Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Кулєшової О.І., при секретарі – Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Таврія-Авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримавтосервіс", ОСОБА_1, Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" про визнання договору купівлі-продажу недійсним, зобов’язання вчинити певні дії,

ВАТ "Таврія-Авто" звернулося до суду позовом, в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель, що розташовані у АДРЕСА_1, укладений 21 серпня 2009 року між ТОВ "Кримавтосервіс" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АРК Левунець О.М.; зобов’язати КП ЯМР "Бюро технічної інвентаризації" скасувати шляхом анулювання запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 25 серпня 2009 року реєстрований НОМЕР_1, та внести до Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про належність Відкритому акціонерному товариству "Таврія-Авто" нежитлових будівель, що розташовані у АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 квітня 2009 року Господарським судом АРК було винесено рішення по справі № 2-23/1598-2009, згідно якого за ТОВ "Кримавтосервіс" було визнано право власності на нежитлові будівлі, що розташовані у АДРЕСА_1, до складу яких входять: літ. А – адміністративний корпус пл. 540,9 кв.м., літ. Б – навіс критий пл. 518,6 кв.м., літ. Д – малярний цех пл. 310,5 кв.м., літ. Ж – профілакторій пл. 102,6 кв.м., літ. З – профілакторій пл. 116,0 кв.м., літ. І – газгольдерна пл. 46,1 кв.м., літ. К – майстерня кузовних робіт – пл. 283,6 кв.м., літ. Л – склад пл. 240,3 кв.м., літ. Н – електроцех пл. 134,0 кв.м., літ. О – магазин пл. 75,6 кв.м., літ. П – контрольно-пропускний пункт пл. 5,5 кв.м.. 21 серпня 2009 року між ТОВ "Кримавтосервіс", що діяло як продавець, та ОСОБА_1, що діяла як покупець, будо укладено договір купівлі-продажу вказаних нежитлових будівель, розташованих у АДРЕСА_1. 09 грудня 2009 року Вищим Господарським судом України винесено постанову, якою скасоване рішення Господарського суду АРК від 22 квітня 2009 року та постановлене нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Кримавтосервіс" про визнання права власності на нежитлові будівлі. При таких обставинах, на даний момент відсутні жодні документи, які б підтверджували право власності ТОВ "Кримавтосервіс" на нежитлові будівлі, що розташовані у АДРЕСА_1. Таким чином, договір купівлі-продажу нежитлових будівель укладено з грубим порушенням норм ст. ст. 334 та 658 ЦК України, оскільки ТОВ "Кримавтосервіс" не було власником спірних нежитлових будівель, а, відповідно, і не може бути їх продавцем. Крім того, запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 25 серпня 2009 року, реєстраційний НОМЕР_1 підлягає скасуванню шляхом його анулювання в цілому відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (z0157-02) та "Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за № 67/388 (z0067-03) .

Представники позивача в судовому засідання позов підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував.

Представник відповідача ТОВ "Кримавтосервіс" втрете в судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи кожен раз повідомлявся завчасно та належним чином по місцезнаходженню юридичної особи, однак, до суду поверталися телеграми з зазначенням, що по вказаній адресі такого підприємства немає.

Представник відповідача КП ЯМР "Бюро технічної інвентаризації" в судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позову заперечує.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що 22 квітня 2009 року Господарським судом АРК було винесено рішення по справі № 2-23/1598-2009, згідно якого за ТОВ "Кримавтосервіс" було визнано право власності на нежитлові будівлі, що розташовані у АДРЕСА_1, до складу яких входять: літ. А – адміністративний корпус пл. 540,9 кв.м., літ. Б – навіс критий пл. 518,6 кв.м., літ. Д – малярний цех пл. 310,5 кв.м., літ. Ж – профілакторій пл. 102,6 кв.м., літ. З – профілакторій пл. 116,0 кв.м., літ. І – газгольдерна пл. 46,1 кв.м., літ. К – майстерня кузовних робіт – пл. 283,6 кв.м., літ. Л – склад пл. 240,3 кв.м., літ. Н – електроцех пл. 134,0 кв.м., літ. О – магазин пл. 75,6 кв.м., літ. П – контрольно-пропускний пункт пл. 5,5 кв.м. (а.с. 6-10).

21 серпня 2009 року між ТОВ "Кримавтосервіс", що діяло як продавець, та ОСОБА_1, що діяла як покупець, будо укладено договір купівлі-продажу вказаних нежитлових будівель, розташованих у АДРЕСА_1 (а.с. 83-90).

09 грудня 2009 року Вищим Господарським судом України винесено постанову, якою скасоване рішення Господарського суду АРК від 22 квітня 2009 року та постановлене нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Кримавтосервіс" про визнання права власності на нежитлові будівлі (а.с. 11-16).

Згідно із положеннями Цивільного кодексу України (435-15) особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215-235), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 330, 338).

ВАТ "Таврія-Авто" звернулося до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу від 21 серпня 2009 року недійсним на підставах його невідповідності вимогам закону, а саме ст. ст. 203, 215, 334 та 658 ЦК України, оскільки ТОВ "Кримавтосервіс" не було власником спірних нежитлових будівель, а, відповідно, і не може бути їх продавцем.

Стаття 215 ЦК України установлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв’язку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України.

Однак, ст. 216 ЦК України визначено особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна зі сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, на угоду, укладену з порушенням вимог закону, не поширюється загальне правило про наслідки недійсності правочину (двостороння реституція), якщо сам закон передбачає інші наслідки такого порушення.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншім шляхом.

Згідно зі ст. 388 ЦК України добросовісне придбання можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яке не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

З роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 10 Постанови № 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) , вбачається, що норма частини 1 ст. 216 ЦК України не може застосуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Таким чином, права ВАТ "Таврія-Авто", яка вважає себе власником спірних нежитлових приміщень, розташованих у АДРЕСА_1, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правого механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Вимоги про витребування майна від добросовісного набувача ОСОБА_1 позивачем не заявлялись.

При таких обставинах, в позові ВАТ "Таврія-Авто" повинно бути відмовлено в повному обсязі.

Крім того, відповідно до п. 8 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, рішенням суду не може бути зобов’язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства – свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Судові витрати в розмірі 1700 гривень за сплату судового збору та 120 гривень за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи покладаються на позивача відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212- 215 ЦПК України, ст. ст. ст. ст. 203, 215, 216, 330, 334, 388, 658 ЦК України,

В позові Відкритому акціонерному товариству "Таврія-Авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримавтосервіс", ОСОБА_1, Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель, що розташовані у АДРЕСА_1, укладеного 21 серпня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримавтосервіс" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АРК Левунець О.М.; зобов’язання Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" скасувати шляхом анулювання запис в Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 25 серпня 2009 року реєстрований НОМЕР_1, та зобов’язання внести до Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про належність Відкритому акціонерному товариству "Таврія-Авто" нежитлових будівель, що розташовані у АДРЕСА_1, - відмовити.

рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294- 296 Цивільного процесуального кодексу України.