Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Кляшторного В.С., при секретарі Керопян В.Ф., за участю представника позивача – Процько В.Я., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Запорізького відділення АТ "Сведбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,

ПАТ "Сведбанк" в особі Запорізького відділення АТ "Сведбанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

В позові зазначається, що АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого за всіма правами та обов’язками виступає Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір від 09.10.2007 р. № 0703/1007\98-299.

У відповідності до умов кредитного договору Банк надав Відповідачці грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 44120 доларів США на строк з 09.10.2007 року по 08.10.2017 року включно та на умовах передбачених цим договором, а відповідачка взяла на себе зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

У відповідності до п. 1.4. кредитного договору, відповідачка взяла на себе зобов’язання сплачувати банку 11,9% річних за користування кредитом.

09.10.2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № 0703\1007\98-299-Z-1.

Відповідно п. 2. Іпотечного договору та п. 2.1. Кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов даного договору та інших витрат банку, пов'язаних з одержанням виконання, виступає предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_1.

У відповідності до п. 3.1. кредитного договору відповідач зобов'язується здійснювати погашення заборгованості за кредитом в порядку, передбаченому кредитним договором.

Згідно п. 3.4. кредитного договору проценти за користування кредитом підлягають сплаті відповідачем щомісяця в період з "01" по "10" число включно, за попередній місяць та на момент повернення кредиту на рахунок нарахованих відсотків.

Починаючи з серпня 2009 року відповідачка ОСОБА_2 істотно порушує умови договору, не сплачує заборгованість по кредиту, відсоткам та пені, всупереч умов кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору, сторони за договором домовились та без укладання будь-якої додаткової угоди встановили (п.7.1 кредитного договору ) порядок змін умов кредитного договору з відповідною зміною зобов’язань Відповідача (Позичальника) щодо строку виконання ним зобов’язань за кредитним договором, а саме: "якщо Позичальник порушує строки платежів, встановлений наступний порядок змін умов кредитного договору з відповідною зміною зобов’язань Позичальника щодо строку виконання ним зобов’язань". При настанні таких обставин, строк виконання відповідачем своїх зобов’язань за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на десятий календарний день направлення Банком позичальнику (відповідачу) повідомлення про зміну умов кредитного договору. Сторони досягли згоди, що датою, якою починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції яка надається відділенням зв’язку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

19 травня 2009 року відповідачам було направлено повідомлення про зміну умов кредитного договору листом № 04/275 від 18.05.2009 р. Тому, слід вважати, що умови кредитного договору змінені, та обов’язок відповідача погасити кредит у повному обсязі виник за збігом десятиденного терміну з дня відправлення листа - 31.05.2009 р.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Кредитним договором передбачена відповідальність за порушення його умов. Згідно п. 5.1. кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки зазначеної у п. 1.3 договору за кожен день прострочення від суми простроченої заборгованості.

Банком нарахована сума заборгованості станом на 29.06.2010 р. за кредитним договором, яка складається із суми основного боргу 48747,20 доларів США (в еквіваленті за курсом 7,9074 НБУ складає 385 463 грн. 61 коп..) та пені в сумі 17065,19 грн., а саме: заборгованість по кредиту в розмірі 41408,98 доларів США(в еквіваленті за курсом 7,9074 НБУ складає 327437,37 грн.); заборгованість по процентам – 7338,22 доларів США(в еквіваленті за курсом 7,9074 НБУ складає 58026,24 грн.); пеня – 17065,19 грн..

Враховуючи ту обставину, що відповідачка ОСОБА_2 порушила вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов’язання, передбачені кредитним договором, банк вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності (по 1\3 частині кожному) ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 шляхом реалізації предмета іпотеки у спосіб проведення прилюдних торгів. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, задовольнити вимоги ПАТ "Сведбанк" в сумі 385463 грн. 61 коп. в рахунок погашення заборгованості за кредитом, 17065 грн. 19 коп. в рахунок погашення пені за прострочення сплати заборгованості, просить суд виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1, зняти їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, підтвердив обставини, викладені в позові, просив суд задовольнити вимоги в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов не визнали, оспорювали правомірність дій банку та відповідність укладених угод нормам чинного законодавства.

Відповідач ОСОБА_4, належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи до суду не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечень не надав.

Вислухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом було встановлено, що обставини, викладені в позовній заяві відповідають дійсності та підтверджені документальними доказами: кредитним договором № 0703/1007\98-299 від 09.10.2007 року, заявою на видачу готівки від 09.10.2007 року, заявою-анкетою на отримання кредиту, заявою про ознайомлення з правилами кредитування, витягом з реєстру права власності на нерухоме майно, іпотечним договором № 0703\1007\98-299-Z-1 від 09.10.2007 року, повідомленнями-вимогами, реєстром поштових відправлень, розрахунком суми заборгованості.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) .

Згідно ст.. 530 ЦК України (435-15) , якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержателем є кредитор за основним зобов'язанням.

Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеки" суд, при винесенні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має право застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеки", тобто продажу Іпотекодержателем (Позивачем) предмета іпотеки будь-якому покупцеві за початковою договірною ціною, визначеною іпотекодавцем (Відповідач) та іпотекодержателем (Позивач).

Аналізуючи надані суду докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки законні та обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однак, на думку суду, спірним є питання щодо застосування ч. 2 ст. 39 цього Закону в контексті вимог ст. 40 цього ж Закону та ч. З ст. 109 ЖК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У ч.ч. 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. З ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

Суду не надано доказів дотримання банком зазначеної вище процедури. Таким чином, вимоги позивача про виселення відповідачів та зняття її з реєстраційного обліку суд вважає такими, що задоволенню не підлягають.

Доводи відповідачів про невідповідність законодавству укладених між сторонами угод, на думку суду безпідставні та необгрунтовані, оскільки порушень закону з боку банку під час укладення договорів з відповідачами судом не встановлено. Належних доказів в підтвердження своєї позиції відповідачі не надали.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивача, як сторони, чиї позовні вимоги задоволено, з відповідачів солідарно повинні бути стягнуті понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 510, 525, 526, 527, 530, 589, 590, 591, 610- 612, 629, 1054 ЦК України, Законом України "Про іпотеку" (898-15) , ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214- 215, 224- 226 ЦПК України, суд

Позов Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Запорізького відділення АТ "Сведбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, - задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет Іпотечного договору № 0703\1007\98-299-Z-1 від 09.10.2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком "ТАС –Комерцбанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С., реєстраційний № 336, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 42,5 кв.м., яка належить на праві спільної часткової власності (по 1\3 частині кожному) іпотекодавцям ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № 21764 від 27.09.2007 року, виданого Шевченківською районною адміністрацією Запорізької міської ради, - шляхом продажу на публічних торгах за ціною, що буде встановлена в рамках виконавчого провадження відповідно до ринкової вартості зазначеного житлового приміщення. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" в сумі 385463 грн. 61 коп. в рахунок погашення заборгованості за кредитом, 17065 грн. 19 коп. – в рахунок погашення пені за прострочення сплати заборгованості .

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" судові витрати: 1700 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору, 120 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.