ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа 2-3876/10
15 жовтня 2010 року
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs16772722) ) ( Додатково див. рішення апеляційного суду Тернопільської області (rs13284113) )
Тернопільський міськрайонний суд в складі :
-головуючої судді Юрдиги О.С.
-при секретарі Бєлоусовій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання та половини понесених додаткових витрат на утримання дітей,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 31.03.2010 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання у Київському національному університеті у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно із дати досягнення дочкою повнолі3ття - 11.07.2009 року. Крім того просить стягнути із відповідача половину понесених додаткових витрат на утримання дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 6244грн.97 коп..
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала із мотивів викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити, посилаючись на те що відповідач самоусунувся від участі в утриманні дітей, крім аліментів на сина, які сплачує в розмірі 230грн. не надає жодної допомоги, тому вона несе самостійно усі витрати. Зазначила, що дочка навчається на третьому курсі в Київському національному університеті, стипендії не отримує, потребує матеріальної допомоги, оскільки витрачає значні кошти на проживання, харчування, придбання підручників, а відповідач за своїм матеріальним становищем має можливість надавати таку матеріальну допомогу. Просить стягнути із відповідача аліменти в розмірі 500 грн. на утримання дочки з часу досягнення повнолітня, оскільки вона зверталася у суд ще до досягнення дочкою повноліття, однак суд відмовив у задоволенні позову з цих підстав, а відповідач добровільно не виконує свій батьківський обов"язок. Стосовно додаткових витрат вказала, що фактично понесла наступні додаткові витрати у розмірі 12489,94 грн., зокрема, на лікування сина – 1290,75 грн., в т.ч. 983грн. на лікування від злочинних дій іншої особи, які в процесі розгляду справи просила не стягувати, оскільки вказану суму її повернуто винним; 1029грн.80 коп. витрати понесені на лікування доньки (придбання окулярів, лінз, лікування у стоматолога); 2380,0 грн. витрати пов"язані з розвитком фізичних здібностей дитини, а саме 535 грн. на придбання борцівського тріко, а 1845грн. на придбання велосипеда; 7789,39грн. додаткові витрати понесені у зв"язку із навчанням дочки, в т.ч. 6383,83 грн. на придбання ноутбука та принтера, 824,05 грн. –оплата за проживання у гуртожитку, 499,51грн. оплата залізничних квитків та 82грн. оплата проїздних квитків по м. Києву.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився, не повідомивши про причини своєї неявки, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи судом. Направив суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначив, що позовних вимог не визнає, оскільки він не в стані надавати матеріальну допомогу доньці, яка навчається, заперечив щодо понесених додаткових витрат на придбання ноутбука, принтера та велосипеда, оскільки вважає, що вони не відносяться до додаткових витрат.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази суд, встановив наступні обставини справи.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 10.08.2005 року, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 10.08.2005року, виданим відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис №515.
Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей – дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 25.03.2010 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09.12.2009р. та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши їх у розмірі 1\4 частини заробітку батька щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
рішенням Тернопільського міськрайнного суду від 14.05.2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення аліментів на дочку відмолено. Як зазначено у рішенні, підставою для відмови у стягненні аліментів на дочку ОСОБА_3 було те, що на час розгляду справи в суді дочка ОСОБА_3, не досягла повнолітня і на неї ще стягувалися аліменти. Вказане рішення суду апелювалося позивачкою, і залишено в силі апеляційним судом Тернопільської області.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжує навчання на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка за державним замовленням, стипендії не отримує, що підтверджується довідкою №0312 від 27.09.2010 року.
Відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України батьки зобов"язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Судом встановлено, що повнолітня ОСОБА_3, потребує матеріальної допомоги, оскільки навчається у вищому навчальному закладі у м.Києві, витрачає кошти на проживання, харчування, проїзд, придбання підручників, а відповідач ОСОБА_2 може надавати таку допомогу, оскільки жодних доказів, які б це спростовували суду не надав.
За таких підстав, вимоги позивачки про стягнення із відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки підлягають до часткового задоволення в розмірі 200 грн. При цьому судом враховано, що позивач, як мати дитини, теж зобов"язана утримувати свою дочку. З усних пояснень позивачки, вона працює неофіційно у приватній структурі бухгалтером і отримує доходи, однак їх розмір суду не повідомила. Також суд вважає, що аліменти підлягають стягненню за минулий час із дати досягнення дочкою ОСОБА_3 повнолітня -ІНФОРМАЦІЯ_1, з врахуванням положень ч.2 ст. 191 Сімейного кодексу України, оскільки позивачкою доведено, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів із відповідача, шляхом звернення до суду із позовом.
Також позивачкою надано копії товарних чеків та квитанцій до прибуткових касових ордерів, якими підтверджено понесені нею додаткові витрати, зокрема: на лікування сина – 1290,75 грн., в т.ч. 983грн. на лікування від злочинних дій іншої особи, які в процесі розгляду справи просила не стягувати, оскільки вказану суму її повернуто винним; а решта сума – 307грн. 70 коп. витрачено нею на придбання окулярів, рентген зуба та ліків; 1029грн.80 коп. витрати понесені на лікування доньки (придбання окулярів, лінз, лікування у стоматолога); 2380,0 грн. витрати пов"язані з розвитком фізичних здібностей дитини, а саме 535 грн. на придбання борцівського тріко, а 1845грн. на придбання велосипеда; 7789,39грн. додаткові витрати понесені у зв"язку із навчанням дочки, в т.ч. 6383,83 грн. на придбання ноутбука та принтера, 824,05 грн. –оплата за проживання у гуртожитку, 499,51грн. оплата залізничних квитків та 82грн. оплата проїзних квитків по м. Києву.
Відповідно до вимог ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов"язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами ( розвитком здібностей дитини, її хворою, каліцтвом, тощо).
Проаналізувавши викладені обставини, суд вважає, що понесені позивачем додаткові витрати в сумі 1845грн. на придбання велосипеда та витрати за проживання у гуртожитку дочки у розмірі 824,05 грн., оплата залізничних квитків, проїзних квитків по м.Києву відповідно у сумі 499,51грн. та 82грн. не відносяться до витрат, що викликані особливими обставинами в контексті положень ст. 185 Сімейного кодексу України, тому підстав для задоволення позовних вимог в цій частині судом не встановлено. Понесені витрати на придбання велосипеда суд не вважає додатковими витратами, оскільки позивачкою не надано доказів, що син дійсно займається велоспортом.
Водночас, вимоги щодо стягнення половини понесених додаткових витрат на лікування сина в розмірі 307грн. 70 коп., лікування дочки в розмірі 1029грн.80 коп., 535 грн. на придбання борцівського тріко для сина, який займається в секції греко-римської боротьби в Тернопільській дитячно-юнацькій спортивній школі ( довідка від 16.03.2010р.) та 6383,83 грн. на придбання ноутбука та принтера підлягають до задоволення, оскільки викликані особливими обставинами - хворобою дітей та розумовим розвитком дочки. У зв"язку із чим в користь позивачки слід стягнути 4128грн.17 коп., як половину понесених додаткових витрат.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 180, 181, 182, 184, 185, 191, 198, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити частково .
Стягнути із ОСОБА_2, жит. АДРЕСА_1, не працюючого в користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею 23 років на період навчання, та 4128грн.17 коп. фактично понесених додаткових витрат на дітей, а також в дохід держави 53 грн. 28 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуюча суддя
Юрдига О.С.
Копія вірна
Суддя Юрдига О.С.