Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Грицко Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, КП ЛОР "БТІ та ЕО", про припинення права власності,

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності у спільному майні.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 4 травня 2007 року згідно договору дарування приміщення квартири, посвідченого приватним нотаріусом Пилипенком Ю.П., вона і відповідач прийняли у дарунок в рівних частинах кожна приміщення квартири, переобладнаної під кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею –111,4 кв.м., 9,6 кв.м.- у спільному користуванні (коридор), 37,1 кв.м.- підвал. Наказом №256-Д Департаменту житлового господарства Львівської міської ради від 21.08.2001 року це приміщення дозволено використовувати як нежитлове. В подарованому приміщенні, починаючи з 2002 року, вона з чоловіком здійснюють підприємницьку діяльність. Спільної згоди з відповідачем щодо порядку користування і володіння спільним майном не досягнуто, виділення в натурі частки відповідача із спільного майна є неможливим у зв’язку з тим, що цільовим призначенням спільного майна є використання його у підприємницькій діяльності, зокрема, це приміщення (майно) дозволено використовувати як нежитлове, переобладнане під кафе. Будь-яке виділення частки в натурі відповідача із спільного майна є неможливим без заподіяння шкоди господарському призначенню цього приміщення. Також, вважає що дане приміщення є відповідно до ч.2 ст. 183 ЦК України річчю неподільною, оскільки поділити кафе в натурі з врахуванням його призначення без втрати його цільового та господарського призначення є неможливим. Враховуючи вищенаведене, просить суд припинити право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину приміщення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на приміщення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, територіальному управлінню Державної судової адміністрації у Львівській області грошові кошти у розмірі 744 273 грн, які внесені нею та знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_1 в ГУДКУ у Львівській області виплатити ОСОБА_2

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав повністю, давши пояснення аналогічні змісту заяви. Додатково пояснив, що припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам сім’ї відповідачки, оскільки вона отримає компенсацію за Ѕ приміщення, поділ в натурі даного нежитлового приміщення, що використовується як кафе неможливий, що підтверджується висновком експертизи. Просить заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка та її представник ОСОБА_5 із заявленими вимогами не погодились, вважають що спірне не житлове приміщення можна поділити в натурі. В судове засідання 22 жовтня 2010 р. не з’явилися без поважних причин, хоча про час та місце розгляду були належним чином повідомлені, тому суд розглянув справу у їхню відсутність на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін.

Представник третьої особи - комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник третьої особи ОСОБА_3 позовні вимоги визнав та просив такі задоволити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Ю.П., 04 травня 2007 року, ОСОБА_6 передала безоплатно у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках приміщення, яке переобладнано під кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, власниками даного приміщення з цього часу є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Відповідно 1/2 приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Пилипенко Ю.П., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу. Інша частина цього приміщення відповідно до витягу №14486099 від 08.05.2007р. про реєстрацію права власності на нерухому майно обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого Пилипенко Ю.П., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена у натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника його сім’ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наказом №256-Д Департаменту житлового господарства Львівської міської ради від 21.08.2001 року спірне приміщення дозволено використовувати як нежитлове.

Згідно висновку №3764 судової будівельно-технічної експертизи від 12.04.2010 року, виділ в натурі частки а приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в існуючому закладі громадського харчування на дві рівнозначні частини при існуючому плануванні є неможливим без проведення реконструкції в закладі громадського харчування – кафе. Вартість цього нежитлового приміщення становить 744 273 грн.

Вказана сума внесена на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області, що вбачається з долученої до матеріалів справи квитанції №11748 від 14 червня 2010 р., та відповідає вимогам ч.2 ст. 365 ЦК України.

Із змісту зазначеної статті вбачається, що для вирішення питання про припинення права власності у спільному майні достатньо лише однієї підстави, оскільки даною статтею передбачено вичерпний перелік підстав і за наявності будь-якої з них можливе вирішення судом питання про припинення права на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників. Кожна з підстав є самостійною підставою для застосування цієї норми.

Спільне володіння та користування нежитловим приміщенням між сторонами є неможливим, про що свідчать як пояснення представників сторін так і письмові докази, зокрема, копія заяви про злочин в правоохоронні органи від 8.10.2007 р. та копія письмової відповіді начальника Галицького РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області.

Враховуючи висновок експертизи, наказ №256-Д Департаменту житлового господарства Львівської міської ради від 21.08.2001 року суд приходить до висновку, що спірне нежитлове приміщення є неподільним (ст. 183 ЦК України), в якому частку відповідачки виділити в натурі неможливо у зв’язку із цільовим призначенням спірного майна - кафе.

З долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що позивачка і третя особа – ОСОБА_3 здійснюють у спірному приміщенні підприємницьку діяльність з 2002 року, що підтверджується копіями дозволів на розміщення об’єкту торгівлі, свідоцтвами про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців та договором оренди №24/07 від 20 березня 2007 року.

Відповідачка з часу прийняття у дар Ѕ частини нежитлового приміщення таким не користувалась, в тому числі і в підприємницькій діяльності. Тому суд приходить до висновку, що припинення її права власності у спільному майні не завдасть істотної шкоди як їй так і інтересам її сім’ї. Крім цього, вона отримає грошову компенсацію реальної вартості Ѕ частини спірного нежитлового приміщення.

Таким чином, позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 183, 355, 356, 365 ЦК України, суд

Позов задоволити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину приміщення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Територіальному управлінню Державної судової адміністрації у Львівській області грошові кошти у розмірі 744 273 грн, які внесені ОСОБА_1 згідно квитанції №11748 від 14 червня 2010 р. та знаходяться на його депозитному рахунку НОМЕР_1 в ГУДКУ у Львівській області виплатити ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів після його проголошення. рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.