Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого – судді Мазниці А.А.

Секретаря – Ковальської Т.Г.

За участю:

Представника позивача – Муравського В.В.

Представників відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", Приватного підприємства "GRAIN", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Термінал", ОСОБА_6 про стягнення суми, -

Позивач у березні 2010 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що між ним та відповідачем ПП "GRAIN" був укладений кредитний договір від 25.10.2005 р., № КГ8Д, за яким останній отримав кредит у розмірі 569.568, 12 доларів США. У забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором між позивачем та поручителями ТОВ "Корпорація "Термінал" та ОСОБА_6 були укладені договори поруки. Крім того, 16.01.2009 р. між позивачем та ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" був укладений договір поруки, яким останнє поручилося за виконання позичальником вищезазначених зобов’язань в частині повернення сум у розмірі 100, 00 доларів США. Оскільки зобов’язання позичальника за вищезазначеним договором виконувалися неналежним чином, після процедури звернення стягнення на заставлене майно залишилася непогашеною частина заборгованості по пені та процентах у розмірі 271.581, 87 доларів США, наявність якої підтверджується рішенням Господарського суду Київської обл. від 14.09.2009 р. у справі № 17/052-09 про стягнення її з відповідача ПП "GRAIN". Крім того, на протязі чинності кредитного договору позичальником не виконувалися обов’язки в частині щоквартального надання фінансової інформації, що дає кредитору право вимагати сплати штрафів у розмірі 2% від суми наданого кредиту за кожний такий випадок.

На підставі викладеного, з урахуванням уточнення заявлених вимог (а.с. 61-64), позивач просив суд стягнути на його користь з відповідачів ТОВ "Корпорація "Термінал" та ОСОБА_6 солідарно 271.481, 87 доларів США заборгованості за кредитним договором та додатково з цих відповідачів та ТОВ "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" 100, 00 доларів США, а також стягнути солідарно з відповідачів Приватного підприємства "GRAIN", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Термінал", ОСОБА_6 1.623.952, 60 грн. штрафу за 18 випадків ненадання щоквартальної звітності.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав з викладених у ньому підстав.

Представники відповідачів проти позову заперечували, посилаючись на виконання основного договору шляхом звернення стягнення на предмет застави, збіг строку позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, припинення відносин поруки пропуском позивачем строку звернення до поручителів.

Заслухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від 25.10.2005 р. № КГ8Д відповідачеві ПП "GRAIN" був наданий кредит у розмірі 569.568, 12 доларів США на строк до 20.12.2010 р. зі сплатою за користування ним процентів та погашенням згідно графіку (а.с.14-19).

Виконання зобов’язань позичальника, що випливали з цього договору, було забезпечене шляхом укладання з відповідачем ТОВ "Корпорація Термінал" договору поруки № ДП-КТ8Д-1 від 25.10.2005 р. та з відповідачем ОСОБА_6 договору поруки № ДП-КТ8Д-2 від 25.10.2005 р. (а.с. 20, 21).

Оскільки вищезазначені зобов’язання не виконувалися належним чином, рішенням Господарського суду Київської обл. від 30.01.2007 р. у справі № 590-10/06 було звернуте стягнення на майно, що було предметом застави, та останнє у червні 2008 р. було передане позивачеві в рахунок погашення основної частини заборгованості (а.с. 55, 70). Крім того, 14.09.2009 р. Господарським судом м. Києва було ухвалене рішення у справі № 17/052-09, яким додатково стягнуто з позичальника ПП "GRAIN" на користь кредитора ПАТ КБ "ПриватБанк" 271.581, 87 доларів США заборгованості з процентів та пені, не погашеної за рахунок заставленого майна, та 2.715, 82 доларів США судового збору, про що виданий наказ (а.с. 52-58), на підставі якого 26.10.2009 р. було відкрите виконавче провадження (а.с. 52, 53).

16.01.2009 р. між позивачем та ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" був укладений договір поруки, яким останнє поручилося за виконання позичальником вищезазначених зобов’язань в частині повернення сум у розмірі 100, 00 доларів США (а.с. 22).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, згідно ст. 1054 ЦК України, обов’язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов’язку, а у випадку порушення такого обов’язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання повинне бути виконане у гривнях, а у випадку визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Виходячи з наведеного суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми боргу з відповідачів як поручителів позичальника обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню. При цьому сума у межах відповідальності ТОВ "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" підлягає стягненню солідарно з усіх відповідачів, решта – солідарно з ТОВ "Корпорація "Термінал" та ОСОБА_6, що є поручителями у повному обсязі зобов’язання.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 2.2.7. кредитного договору від 25.10.2005 р. № КГ8Д позичальник зобов’язався щоквартально не пізніше 30 числа надавати банку фінансову інформацію встановленого обсягу, а згідно п. 5.2. договору зобов’язався у випадку невиконання цього обов’язку сплачувати на користь банку штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Оскільки цей обов’язок позичальником ПП "GRAIN" не виконувався, вимоги в частині стягнення штрафу є обгрунтованими, втім враховуючи положення ч. 2 ст. 258 ЦК України та приймаючи до уваги надходження від відповідача заяви про застосування наслідків збігу строку позовної давності (а.с. 80, 81) підлягають частковому задоволенню у межах річного строку, на який припадає чотири квартали.

Згідно ст. 533 ЦК України суми стягнення визначаються судом у гривнях з урахуванням курсу НБУ на день ухвалення рішення, що дорівнює 7,9387 грн. за один долар США.

Доводи представників відповідачів не можуть бути прийняті до уваги виходячи з наступного.

Так, немає підстав вважати, що дія кредитного договору від 25.10.2005 р. № КГ8Д та обов’язки позичальника, що випливали з нього, припинилися, оскільки залишилася непогашеною частина заборгованості, наявність якої підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 14.09.2009 р. у справі № 17/052-09, що набрало законної сили, яким стягнуто з позичальника ПП "GRAIN" на користь кредитора ПАТ КБ "ПриватБанк" 271.581, 87 доларів США.

Факт існування вищезазначеного рішення не є перешкодою для стягнення тої ж суми з інших відповідачів як його поручителів, оскільки вони разом з позичальником є солідарними боржниками, а відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо.

Не можна погодитися з доводами представників відповідачів щодо припинення обов’язку поручителів у зв’язку з збігом строку пред’явлення вимог до них, визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки з матеріалів справи вбачається, що такі вимоги були пред’явлені позивачем у грудні 2009 р. (а.с. 28-34), в той час як рішення про стягнення даної суми було прийняте господарським судом у вересні 2009 р.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 527, 530, 533, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57- 60, 64, 79, 88, 131, 197, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, -

Позов – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ТОВ "Корпорація "Термінал" та ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 2.155.213, 12 грн. заборгованості за кредитним договором від 25.10.2005 р. № КГ8Д.

Стягнути солідарно з ТОВ "Корпорація "Термінал", ОСОБА_6, ТОВ "Українське фінансове агентство "ВЕРУС" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 793, 87 грн. заборгованості за кредитним договором від 25.10.2005 р. № КГ8Д.

Стягнути солідарно з ТОВ "Корпорація "Термінал", ОСОБА_6, ПП "GRAIN" на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 361.730, 35 грн. штрафних санкцій за кредитним договором від 25.10.2005 р. № КГ8Д.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути солідарно з ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус", Приватного підприємства "GRAIN", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Термінал", ОСОБА_6 в доход держави 1.700, 00 грн. (одну тисячу сімсот гривень) судового збору.

Стягнути солідарно з ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус", Приватного підприємства "GRAIN" в доход держави 120, 00 грн. (сто двадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.