Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді – Науменко А.В.

при секретарі - Коваленко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (АТ) "Місто Банк"" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договорами кредиту суд,-

22 грудня 2009 року комерційний банк ТОВ "Місто банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості за кредитом та звернення стягнення на майно.

11 лютого 2010 року правонаступником позивача Публічним акціонерним товариством "Місто Банк" були збільшені позовні вимоги та змінено предмет позову, в якому Позивач просить солідарно стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року у розмірі 4 838 521,32 грн. та солідарно стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором 049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року у розмірі 3 888 802,59 грн.

20 липня 2010 року АТ "Місто Банк" збільшив позовні вимоги. За розрахунками банку, по договору №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року, укладеного з відповідачем ОСОБА_2, заборгованість останнього по виданому кредиту складає 5 155 333,39 грн. Заборгованість за договором № 049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року, укладеного з відповідачем ОСОБА_2, станом на 15.07.2010 року складає 4 190 045,06 грн.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які згідно договорів поруки відповідають солідарно в повному обсязі за виконання зобов'язань по кредитному договору №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року, на вимогу банку борг не погасили.

Відповідач ОСОБА_3, який згідно договору поруки відповідає солідарно в повному обсязі за виконання зобов'язань по кредитному договору 049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року, на вимогу банку борг не погасив.

Представник позивача Рябко Л.Г. в судовому засіданні пояснила, що позивач свої зобов'язання перед позичальником ОСОБА_2 виконав у повному обсязі та відповідно до умов укладених договорів видав обумовлені суми кредитів в іноземній валюті, але він з грудня 2008 року припинив виконувати свої щомісячні зобов'язання перед позивачем по виплаті кредиту та процентів за умовами кредитного договору №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року, що порушує законні права та інтереси позивача. Сума кредиту за договором №049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року є простроченою в повному обсязі протягом тривалого часу і підлягала поверненню у строк не пізніше 26.11.2008 року. Поручителі як солідарні боржники на вимогу банку борг не погасили. У зв'язку з вищенаведеним, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином у спосіб, встановлений законом.

Відповідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України в редакції, що діяла на початку розгляду справи, судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі.

Згідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України із змінами, внесеними Законом України від 07.07.2010 р. N2453-VI, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В судових засіданнях протягом розгляду справи приймали участь представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7..

До справи долучені довідки адресного бюро УМВС України в Одеській області про адреси реєстрації ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Відмітки в повідомленнях про вручення поштових відправлень та поштових накладних свідчать, що вказані відповідачі відсутні за адресою зареєстрованого їх місця проживання.

В зв’язку з тим, що зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_5 за довідкою адресного бюро УМВС України в Одеській області невідоме, вона виклалась до суду через оголошення у пресі.

У зв'язку з вищенаведеним, суд визнав неявку відповідачів та їх представників без поважних причин згідно ст. 74 ЦПК України та керуючись ст. 169 ч. 3, 4 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Представник відповідача ОСОБА_2 письмових заперечень чи пояснень до матеріалів справи не надавала, в усних поясненнях по суті справи визнала частково суму позову в частині суми кредиту та процентів тільки по кредитному договору № 049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року.

Представники інших відповідачів також письмових заперечень чи пояснень до матеріалів справи не залучили, усних пояснень по суті справи не надали.

Суд, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на вимогах закону та підтверджуються наданими доказами, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

10 квітня 2008 року між комерційним банком ТОВ "Місто Банк" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 032-Сп/2-23/Ф/840, згідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 500 000,00 доларів США, на строк до 08 квітня 2015 року, під 14 відсотків річних з погашенням кредиту та відсотків по кредиту щомісячними платежами, які повинні здійснюватися у валюті кредиту (п. п. 3.3, 3.4, 3.6. договору). Факт отримання кредиту підтверджується випискою з позикового рахунку позичальника в АТ "Місто Банк". Також випискою підтверджується, що ОСОБА_2 до грудня 2008 року належно здійснював часткове погашення кредиту та сплачував проценти відповідно до умов договору.

У забезпечення зобов’язань ОСОБА_2 по кредитному договору №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року було укладено:

- договір поруки №032-Сп/2-23/Ф/840-П від 10 квітня 2008 року між КБ ТОВ "Місто Банк" та ОСОБА_1, згідно п. 1.1 якого останній відповідає солідарно в повному обсязі за виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору.

- договір поруки №032-Сп/2-23/Ф/840-П-3 від 12.06.2009 року між КБ ТОВ "Місто Банк" та ОСОБА_4, згідно п. 1.1 якого останній відповідає солідарно в повному обсязі за виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору.

- договір поруки №032-Сп/2-23/Ф/840-П-3 від 12.06.2009 року між КБ ТОВ "Місто Банк" та ОСОБА_5, згідно п. 1.1 якого остання відповідає солідарно в повному обсязі за виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору.

26 травня 2008 року між комерційним банком ТОВ "Місто Банк" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений та підписаний кредитний договір № 049-Сп/2-23/Ф/840, згідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 290 000,00 доларів США, на строк до 26.11.2008 року, під 15,5 % відсотків річних з погашенням кредиту та відсотків по кредиту щомісячними платежами, які повинні здійснюватися у валюті кредиту ( п. п. 3.2. 3.3, 3.4, договору). Факт отримання кредиту підтверджується випискою з позикового рахунку позичальника в АТ "Місто Банк".

26.05.2008 у забезпечення зобов’язань ОСОБА_2 по кредитному договору №049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року було прийнято поруку фізичної особи ОСОБА_3 відповідно до договору поруки №049-Сп/2-23/Ф/840-П від 26.05.2008 року, згідно якого останній відповідає солідарно в повному обсязі за виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору.

Відповідно до п.9.2 кредитних договорів № 032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року, № 049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року, за несвоєчасне повернення отриманих кредитних коштів та\або несвоєчасну сплату відсотків позичальник сплачує пеню в національній валюті України по курсу Національного банку України (НБУ) на дату сплати, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє за період, за який сплачується пеня.

Відповідач ОСОБА_2 не виконав умови п. 6 кредитного договору №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року, тобто з грудня 2008 року щомісячно не здійснював часткове погашення кредиту й не сплачував відсотки за користування кредитом, в зв'язку з чим кожний місяць накопичувалася прострочена заборгованість. Після направлення листів-претензій про невиконання кредитного договору №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року вих. №4/1 від 05.01.2009 року, 16.07.2009 року вих. №985 про погашення заборгованості по кредиту, відповідач та поручителі за цим кредитним договором не відповіли та не повернули позивачу заборгованість по кредиту.

Строк погашення кредиту за договором №049-Сп/2-23/Ф/840 настав 26.11.2008 року. На порушення вимог закону і п. п. 2.1,3.4, 6.1. договору №049-Сп/2-23/Ф/840 кредит до цього часу не погашений, проценти по кредиту не сплачені. Тобто, відповідач ОСОБА_2 також не виконав умови кредитного договору №049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року, тобто з 20.06.2008 року порушений строк повернення кредиту. Відповідачам (боржнику та поручителю) за кредитним договором №049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 направлялись листи-претензії, зокрема, від 02.03.2009 року вих. 321, про повернення заборгованості по кредиту, які залишись з їх боку без виконання.

Відповідно п. 1.1 зазначених договорів поруки №032-Сп/2-23/Ф/840-П від 10 квітня 2008 року, №032-Сп/2-23/Ф/840-П-3 від 12.06.2009 року, №032-Сп/2-23/Ф/840-П-3 від 12.06.2009 року та №049-Сп/2-23/Ф/840-П від 26.05.2008 року, поручителі уклавши ці договори зобов‘язалися відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником всіх його зобов‘язань за відповідним кредитним договором.

Згідно п. 2.4.1 вказаних договорів поруки, у випадку невиконання позичальником своїх обов’язків поручитель зобов’язується виконати за позичальника зобов’язання за договором солідарно шляхом перерахування суми заборгованості за кредитом, вказаної кредитором.

Відповідно до пунктів 2.1.5., якщо поручитель не виконає вимоги кредитора по погашенню заборгованості позичальника за кредитним договором, банк звертає стягнення на майно поручителя відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 2.1.1 вказаних договорів поруки, кредитор мас право у разі не виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

Згідно до п. 6.3. договорів поруки позивач звертався до поручителів за кредитними договором №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та поручителя за кредитними договором 049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року ОСОБА_3 з вимогами (зазначеними вище претензіями) про погашення заборгованості та виконання умов кредитного договору, але поручителі не виконали свої зобов’язання, не повернули позивачу кредитні кошти та не сплатили відсотки по кредиту.

Крім того, відповідно до умов вказаних двох кредитних договорів за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, позичальник сплачує банку пеню. Відповідно до чинного законодавства неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, заборгованість за кредитним договором №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року з врахуванням нарахованої в межах строку позовної давності пені на останню дату розрахунку 15.07.2010 року складає:

- по простроченому кредиту – 125 013,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ - 987 815,22 грн.;

- по сумі кредиту, що залишилася – 345 222,00 доларів США, еквівалентно 2 727 840,68 грн.,

- заборгованість за простроченими нарахованими відсотками 142087,51 доларів США, що еквівалентно 122 732,88 грн.;

- нарахована пеня – 316 944,61 грн.

Загальна заборгованість за договором кредиту №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року – 5 155 333,39 грн.

Заборгованість за кредитним договором №049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року з врахуванням нарахованої в межах строку позовної давності пені на останню дату розрахунку 15.07.2010 складає:

- заборгованість за прострочений кредитом 290 000,00 доларів США, що по курсу НБУ складає 2 291 493,00 грн.;

- заборгованість за нарахованими простроченими відсотками 157 447,64 доларів США, що по курсу НБУ складає 1 244 104,02 грн.;

- нарахована пеня – 654 448,04 грн.

Загальна заборгованість за договором кредиту №049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року - 4 190 045,06 грн.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/. У відповідності до ст. 611 ЦК України у випадку невиконання зобов'язання боржником настають правові наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачене, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором позичальника за виконання ним свого обов'язку.

Ст. 543 ЦК України встановлює, що у разі солідарного обов'язку позичальників (солідарних позичальників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх позичальників разом, так і від будь-кого з них окремо на свій розсуд. Солідарні позичальники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення позичальником зобов'язання, забезпеченого порукою, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні позичальники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

Згідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов‘язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів

Наслідком порушення відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань по щомісячному поверненню кредиту та сплати відсотків за кредитним договором №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 є можливість застосування позивачем права на дострокову вимогу суми кредиту, що залишилася, на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, з основного боржника та осіб, що несуть солідарну відповідальність.

Наслідком порушення відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань із своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за кредитного договору №049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 є право вимоги позивача на стягнення суми заборгованості з основного боржника та осіб, що несуть солідарну відповідальність.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 ст. 192 ЦК України встановлює, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 193 ЦК України порядок вчинення правочинів з валютними цінностями встановлюється законом. Згідно до ч. З ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземної валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Згідно матеріалів справи, на час укладення кредитних договорів КБ ТОВ "Місто Банк" мав Банківську ліцензію за № 194, видану НБУ 17 квітня 2002 року, та дозвіл на здійснення операцій № 194-3 і додаток до дозволу № 194-3 від 09.01.2004 року, якими, зокрема надано право на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, тобто на видачу кредитів у валюті. 02.12.2009 року відповідна ліцензія, дозвіл та додаток отримані правонаступником - АТ "Місто Банк"".

Листом № 13-210\7871-22612 від 07.12.2009 року Національний банк України роз'яснив, що у п. 4 ст. 5 Декрету КМ України передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземної валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. НБУ зазначив, що на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання\одержання кредитів в іноземної валюті. Таким чином, операція з наданням банками кредитів в іноземної валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Правомірність і відповідність чинному законодавству операцій з надання кредитів в іноземній валюті підкреслюється і позицією Верховного суду України в Узагальненні практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 р.р.).

Суд враховує пояснення представника позивача, що облік заборгованості, на якому ґрунтується її розрахунок, по вказаним двом договорам кредиту здійснюється з використанням відповідної банківської комп'ютерної програми – операційний день банку, регулюється нормативно-правовими актами НБУ і планом рахунків та є об‘єктом банківського нагляду з боку НБУ.

Одночасно, судом приймається до уваги пояснення представника позивача, що відповідачі були повідомлені передбаченим законом способом про розгляд даної справи та про вимоги банку щодо погашення заборгованості, але жодних виплат здійснено не було. Суд також враховує, що відповідачам ( їх представникам) надавалась можливість надавати суду докази, заперечення, обґрунтування, але вони своїм процесуальним правом не скористались за власним бажанням та на свій розсуд.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування позовних вимог, встановлені фактичні обставини, докази у справі свідчать, що Позивач належними і допустимими доказами довів наявність заборгованості за кредитними договорами та наявність підстав для задоволення позову. Відповідачами не було спростовані вказані обставини та не надано ніяких доказів в обґрунтування своїх заперечень.

Розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позивачем вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити у повному обсязі, стягнувши на користь позивача солідарно з відповідачів зазначену в позові заборгованість за двома кредитними договорами.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачами кредитного договору, договорів поруки позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212- 215, 223 ЦПК України, ст. ст. 526, 554, 625, 590, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність", ст. 5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", суд, -

Позов Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за банківським кредитом задовольнити.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" (м. Одеса, вулиця Фонтанська дорога, 11, код ЄДРПОУ 20966466) заборгованість по договору №032-Сп/2-23/Ф/840 від 10.04.2008 року по кредиту, відсоткам та пені в загальному розмірі 5 155 333,39 грн. ( п’ять мільйонів сто п’ятдесят п’ять тисяч триста тридцять три гривні 39 коп.)

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" (м. Одеса, вулиця Фонтанська дорога, 11, код ЄДРПОУ 20966466) заборгованість за договором № 049-Сп/2-23/Ф/840 від 26.05.2008 року по кредиту, відсоткам та пені в загальному розмірі 4 190 045,06 грн. ( чотири мільйона сто дев’яносто тисяч сорок п’ять гривень 06 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" суму судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.