Печерський районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді Вовк С.В.

при секретарі Хоменко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності, -

У жовтні 2010 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності відповідача на Ѕ частини квартири № 72, що знаходиться в АДРЕСА_3 у м. Києві та визнання за ним права власності на всю квартиру.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, про час, місце судового засідання була належним чином повідомлена, причини неявки суду не повідомила, незалежно від причин, суд розглядає справу за наявністю у справі доказів у відсутність відповідача. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31.03.2010 р. задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності, яке набрало законної сили (а. с. 14-15).

Вказаним рішенням поділено майно, яке було придбано під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири № 72, загальною площею 110,1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_3 в м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 17.03.2009 р., виданого на ім’я ОСОБА_2, вартістю 2 000 000 грн.; визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири № 72, загальною площею 110,1 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_3 в м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 17.03.2009 р., виданого на ім’я ОСОБА_2, вартістю 2 000 000 грн.

Право власності позивача на Ѕ частину квартири № 72, що знаходиться в АДРЕСА_3 в м. Києві зареєстровано в КП "Київське міське БТІ та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна", що підтверджується витягом № 26833989 від 27.07.2010 р. (а. с. 16).

Отже, квартира АДРЕСА_1, є спільною частковою власністю сторін по справі.

Частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності є рівними.

Згідно ч. 1 ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Із конструкції зазначеної статі не вбачається, що для вирішення питання про припинення зазначеного права необхідна наявність всіх чотирьох умов у їх сукупності, оскільки статтею передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності будь-якої з них можливе вирішення судом питання про припинення права на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників.

Як на підставу задоволення свого позову позивач посилається на те, що спільне з відповідачем володіння і користування квартирою є неможливим.

Встановлено, що шлюб, укладений між позивачем та відповідачем, було розірвано 28.10.2009 р.

ОСОБА_1 в позові зазначає, що відносини з колишньою дружиною в 2010 р. вкрай загострились, зокрема стосовно виникнення у сторін конфліктних питань щодо користування спірною квартирою.

В період з 01.01.2010 р. по 18.08.2010 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли неприязні відносини щодо спільного володіння і користування, а також сумісного проживання в зазначеній квартирі.

В матеріалах справи міститься дані з Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, що у зазначений вище період до чергової частини райуправління надійшло 7 викликів за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 52-53). Це були виклики до чергової частини міліції з приводу перешкоджання у вільному здійсненні права користування квартирою.

Як вбачається з довідки ТОВ "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" № 193-д від 01.09.2010 р., станом на 01.09.2010 р. заборгованість по комунальним послугам та утримання прибудинкової території згідно договору № 72-Г від 01.04.2009 р., укладеного між ТОВ "ЖЕП "Щорса, 32" та ОСОБА_2, складає 4044,39 грн. (а. с. 51).

01.09.2010 р. позивач звернувся до ТОВ "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" з проханням укласти з ним договір по комунальним послугам та утримання прибудинкової території, оскільки ОСОБА_2 відмовляється здійснювати оплату за квартиру пропорційно до часток (а. с. 49-50).

Відповідно до ч. ч. 4-5 ст. 71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) . Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

На день винесення рішення між сторонами не досягнуто взаємної згоди.

Згідно звіту ПП "Автоексперт" про оцінку ринкової вартості Ѕ частки двохкімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, станом на 22.09.2010 р. складає 518 850,00 грн. (а. с. 20-48).

Відповідно до квитанції № 51 від 08.11.2010 р., ОСОБА_1 попередньо вніс 518 850,00 грн. грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно норми ч. 2 ст. 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача, а саме 1700 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 31, 60, 61, 88, 209, 212- 215, 224- 226 ЦПК України, суд, -

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності – задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на Ѕ частини АДРЕСА_1.

Визнати право власності ОСОБА_1 на АДРЕСА_1.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості її частки у власності в розмірі 518850 грн., які ОСОБА_1 внесені на депозитний рахунок суду.

За правилами визначеними ст. 88 ЦПК України стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.