2-1352/2010 Про усунення порушень у користуванні земельною ділянкою - 28.10.2010 Прийняття

суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Кантур А.М. при секретарі Геєць О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про порушення права в користуванні земельною ділянкою,

Позивачу ОСОБА_1 в м.Прилуки по АДРЕСА_1 належить присадибна земельна ділянка, пл.0,0661 га, на підставі Державного акту про право приватної власності на землю від 25.01.2000р.(а.с.10). Відповідачу ОСОБА_2 в м.Прилуки по АДРЕСА_2 належить присадибна земельна ділянка, пл.0,0500 га, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 20.01.1998р. (а.с.28).

Як зазначає в позовній заяві ОСОБА_1, межі цих суміжних земельних ділянок зазначені у згаданих двох державних актах, але відповідач не дотримується правил добросусідства, порушує його права землекористувача на власній земельній ділянці, самочинно і без належного узгодження та з порушенням установлених норм і правил щодо його будинку збудував на своїй земельній ділянці цегляний гараж (розміром 4м*6м) та фільтруючий колодязь на відстані відповідно 0,85м та 2,8м від його будинку. Ці обставини підтверджені актом комісії, яка проводила обстеження обох земельних ділянок та споруд на них на підставі розпорядження Прилуцького міського голови.

Посилаючися на ці ж обставини та привласнення ОСОБА_2 частини його земельної ділянки, в якій загородив дальній кут його будинку та частину його земельної ділянки землі за таким, що унеможливлює обслуговування ним (ОСОБА_1) свого житла, під яким відповідач ломом та лопатою копає ями та відбиває частини фундаменту під його будинком. Тому ОСОБА_1 просить суд відновити його право в користуванні своєю присадибною земельною ділянкою на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 25.01.2000р. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи (Чернігівського відділення Київського НДІ судових експертиз) (від 13.07.2009р.), зобов"язати ОСОБА_2 не чинити перешкод в установці огорожі відповідно до згаданих державного акту та висновку експерта.

У додатковій позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що у зв"язку з перенесенням ОСОБА_2 паркану та межі в сторону його садиби в останнього з 0,045 га стало 0,050 га, а в нього – з 0,0822 га стало 0,0661 га, у зв"язку з чим просить зобов"язати ОСОБА_2 знести свій паркан та встановити такий згідно згаданих висновку експерта та державних актів на землю.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги щодо усунення перешкод в користуванні належною йому присадибною земельною ділянкою, але при цьому просив врахувати висновок судово-землевпорядної експертизи №С-9 від 05.02.2009р., оскільки в ньому експертом ОСОБА_3 зазначені прямолінійні виміри, які більш точніше відповідають тим параметрам, які зазначені в обох згаданих Державних актах та відповідають сталому землекористуванню між обома сторонами. Він не бажає знесення споруджених ОСОБА_2 цегляного гаража та фільтруючого колодязя.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представники не визнали позовних вимог з тих мотивів, що ОСОБА_1 чітко не може сформулювати своїх позовних вимог, претензії по одному і тому ж земельному спору пред"являє вже втретє, у зв"язку з чим чинним рішенням Прилуцького міськрайсуду від 01.06.2010р. йому було відмовлено у позові про знесення цегляного гаража та фільтруючого колодязя на земельній ділянці по АДРЕСА_2 м.Прилуки, зокрема за пропуском строків позовної давності (а.с.18-19), а чинним рішенням того ж суду від 21.07.2010р. відмовлено у встановленні межі між даними двома земельними ділянками, оскільки визначення межі між такими вже визначено компетентним органом, про що зазначено в ухвалі апеляційного суду Чернігівської області від 18.11.2009р., а також у зв"язку з невизначенням позивачем суті порушення його права землекористування та конкретних заходів, якими суд міг відновити порушення землекористування (а.с.16-20).

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши подані по справі докази, суд вважає необхідним задовольнити даний позов з таких підстав.

Не може бути прийнятий до уваги висновок експерта Чернігівського відділення Київського НДІ судових експертиз №420Ц від 13.07.2009р. (а.с.61-70), оскільки в ньому повздовжні параметри межі між садибами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не відповідають конфігурації і таким же параметрам, зазначених в обох згаданих Державних актах на право власності на землю сторін; деякі відрізки цієї межі не визначені в метрах, а деякі спотворені експертом, що є неприпустимим.

За таких обставин суд вважає необхідним взяти за основу висновок судово-землевпорядної експертизи №С-9 від 05.02.2009р. експерта ОСОБА_3 та додатковий висновок цього ж експерта №С-197 від 14.10.10р. (а.с.30,36,38,92-95), якими спростовуються вихідні дані щодо лінійних розмірів, конфігурації та площі земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 м.Прилуки, розташування первісної межі між цими садибами, які зазначені у згаданому висновку експерта Чернігівського відділення Київського НДІ судових експертиз №420Ц від 13.07.2009р., а по суті сама методологія проведення останньої.

Клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження по цій справі не може бути задоволено, оскільки згадане рішення суду від 01.06.2010р. стосувалося знесення належних останньому гаража та фільтруючого колодязя, а рішення суду від 21.07.2010р. стосувалися тих же предметів спору та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою позивача і в цій частині позову йому відмовлено по суті за неконкретністю позовних вимог, їх невизначеністю та недоведеністю. Однак, існує земельний спір між сторонами щодо усунення перешкод в користуванні позивача по межі із суміжною земельною ділянкою відповідача, тобто недопущення останнім в установленні огорожі по цій межі позивачем.

З основного та додаткового висновків експерта ОСОБА_3 вбачається, що первинною (відправною) точкою виносу в натуру земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 є місце розташування старої огорожі по червоній лінії між земельними ділянками останнього та його сусіда ОСОБА_4 (АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2), а місце розташування сумісної межі між земельними ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1) відповідає місцю розташування цієї межі, параметрам зазначеним в Державному акті на право приватної власності на землю, виданому на ім"я відповідача ОСОБА_2. Саме цей Державний акт є первинним, а тому органи землеустрою повинні були обов"язково враховувати конфігурацію і повздовжні параметри спірної межі між сторонами при видачі пізніше державного акта на право приватної власності на землю на ім"я ОСОБА_1. Самі сторони, органи місцевого самоврядування чи прокурор в інтересах цих осіб не пред"явили позовних вимог про визнання недійсним якого-небудь із цих державних актів.

За додатковим висновком експерта ОСОБА_3, самовільно споруджений ОСОБА_2 гараж Г-1 знаходиться на відстані 0,86м від житлового будинку з прибудовою ОСОБА_1 і частково на межі їхніх суміжних ділянок; місце розташування цієї межі експертом запропоновано з чотирьох складових, зазначених на плані схеми від 14.10.10р.: від точки А (знаходиться на відстані 16,60м від старої огорожі на точці Е) до кута гаража ОСОБА_2 на точці Б, довжиною 13,01м, від кута гаража на точці Б до кута гаража на точці Е (довжиною 6,00 м), від кута гаража на точці Є до точки В (довжиною 10,70 м) і між точками В та Г, довжиною 1,90м. В такому випадку площа земельної ділянки АДРЕСА_2 становитиме 515м2, а площа земельної ділянки АДРЕСА_1 – 668м2, тобто на 15м2 та 7м2 більше, ніж зазначено відповідно для кожного з них у Державних актах (а.с.92-95).

За змістом ст.ст.90,91,103,106,107 ЗК України власники земельних ділянок вправі використовувати їх за цільовим призначенням, самостійно господарювати на них, споруджувати жилі будинки, надвірні будівлі та споруди з додержанням встановлених правил, а також зобов"язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок, не використовувати їх на шкоду суміжним власникам, дотримуватися правил добросусідства, користування спільною межею та встановлених межових знаків. Отож, експерт ОСОБА_3 правомірно посилається на інвентарні справи Прилуцького МБТІ з даними земельно-кадастрової документації щодо встановлення первісної межі між земельними ділянками №АДРЕСА_3,АДРЕСА_2,АДРЕСА_1 Таким чином, відповідно до правил ст.152 ЗК України позивач ОСОБА_1 вправі вимагати захисту свого права на земельну ділянку АДРЕСА_1 шляхом визнання такого права та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення його права, і запобігання вчиненню ОСОБА_2 дій, що порушують його право на повноцінне володіння і користування своєю присадибною земельною ділянкою, в даному разі - на встановлення огорожі по межі, зазначеній експертом червоном кольором.

Задовольняючи таким чином позов, суд вважає необхідним на підставі ст.ст. 79- 83, 88 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача ОСОБА_1 такі понесені судові витрати по цій справі: 7,5 грн. - судовий збір, 30 грн. – витрати на ІТЗ, по 5 грн. банківських послуг за обидва види платежів та 198 грн. за проведення додаткової судово-землевпорядної експертизи, тобто всього 245,50 грн. (а.с.1-2,96).

На підставі наведеного та ст.158 ЗК України, керуючись ст.ст. 209, 212- 215, 218 ЦПК України,-

Даний позов – задовільнити.

Зобов"язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в спорудженні огорожі по межі між їхніми земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 м.Прилуки: від точки А (знаходиться на відстані 16,60м від старої огорожі на точці Е) до кута гаража ОСОБА_2 на точці Б, довжиною 13,01м, від кута гаража на точці Б до кута гаража на точці Е (довжиною 6,00 м), від кута гаража на точці Є до точки В (довжиною 10,70 м) і між точками В та Г, довжиною 1,90м, як це зазначено червоним кольором на схемі до висновку додаткової судово-землевпорядної експертизи від 14 жовтня 2010 року, і таким чином усунути перешкоди в землекористуванні для ОСОБА_1.