОСОБА_3
на 2/3 частини будинку, а за ОСОБА_2 на 1/3 частину будинку.
Вважає рішення незаконним, просить визнати недійсним свідоцтво
НОМЕР_1 від 23.12.03 року про право власності на 1/3 частину
будинку АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, також встановити факт, що має
юридичне значення про те, що ОСОБА_3 володіла, управляла і
розпоряджалася вище зазначеним будинком на праві останнього члена
колгоспного двору та визнати за нею право власності на спадщину за
заповітом на весь будинок.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 20
грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт про те, що ОСОБА_3 при житті володіла,
користувалася, розпоряджалася 2/3 частинами будинку та належними
до нього господарськими будівлями АДРЕСА_1 Вінницької області.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за .
заповітом на 2/3 частини будинку з належними до нього
господарськими будівлями АДРЕСА_1.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій апеляційній ОСОБА_1 просить вказане рішення
скасувати. Вважає, що судом порушено норми процесуального та
матеріального права, що привело до прийняття необгрунтованого
рішення.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і
обгрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної
скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно
залишити без задоволення, а рішення суду без змін з Наступних
підстав.
Матеріалами справи встановлено, що IНФОРМАЦIЯ_1 року померла
ОСОБА_3, мати позивачки. При житті ОСОБА_3 заповіла позивачці
будинок, розташований в АДРЕСА_1. Позивачка прийняла спадщину
шляхом вступу в фактичне управління спадковим майном. Рішенням
виконкому Iльківської ради від 05.03.2003 року визнано право
власності за ОСОБА_3 на 2/3 частини спірного будинку та на 1/3
частини за ОСОБА_2 відповідачем по справі.
Згідно досліджених в судовому засіданні документів, виписок з
господарських книг, рішень виконкому Iльківської сільської ради,
встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 фактично проживали і являлись
головами двору з власними особистими рахунками три власники:
ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. За ОСОБА_6 рахувався робочий двір, а
за ОСОБА_4 колгоспний двір.
2/3 частини будинку рахувалося за ОСОБА_4, які в подальшому
успадкувала ОСОБА_3 і розпорядилася своїм майном, уклавши заповіт
на ім'я дочки ОСОБА_1 3 1958 року за ОСОБА_6 зареєстровано робочий
двір, яким вона володіла, користувалася та озпоряджалася. 1/3
частина зазначеного будинку не належала до колгоспного двору.
Після мерті ОСОБА_6 її син ОСОБА_2 як єдиний спадкоємець фактично
вступив в управління спадковим майном. Факт прийняття спадщини
ОСОБА_2 також підтверджується показами свідків, копіями квитанцій
про сплату податку на землю, копією страхового свідоцтва на
будівлю.
Посилання позивачки на те, що її позбавили права власності не
відповідає дійсності так як встановлено, що ОСОБА_3 при житті
фактично володіла, користувалася та розпоряджалася лише 2/3
частинами будинку.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в частині оскарження рішення
виконкому Iльківської сільської ради, визнання недійсним свідоцтва
про право власності, визнання дій сільської ради такими, що не
відповідають закону, суд дав
2
належну оцінку і зробив правильний висновок, що вони
задоволенню не підлягають, оскільки встановлено, що рішення
Iльківської сільської ради № 57 (фактично № 40) від 05.12.03 року
і виданого на підставі цього рішення свідоцтва НОМЕР_1 від
23.12.03 року про право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1
на ім'я ОСОБА_2 прийняті і видані відповідно до чинного
законодавства України.
Таким чином, суд повно з'ясував обставини справи, дав належну
оцінку зібраним доказам та ухвалив рішення з додержанням норм
матеріального і процесуального права, а тому підстав для
скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і
висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307,308, 314,315 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу. ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від
20.12.2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом
двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.