Голосіївський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Антонової Н.В.

при секретарі Кавун І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин, визнання права на спадщину та визнання права власності на спадкове майно, -

Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_6.

Після смерті останньої відкрилася спадщина.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до 17-ї Київської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва було відмовлено в зв?язку з відсутністю доказів родинних відносин з ОСОБА_6

Дане стало підставою для звернення позивачів до суду з вищевказаним позовом на підтвердження якого посилаються на наступні підстави.

Дід ОСОБА_6, який є прадідом заявника, мав сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_7.

Рідна сестра діда заявника – ОСОБА_7 мала дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Дід заявника, ОСОБА_1, мав сина, який являвся батьком позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Оскільки позивачі є синами ОСОБА_8, який був двоюрідним братом ОСОБА_6, то позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є двоюрідними племінниками ОСОБА_6 по батьковій лінії, а отже знаходяться з нею у четвертій ступені спорідненості.

В судовому засіданні позивачі та їх представник наполягали на задоволенні позовних вимог посилаючись на обставини, викладені в позові. Крім того зазначили, що спірний будинок, який є об?єктом спадщини, належав на праві власності ОСОБА_7, матері ОСОБА_6 Вказали, що чоловік ОСОБА_7 не являється батьком ОСОБА_6, а тому родичі ОСОБА_9 не мають права на спадкування після смерті ОСОБА_6, оскільки не перебувають з останньою у жодних родинних відносинах.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та категорично заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що позивачі не являються родичами померлої ОСОБА_6 Вказує, що він до смерті спадкодавці, проживав зі своєю сім?єю в будинку, який частково належав ОСОБА_6 та частково йому на підставі договору дарування 1/10 частини будинку. Зазначає, що він являється також спадкоємцем ОСОБА_6, оскільки його дядько ОСОБА_9, який являється рідним братом його матері, одружився на ОСОБА_7 – це її дошлюбне прізвище, а ОСОБА_6 є їх дочкою, оскільки дядько її удочерив, про що йому відомо зі слів свідків, оскільки документів не збереглося. Вважає, що ОСОБА_6 є його названою двоюрідною сестрою. Зазначає, що він є спадкоємцем ОСОБА_6 У задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа: ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що сім?ю знає дуже давно, часто бувала в гостях ОСОБА_6 та була свідком відносин, які існували між ОСОБА_6 та сім?єю ОСОБА_3 Пояснила, що відносини були напруженими, оскільки сім?я ОСОБА_3 навіть не віталася з ОСОБА_6, хоча проживали в одному будинку. Крім того, зазначила, що ОСОБА_2 приходили та допомагали ОСОБА_7, матері ОСОБА_6 Зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є внучатими племінниками ОСОБА_6 Також пояснила, що ОСОБА_7 переписала на ОСОБА_3 частину будинку для того, щоб він мав можливість прописатися та влаштуватися на роботу у місті Києві.

Третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, направила до суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.

Третя особа: ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки суду не повідомила.

Допитана в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_12 пояснила, що сім?ю ОСОБА_2 знає понад сорок років, ОСОБА_11 і ОСОБА_7 також знає дуже давно, оскільки товаришували після війни та разом працювали. Зазначила, що позивачі є внуками брата ОСОБА_13 ОСОБА_3 також знає, бо бувала в гостях у ОСОБА_6 та бачила його там. Зазначила, що їй відомо, що померлій він ніким не являється. Про те, що позивачі є родичами ОСОБА_7 дізналася особисто від ОСОБА_7 відразу після їх народження. Батька позивачів також знала особисто, бо зустрічалися на святах.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 пояснив, що ОСОБА_7 знав приблизно з 1960 року, оскільки його дружина з нею дружила. У ОСОБА_7 було три сестри. Дочку ОСОБА_6 також знав та дружив з нею понад 40 років. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 часто бачив у ОСОБА_7, це внуки її брата, якого також знав, оскільки зустрічалися у ОСОБА_7. Позивачів знає ще з тих пір, коли вони були дітьми.

Суд, вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_6. (а.с.20).

Батьком позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5. (а.с. 17, 18, 19).

Згідно довідки від 21.03.2006 року, виданої відділом РАЦС Київського міського управління юстиції, ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_15. (а.с.19).

Даний факт також підтверджується посвідкою про народження №НОМЕР_1, виданою відділом актів громадянського стану, ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_15.(а.с.74).

Третя особа ОСОБА_5, являється позивачам троюрідною тіткою.

Відповідно до рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 30.06.2006 року у справі за заявою ОСОБА_5, Зацікавлена особа: ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та встановлено, що ОСОБА_5 є троюрідною сестрою померлої ОСОБА_6 та між ними існує п?ята ступінь спорідненості. Також судом встановлено, що дошлюбне прізвище ОСОБА_5 – ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Берислав, батьками якої були ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_18, яка народилася в м. Берислав Херсонської області і була рідною сестрою діда померлої ОСОБА_6 – ОСОБА_19, уродженця м. Берислав Херсонської області.

Таким чином, батько ОСОБА_5 – ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, був двоюрідним братом матері померлої ОСОБА_6 – ОСОБА_7, яка народилась в м. Берислав Херсонської області ІНФОРМАЦІЯ_7 та померла ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Києві.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім?єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1265 ЦК України, у п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (v0005700-95) , суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, якщо встановлення такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадщину є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивачі просять визнати за ними право власності на спадкове майно, зокрема, 9/10 частини приватного будинку АДРЕСА_1 та грошові кошти, що розміщені на трьох депозитних вкладах у ВАТ "Ощадбанк" у розмірі 10 000 доларів США, 2 872 грн. 80 коп. та 14 грн. 35 коп.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачами на підтвердження вищевказаної позовної вимоги не надано суду доказів належності ОСОБА_6 майна, на яке позивачі просять визнати за ними право власності у порядку спадкування.

Таким чином, у задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно необхідно відмовити в зв'язку з недоведеністю.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачів необхідно стягнути понесені ними судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1264, 1265 ЦК України, ст. ст. 15, 30, 60, 61, 256, 209, 212- 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин, визнання права на спадщину та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються двоюрідними племінниками ОСОБА_6, та знаходяться з нею у четвертому ступені спорідненості.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на спадщину, яка відкрилася після смерті двоюрідної тітки ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_10.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу

протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.