Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Суркової В.П.,

при секретарі Владиченко І.В.,

за участю представника

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_6, ОСОБА_7, Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

У серпні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку.

В обґрунтування позову зазначила, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2007 року її батьку ОСОБА_8 належав будинок АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер.

05.08.2008 року між відповідачами був укладений договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 спірний будинок.

Посилаючись на те, що право продажу товару належить власникові товару, а рішення суду, яким за ОСОБА_4 визнано право власності на спірний будинок скасовано і в позові йому відмовлено, позивачка просить визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов, наполягають на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, пояснив, що на час відчуження будинку він був його власником, тому вважає, що підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним відсутні.

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав, пояснив, що він взяв кредит у банку і на законних підставах придбав спірний будинок у ОСОБА_4, який був власником цього будинку.

Треті особи в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового розгляду були оповіщені у встановленому порядку, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає можливим вирішення спору у відсутність третіх осіб.

Заслухавши пояснення сторін, доводи їх представників, дослідивши письмові докази, суд знаходить позов таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2007 року ОСОБА_8 належав житловий будинок АДРЕСА_1. 25.05.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 був укладений договір купівлі-продажу цього будинку. рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2007 року зазначений договір купівлі-продажу був визнаний дійсним та за ОСОБА_4 визнано право власності на нього(а.с. 7).

На підставі цього рішення Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 16.08.2007 року за реєстровим номером 19298196 за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на спірний будинок (а.. 8).

05.08.2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу будинку, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М, та зареєстровано в реєстрі за № 2165 (а.с. 4).

рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на житловий будинок скасовано рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2010 року та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на житловий будинок відмолено (а.с. 9).

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 належний йому будинок після того, як судове рішення щодо визнання за ним права власності набрало законної сили. Отже, ОСОБА_4 на час відчуження спірного будинку вважався його власником і мав законні підстави володіти, користуватись і розпоряджатись ним на свій розсуд. Та обставина, що 15 червня 2010 року було скасовано судове рішення про визнання за ОСОБА_4 права власності та в задоволенні його позову відмовлено, не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Керуючись ст. ст. 6, 203, 204, 215, 658 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58, 59, 60, 208, 209, 212- 215 ЦПК України,

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити.

рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.