Франківський районний суд м. Львова
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.2010р. Справа №2-1160/10
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs18633688) ) ( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Львівської області (rs18566798) )
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Мартинишин М.О.
при секретарі Кметь Г.М.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про поділ спільного майна подружжя
та зустрічним позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_2
про поділ спільного майна подружжя,-
встановив:
Сторони звернулись до суду з позовними вимогами про поділ спільного майна подружжя.
Позивачка ОСОБА_2 за первісним позовом свої вимоги мотивує тим, що з відповідачем ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, за час якого було набуте спільне майно, а саме: автомобіль TOYOTA "PRADO" 2006 р.в.; ? частина нежитлового приміщення загальною площею 60,9 м кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; автомобіль ТОЙОТА "АУРІС" д.н. НОМЕР_1; 25% нежитлового приміщення загальною площею 304,4 м кв., що знаходиться в АДРЕСА_2; меблі, техніка, декори та ін. рухоме майно, а також кредитні зобов’язання у банку ВАТ "Банк Універсальний" та "Укрсоцбанк" та корпоративні права.
З врахуванням останніх уточнень ОСОБА_2 просить присудити їй грошову компенсацію за кошти сім’ї, витрачені відповідачем під час шлюбу на утримання співмешканки та позашлюбної дитини, автомобіль ТОЙОТА "АУРІ" 1,6 л. д.н.з. НОМЕР_1; право на частку в розмірі 12,5% доходів від діяльності ПП "Ефективна відгодівлі тварин-захід", усі кредитні зобов’язання. Просить визнати за нею право власності на автомобіль TOYOTA "PRADO" 2,7 л, 2006 р.в., чорного кольору, № кузова НОМЕР_2; на ? частину нежитлового приміщення загальною площею 60,9 м кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1; на 25% нежитлового приміщення загальною площею 304,4 м кв., що знаходиться в АДРЕСА_2, а інше майно присудити відповідачу.
ОСОБА_3 звернувся із зустрічними вимогами до ОСОБА_2, які мотивує тим, що автомобіль TOYOTA "PRADO" 2006 р. д.н.з. НОМЕР_3 був відчужений ним з позивачкою, а гроші вони поділили порівну, тому він не може бути предметом поділу. Але оскільки договір купівлі-продажу цього автомобіля рішенням Франківського районного суду від 21.12.2009 року був визнаний недійсним, то позивач визнає цей автомобіль спільним майном. За його твердженням частки статутного капіталу (23% і 2%) ПП "Ефективна відгодівля тварин-захід" не є об’єктом спільної сумісної власності, він вважає, що спільним майном є: ? частка нежитлового приміщення загальною площею 60,9 кв.м., яке знаходиться в АДРЕСА_1; частка в ТзОВ "Український Сувенір", вартість якої підлягає компенсації; автомобіль Тойота "АУРІС" 1,6 л. д.н.з. НОМЕР_1 в частині виплаченої на момент припинення шлюбних відносин (01 жовтня 2010 р.).; автомобіль TOYOTA "PRADO" 2006 р. д.н.з. НОМЕР_3; 25 % нежитлового приміщення в АДРЕСА_2; меблі, декори, люстри, побутова техніка, комп’ютер, принтер та інше майно, що знаходяться в квартирі за адресою АДРЕСА_3. Просить залишити у його власності нежитлове приміщення у АДРЕСА_1, автомобіль TOYOTA "PRADO" 2006 р. д.н.з. НОМЕР_3, нежитлове приміщення в с.Соснівка Пустомитівського району. Інше майно залишити у власності ОСОБА_2, а вартість частки в ТзОВ "Український Сувенір" йому компенсувати. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь різницю вартості спільного майна в сумі 247 654,59 грн. та грошову компенсацію в розмірі 239 400 грн. з витрачених зі спільних коштів.
У судовому засіданні позивачка уточнені позовні вимоги підтримала, дала пояснення, аналогічні викладеним у позові, змінах, уточненнях і доповненнях позовних вимог. Додатково пояснила, що погоджується з наведеними ОСОБА_3 оцінками щодо вартості спільного майна, окрім вартості автомобіля Тойота "АУРІС", яку вона вимагає встановити згідно довідки про орієнтовну ринкову вартість видану "Львівським бюро експертів-оцінювачів". Нежитлове приміщення у АДРЕСА_1 нею готувалось для підприємницької діяльності, зокрема нею виготовлена відповідна проектна документація для торгівлі продуктами харчування, що було для неї протягом тривалого часу основним видом діяльності і це приміщення необхідно їй для продовження її підприємницької діяльності. З цією же метою було побудовано нежитлове приміщення в АДРЕСА_2. Просить уточнений позов задовольнити, а в зустрічному позові ОСОБА_3 відмовити.
Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні позов ОСОБА_2 частково заперечили, надали пояснення, аналогічні викладеним у фабулі зустрічних вимог, змін і доповнень до зустрічного позову. Просять зустрічні уточнені вимоги задовольнити, а саме: залишити у власності ОСОБА_3, -? частину нежитлового приміщення загальною площею 60,9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, - автомобіль TOYOTA "PRADO" 2006 р. д.н.з. НОМЕР_3, - 25 % нежитлового приміщення в АДРЕСА_2; залишити у власності ОСОБА_2, - автомобіль Тойота "АУРІС" 1,6 л. д.н.з. НОМЕР_1; - частку в ТзОВ "Український сувенір", компенсувавши ОСОБА_3 її вартість; - меблі, декори на вікна, люстри побутову техніку, комп’ютер, принтер та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю у вартості спільного майна подружжя в сумі 31034,41 дол. США, що еквівалентно становить 247654,59 грн..
Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення учасників судового процесу суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 слід частково задовольнити, а зустрічний позов ОСОБА_3 також частково задвольнити, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Судом встановлено, що між сторонами зареєстровано шлюб згідно свідоцтва про шлюб серії 1 СГ № НОМЕР_4 від 29.06.2000 р. відділом реєстрації актів громадського стану Франківського району м.Львова (актовий запис 245) /а.с.11/. В судовому порядку шлюб розірвано згідно рішення Франківського районного суду м.Львова від 17 листопада 2009 р., залишеного в силі Ухвалою апеляційного суду Львівської області 25 лютого 2010 р./а.с.215-216/. рішенням Франківського районного суду м.Львова від 17 листопада 2009 р. та Ухвалою апеляційного суду Львівської області 25 лютого 2010 року встановлено, що з лютого 2009 року сторони подружніх відносин не підтримують, а з серпня цього року разом не проживають і не ведуть спільного господарства, сім’я розпалася.
Як вбачається із матеріалів справи за період перебування у шлюбі з 29.06.2000 р. до фактично припинення ведення спільного господарства (серпня 2009 р.) сторони набули у спільну сумісну власність наступне майно, а саме: - ? частина нежитлового приміщення загальною площею 60,9 м кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована на ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію права власності від 23.09.2008 року/а.с.8/, узгодженою сторонами вартістю 359 100 гривень ; - 1/4 нежитлового приміщення загальною площею 304,4 м кв., що знаходиться в по АДРЕСА_2, визнаного за ОСОБА_3 згідно рішення Пустомитівського районного суду м.Львова від 02 вересня 2008 року /а.с.107-108/ узгодженою сторонами вартістю 99 750 гривень ; - автомобіль ТОЙОТА "АУРІС" 1,6 л. д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_2 згідно повідомлення Головного управління МВС України у Львівській області УДАІ /а.с.34/, вартістю 13 000 дол. США, що еквівалентно 103 740 грн. згідно довідки про орієнтовну ринкову вартість видану "Львівським бюро експертів-оцінювачів" від 29.10.2009року ; - автомобіль TOYOTA "PRADO" 2,7 л, 2006 р.в., чорного кольору, № кузова НОМЕР_2, що встановлено рішенням Франківського районного суду м.Львова від 21.12.2010 р., залишеного в силі Ухвалою Апеляційного суду Львівської області 05 березня 2010 р. /а.с.218-220/, узгодженою сторонами вартістю 175 560 грн.; - меблі, техніка, декори та ін. рухоме майно, що знаходяться в квартирі за адресою АДРЕСА_3, а саме: шкіряний гостинний гарнітур (диван, диван, крісло), журнальний стіл, декори на вікна в гостинну, спальний гарнітур, декори на вікна в спальні, 2-ві люстри, меблі в коридорі, спортивне обладнання, кухонні меблі, витяжка, пральна машина, стіл, 6 стільців, декори на вікна в кухні, духовка вбудована, плита варочна вбудована, сателітарна антена з двома ресиверами, комп’ютер, принтер, дві картини, холодильник, телевізор, порохотяг, тумба під телевізор, посуд, - все разом узгодженою сторонами вартістю 63 840 грн.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що в період перебування у шлюбі сторони набули кредитні зобов’язання за договором кредиту від 28 серпня 2008 р. /а.с.13-15/ та договору кредиту від 27 вересня 2007 р. /а.с.55-57/.
Згідно з положеннями ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Тобто, дружина та чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов’язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов’язань за кредитом.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 (v0011700-07) "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї (ч. 4 ст. 65 СК України) (аналогічна позиція викладена в Ухвалі Верховного Суду України від 19 травня 2010 року).
Згідно зі ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України (1618-15) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Сума спільних невиплачених (залишкових) кредитних зобов’язань на час розгляду справи становить 76 216,98 дол. США, що еквівалентно 608 203 грн., а саме 46 569 дол. США, що еквівалентно 371 620,62 грн. згідно довідки ВАТ "Банк Універсальний" від 26.10.09 року, та 29 647,77 дол.США, що еквівалентно 236 583,06 грн. згідно довідки Укрсоцбанк від 20.10.2009 р. Всі суми в цьому рішенні перераховуються по курсу долара до гривні 1 дол. США= 7,98 грн. згідно курсу, вказаному в позовній заяві ОСОБА_3 та погодженому сторонами.
Таким чином, загальна сума рухомого та нерухомого майна становить 801 990 грн., з якого позивачка просить присудити їй майно 103 740 грн. + 175 560грн. + 359 100 грн. + 99 750 грн. = 738 150,3 грн. та усі кредитні зобов’язання на суму 608 203 грн., а відповідачу присудити майно на загальну суму: 63 840 грн..
Також матеріалами справи підтверджується, що за час перебування у шлюбі сторонами набуті корпоративні права в ПП "Ефективна відгодівля тварин-захід" /а.с.68-78/, сумарна частка яких становить 25 % (ОСОБА_2 – 2%, ОСОБА_3-23%) /а.с.142-143/. Виходячи з наведеного, суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право на одержання доходів (дивідендів) від діяльності ПП "Ефективна відгодівля тварин-захід" в розмірі по 12,5% згідно п.29 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України (v0011700-07) , відповідно до якого інший з подружжя хто не є учасником товариства має право на поділ одержаних доходів.
Оскільки частка ОСОБА_2 в ТзОВ "Український сувенір" набута нею до укладення шлюбу (11.10.1998 р.) /а.с.146/, то відповідач ОСОБА_3 не може претендувати як на 50% доходу від цього товариства так і на грошову компенсацію цієї частки, яка є особистою власністю позивачки ОСОБА_2 так як корпоративні права набуті до шлюбу не є об’єктом спільної власності подружжя і не підлягають компенсації та поділу.
Згідно ст.ст. 367, 370 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст.69-72 СК та ст. 372 ЦК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.69 та ч.1 ст.71 СК України дружина і чоловік мають право на поділ в натурі майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними або у судовому порядку. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст.70 СК України).
За загальним правилом (ч.2 ст. 372 ЦК України, ч.1 ст.70 СК України ) частки подружжя у спільному майні є рівними. Проте, відповідно до ч.3 ст.70 СК України та абз.2 ч.2 ст. 372 ЦК України суд при вирішенні спору про поділ майна подружжя може відступити від рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.
Так, згідно ч.2 ст.70 СК при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п.30 постанови №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) , при вирішенні спору про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч.3 ст.70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч.1 ст.60 СК України).
Як вбачається із пояснень у судових засіданнях позивачки та відповідача, ОСОБА_3 під час подружнього життя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, витрачав спільне майно на шкоду інтересам сім’ї, а саме: для утримання іншої жінки та дитини, народженої ним не від позивачки під час перебування у шлюбі з позивачкою, та яку він, як батько, зареєстрував за своєю адресою у АДРЕСА_3 /а.с.95-97/. Враховуючи це, суд у відповідності до ст. 70 ч. 2 СК України (2947-14) відступає від засади рівності часток кожного із подружжя, визначеної ст. 70 ч. 1 СК України (2947-14) , тому, що такі обставин є істотними і дають підстави збільшити частку первісного позову позивача у спільній сумісній власності.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, а вимоги ОСОБА_3 також частковому задоволенню.
Судові витрати слід покласти на сторін в рівних частинах, стягнувши з них недоплачену суму в дохід держави, зокрема, стягнути в дохід держави із ОСОБА_2 1598 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 27, 31, 209, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 16, 357, 372 ЦК України суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, а саме:
поділити спільне майно, присудивши ОСОБА_2:
- автомобіль ТОЙОТА "АУРІС" 1,6 л. д.н.з. НОМЕР_1;
- право на частку в розмірі 12,5% від доходів (дивідендів) ПП "Ефективна відгодівлі тварин-захід".
- кредитні зобов’язання за кредитним договором №19/347_07к від 27 вересня 2007 року та договором кредиту №607/32-376/08 від 28 серпня 2008 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на:
- автомобіль TOYOTA "PRADO" 2,7 л, 2006 р.в., чорного кольору, № кузова НОМЕР_2;
- ? частину нежитлового приміщення загальною площею 60,9 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1;
- 25% нежитлового приміщення загальною площею 304,4 м кв., що знаходиться в АДРЕСА_2.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задовольнити частково. Присудити ОСОБА_3:
- право на частку в розмірі 12,5% від доходів (дивідендів) ПП "Ефективна відгодівлі тварин-захід",
- меблі, техніку, декори та ін. рухоме майно, що знаходяться в квартирі за адресою АДРЕСА_3, а саме: шкіряний гостинний гарнітур (диван, диван, крісло), журнальний стіл, декори на вікна в гостинну, спальний гарнітур, декори на вікна в спальні, 2-ві люстри, меблі в коридорі, спортивне обладнання, кухонні меблі, витяжка, пральна машина, стіл, 6 стільців, декори на вікна в кухні, духовка вбудована, плита варочна вбудована, сателітарна антена з двома ресиверами, комп’ютер, принтер, дві картини, холодильник, телевізор, порохотяг, тумба під телевізор, посуд.
Частки статутного капіталу ПП "Ефективна відгодівля тварин - захід" залишити у власності відповідача та позивачки без змін, а саме: ОСОБА_3 -23%; ОСОБА_2- 2%.
Вжиті заходи забезпечення позову залишити в силі.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Судові витрати у розмірі 1598 грн. стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано потягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м.Львова.
Суддя
Мартинишин М.О.