818/399/17 Про визнання протиправними та скасування наказів і припису управління державного архітектурно-будівельного контролю - 03.04.2018 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказів і припису, за касаційною скаргою управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради на постанову Сумського окружного адміністративного суду у складі судді Шаповала М.М. від 5 травня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Макаренка Я.М., Мінаєвої ОМ., Шевцової Н.В. від 19 жовтня 2017 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати накази управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 17 січня 2017 року № 6/29.01-10-ОД та від 22 лютого 2017 № 23-ОД;

- визнати протиправним та скасувати припис управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 26 січня 2017 року № 3.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 5 травня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 17 січня 2017 року № 6/29.01-10-ОД. Визнано протиправним та скасовано припис управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 26 січня 2017 року № 3. Визнано протиправним та скасовано наказ управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 22 лютого 2017 № 23-ОД. Зобов'язано управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради вжити передбачені законодавством заходи для відновлення департаментом дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України запису у Єдиному державному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 18 січня 2016 року № СМ 142162920422.

3. Рішення суду мотивовано тим, що державний архітектурно-будівельний контроль дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил належного позивачу житлового будинку після його прийняття в експлуатацію є протиправним. Позапланова перевірка на вказаному об'єкті будівництва проведена із залученням головних спеціалістів управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким не було доручено проведення вказаної перевірки.

4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року змінено в частині мотивів та підстав задоволення позову. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

5. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, проте з підстав порушення управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради процедури проведення позапланової перевірки, оскільки головні спеціалісти управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прибули на об'єкт, що перевірявся, без пред'явлення копії направлення для її проведення, чим порушено вимоги пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 (553-2011-п) року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно копії договору про поділ об'єктів нерухомого майна на два окремих об'єкта з припиненням спільної часткової власності від 07 липня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поділено житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Сумської міської ради від 16 серпня 2016 року № 460 "Про присвоєння та зміну поштових адрес об'єктам нерухомого майна в місті Суми" житловому будинку, який належить на праві власності ОСОБА_3, присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_2.

08 вересня 2010 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області зареєструвала подане ОСОБА_2 повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, яким він повідомив про початок будівельних робіт у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1.

17 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернулась до управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради із заявою, у якій просила провести перевірку законності дій позивача, а у разі виявлення порушень зобов'язати відповідні органи скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Вказувала на те, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 08 вересня 2010 року у графі "документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою", зазначено - договір купівлі-продажу частини житлового будинку, що не відповідає вимогам статті 126 Земельного кодексу України, у редакції на час її подання.

30 листопада 2016 року управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради на підставі вказаної заяви ОСОБА_3 від 17 листопада 2016 року, прийнято наказ № 4/29.01-10 "Про проведення позапланової перевірки", яким заступнику начальника управління ОСОБА_8 наказано провести у період з 01 грудня 2016 року по 05 грудня 2016 року позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт ОСОБА_2 на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1.

30 листопада 2016 року управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради складено направлення для проведення позапланової перевірки № 4/29.01-10, відповідно до якого заступника начальника управління ОСОБА_8 направлено для проведення позапланової перевірки вказаного об'єкта, із строком його дії - з 01 грудня 2016 року по 07 грудня 2016 року.

01 грудня 2016 року заступником начальника управління ОСОБА_8 складено акт виходу на об'єкт містобудування,у якому зафіксовано, що здійснити перевірку не вдалося з причини відсутності власника об'єкта будівництва ОСОБА_2

17 січня 2017 управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради на підставі заяви ОСОБА_3 від 17 листопада 2016 року видано наказ № 6-ОД про проведення нової позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання будівельних робіт ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. Перевірку доручено провести заступнику начальника управління ОСОБА_8 в період з 20 січня 2017 року по 26 січня 2017 року.

26 січня 2017 року управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради складено акт № 3 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому зафіксовано, що перевірка проведена заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради ОСОБА_8 із залученням головних спеціалістів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 У ньому зафіксовані наступні порушення:

- у повідомленні про початок будівництва ОСОБА_2 навів недостовірні дані в частині зазначення документу, який засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою або договір суперфіцію (у разі виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації капітального ремонту об'єкта), зазначивши договір купівлі-продажу частини житлового будинку, чим порушено вимоги пункту 16 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104 (1104-2009-п) .

- у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованої 18 січня 2016 року управлінням державного архітектурно-будівельного контролю за № СМ 142162920422, зазначено недостовірні дані в наступних пунктах: пункт 1, пункт 4, пункт 8, пункт 9, пункт 10, пункт 11, пункт 13, а також подано декларацію не за формою, передбаченою пунктом 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) .

26 січня 2017 року за результатом проведення перевірки управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради складено припис № 3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому від ОСОБА_2 вимагалось усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом приведення зазначених порушень у відповідність до чинного законодавства, у термін до 31 березня 2017 року.

22 лютого 2017 року управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради складено наказ "Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації" № 23-ОД, яким скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованої 18 січня 2016 року.

На час проведення перевірки житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, був прийнятий в експлуатацію та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не обґрунтовано підстави для визнання протиправним та скасування наказу від 17 січня 2017 року № 6/29.01-10-ОД, хоча зазначено про наявність підстав для проведення перевірки позивача. Підставою для визнання спірних наказів та припису протиправними суд апеляційної інстанції зазначає порушення процедури проведення перевірки з огляду на порушення вимог пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (553-2011-п) , що на переконання представника відповідача, що не відповідає дійсності. Зазначає, що ОСОБА_8, якому доручено право провести позапланову перевірку об'єкта будівництва, залучив до участі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як спеціалістів, а чинним законодавством не передбачено обов'язку видавати накази про залучення до проведення перевірки фахівців чи спеціалістів. Стверджує, що перевірку проводив саме ОСОБА_8, а тому відсутні порушення процедури її проведення, а присутність зазначених осіб не вплинула на її результат та зафіксовані порушення. Докази, які б спростовували подію вчиненого ОСОБА_2 правопорушення у сфері містобудівного законодавства, відсутні.

9. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, посилаючись на законність постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.

10. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить задовольнити касаційну скаргу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11.Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12.Відповідно до частини першої 1 статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 рок № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

13.Згідно з частинами 1, 4-6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , у редакції на час спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

14.За змістом пункту 6 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій.

15.Відповідно до частини першої та другої 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

16.Відповідно до пунктів 2, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (553-2011-п) № 553, у редакції на час спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

17.Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

18.Європейський суд у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

18.Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (" Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

19. Виходячи з аналізу вказаних правових норм можливо зробити висновок про те, що державний архітектурно-будівельний контроль дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва може бути проведено і після реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а тому судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що перевірка на відповідність його вказаним вимогам можлива після завершення будівництва та прийняття завершеного будівництва в експлуатацію

20.Судом апеляційної інстанцій встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки було звернення ОСОБА_3 про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, що узгоджується з вимогами пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (553-2011-п) № 553.

21.Тобто, приймаючи наказ від 17 січня 2017 року № 6/29.01-10-ОД управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради мало обґрунтовані підстави, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції.

22.Таким чином суду апеляційної інстанції слід було скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову в цій частині.

23.Між тим, суд апеляційної інстанції вказав, що здійснюючи на підставі цього наказу перевірку, яким доручено її проведення заступнику начальника ОСОБА_8, було допущено порушення процедури з огляду на те, що головні спеціалісти управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були присутніми під час її проведення, не залучались. А відтак зазначені посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю направлення для проведення позапланової перевірки суб'єкту містобудування не пред'являли, що не відповідає вимогам щодо її проведення, визначеним Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року (553-2011-п) № 553.

24.За таких обставин судом апеляційної інстанції зроблено висновок про те, що незаконно проведена перевірка немає правових наслідків, а тому рішення, прийняті на підставі такої перевірки, є також незаконними.

25.Слід зазначити, що у даному випадку згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, суб'єктом владних повноважень порушено принцип юридичної визначеності (legal certainty), який є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

26.Що стосується доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі відносно відсутності доказів на підтвердження спростування вчиненого ОСОБА_2 правопорушення у сфері містобудівного законодавства, то вказані обставини не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій з огляду на те, що у результаті саме порушення процедури проведення позапланової перевірки складені за наслідком таких протиправних дій органу державного архітектурно-будівельного контролю, наказ та припис визнано протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

27.У касаційній скарзі відповідач зазначає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залучені до участі у проведенні позапланової перевірки позивача як спеціалісти, проте, законодавством не передбачено обов'язку видавати накази про залучення до проведення перевірки фахівців чи спеціалістів.

28.Згідно з вимогами пункту 6 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій. Вказаною нормою передбачено, що в даному випадку можуть бути залучено лише визначене коло представників відповідних органів. Між тим, з акту перевірки № 3 від 26 січня 2017 року вбачається, що вказані особи залучені до перевірки як спеціалісти відділу служби містобудівного кадастру управління архітектури та містобудування та управління державного архітектурно - будівельного контролю Сумської міської ради, які є структурними підрозділами управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради. Тобто, законність присутності вказаних осіб на об'єкті перевірки повинна підтверджуватись відповідним наказом про їх направлення. Твердження відповідача про те, що їх присутність на об'єкті перевірки не вплинула на її результат та виявлені порушення, не позбавляє виконання обов'язку оформлення документів на проведення перевірки у відповідності до норм чинного законодавства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29.Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду України у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування наказу від 22 лютого 2017 № 23-ОД та припису від 26 січня 2017 року № 3, з підстав, викладених судом апеляційної інстанції.

30.Оскільки наказ від 17 січня 2017 року № 6/29.01-10-ОД прийнято управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради у межах наданих повноважень та за наявності на те підстав, колегія суддів приходить до висновку про те, що у цій частині позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із ухваленням у ній нового рішення про відмову у задоволенні позову. В решті рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

31. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку із переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

Касаційну скаргу управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради - задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 5 травня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року скасувати в частині позовних вимог ОСОБА_2 до управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу від 17 січня 2017 року № 6/29.01-10-ОД.