Верховний Суд
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2018 року
Київ
справа №805/4331/16-а
адміністративне провадження №К/9901/45311/18
|
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року (суддя Кравченко Т.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (судді: Гайдар А.В. (головуючий), Василенко Л.А., Компанієць І.Д.) у справі за позовом ОСОБА_4 до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання неправомірним та скасування рішення від 25 серпня 2016 року № 0002741302/274 про застосування штрафних санкцій у сумі 2 086,71 грн та нарахування пені у сумі 605,15 грн за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 5 травня 2016 року по 1 липня 2016 року.
Позов обґрунтовано безпідставністю притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, оскільки Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18)
внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17)
та звільнено платників єдиного внеску, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від відповідальності за порушення термінів сплати єдиного внеску.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, позовні вимоги задоволено, оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені визнано протиправним та скасовано.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що положення, передбачені п. 9-4 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17)
щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених ст. 6 цього Закону, поширюється на позивача як платника єдиного внеску.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на те, що умовою звільнення платника єдиного внеску від обов'язку своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску є заява у довільній формі, яка подається до фіскального органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання не пізніше 30 календарних днів, наступних за днем закінчення АТО та сертифікат Торгово-промислової палати України, проте від позивача така заява не надходила, як не було надано і сертифікату Торгово-промислової палати України.
Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ (2147а-19)
, що діє з 15 грудня 2017 року).
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва НОМЕР_1, виданого Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення від 12 квітня 2006 року № 75 та перебуває на податковому обліку у Волноваській об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області з 8 квітня 2011 року за реєстраційним номером 05-06-11-7672, що підтверджено повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 8 квітня 2011 року № 2088/12-08-04-11 та довідкою про взяття на облік платника податків від 5 квітня 2011 року № 1894/10/29-014-1.
Контролюючим органом 25 серпня 2016 року прийнято рішення № 0002741302/274 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким до позивача застосовано штраф у розмірі 2 086,71 грн. та нараховано пеню у розмірі 605,15 грн. за період з 5 травня 2016 року по 1 липня 2016 року.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 (405/2014)
введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII (1669-18)
, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17)
та доповнено його розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" п. 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року №405/2014 (405/2014)
, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
При цьому, слід зазначити, що з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 02.03.2015 року № 219-VIII (219-19)
п. 9-3 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17)
визначено вважати п. 9-4.
З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція.
Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (1053-2014-р)
Кабінет Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до вказаного Розпорядження до зазначених населених пунктів належить в тому числі і місто Волноваха. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р (1079-2014-р)
зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (1053-2014-р)
.
Разом з тим, 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р (1275-2015-р)
"Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".
Відповідно до пунктів 1, 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (1053-2014-р)
; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053" (1079-2014-р)
.
Згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (1275-2015-р)
, місто Волноваха Донецької області віднесено до населених пунктів де здійснювалася антитерористична операція.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин, позивач знаходився на території проведення антитерористичної операції.
Колегія суддів також зазначає, сертифікат Торгово-промислової палати України та відповідна заява не є обов'язковою підставою для звільнення платників від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо вчасної сплати єдиного внеску, в даному випадку достатньо факту перебування платника податку на території проведення АТО.
Отже, враховуючи вищезазначені норми права та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що положення, передбачені п. 9-4 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17)
щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків, визначених вказаним законом, поширюються на позивача як платника єдиного внеску, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції, а тому застосування до ОСОБА_4 штрафу та пені, згідно оскаржуваного рішення від 25 серпня 2016 року № 0002741302/274 є безпідставним.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на зазначене, враховуючи п. 9-4 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17)
, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 805/4331/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду
|
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова,
|