663/2713/16-а Про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за вислугую років на підставі довідки прокуратури у відсотковому розмірі від розміру місячної заробітної плати - 03.04.2018 Прийняття

ОСОБА_1 звернулася до Скадовського районного суду Херсонської області з позовом до Скадовського об'єднаного управління пенсійного фонду України Херсонської області про визнання дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків середньомісячної (чинної) заробітної плати відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури Херсонської області від 30 червня 2016 року № 18/191 вих-16 про заробітну плату - протиправними; зобов'язання здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок призначеної пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 (505-2012-п) , від 30 вересня 2015 року № 763 (763-2015-п) та від 09 грудня 2015 року №1013 (1013-2015-п) , згідно з вимогами статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05 жовтня 1995 року № 358/95-ВР (358/95-ВР) , у редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ (2663-14) , що діяла станом на березень 2005 року), з розрахунку 90 відсотків від середньої (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Херсонської області від 30 червня 2016 року № 18/191 вих-16, починаючи з 01 січня 2016 року, без обмежень граничного розміру пенсії та здійснювати відповідні виплати, а також виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії.

Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 31 березня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року апеляційну скаргу Скадовського об'єднаного управління пенсійного фонду України Херсонської області задоволено. Постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 31 березня 2017 року скасовано. Прийнято у справі нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Як встановлено, позивач перебуває на обліку в УПФ з 08 квітня 2004 року.

17 липня 2016 року позивач звернулася до УПФ із заявою про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) "Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", додавши довідку прокуратури Херсонської області про заробітну плату від 30 червня 2016 року №18/191 вих-16.

Листом Скадовського об'єднаного управління пенсійного фонду України Херсонської області від 25 липня 2016 року № 1553/07 позивача повідомлено про відмову у задоволенні її вимог щодо перерахунку пенсії, так як Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються у відповідності до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до рішення Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в позові, виходив з того, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратила чинність. Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури передбачені статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, відповідно до частини 20 якої (у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII (76-19) ) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 31 березня 2017 року.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

На час призначення позивачеві пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII "Про прокуратуру".

Відповідно до статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-XII "Про прокуратуру" (у редакції на час призначення позивачу пенсії), передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) , який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру", зокрема, частину 18 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (1789-12) .

З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (1697-18) , відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" якого визнано таким, що втратив чинність Закон України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (1789-12) , крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) ) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано й у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Сорінг проти Сполученого Королівства" Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (995_004) (далі - Конвенція) "спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов'язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини". У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі "Ріс проти Сполученого Королівства" Суд зазначив, що, з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання стосовно людини, "належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини".

У рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" Суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.

Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення Суду від 12 жовтня 2004 року у справі "Кйартан Асмудсон проти Ісландії").

Європейський суд з прав людини у рішенні "Великода проти України" від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися й передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (v001p710-99) цей суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд враховує, що на час прийняття постанови Кабінетом міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) , з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, а також на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (17 липня 2016 року) положення статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру", які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) не містить.

На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати позивачу перерахунок пенсії на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

Положення Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) , якими частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" та частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (v020p710-11) вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Норма Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) , якою внесено зміни до статті 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру", зокрема, частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України" не підлягає застосуванню у зв'язку із тим, що пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (1789-12) .

Ураховуючи наведені вище положення джерел права, суд дійшов висновку про те, що з 01 грудня 2015 року - дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (1697-18) , яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру", не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому УПФ, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання позивача протягом розгляду справи у судах попередніх інстанцій на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже відповідні положення законів не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (v020p710-11) вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.