Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді – Макаренко Г.В.,

при секретарі Рудницькій З.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудінвест" про стягнення суми за договором доручення,

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь суму з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 624192,15 грн., за період з вересня 2008 року по березень 2010 року, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 27997,51 грн., за період прострочення 547 днів, та про стягнення неустойки, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 13 вересня 2007 року між сторонами даної справи було укладено договір доручення № 131/оф-413, згідно умов якого позивач доручає та фінансує, а відповідач зобов’язується прийняти та перерахувати кошти на спорудження нежитлового приміщення НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що відповідачем умови договору не виконані, позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні за клопотанням ОСОБА_1 провадження по справі в частині позовних вимог про стягнення неустойки було закрито, в іншій частині позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити заявлені вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволенню позову в частині стягнення 3 відсотків річних від простроченої суми та суми з врахуванням індексу інфляції. Разом з тим, не заперечувала проти стягнення з відповідача коштів в сумі 503676,00 грн. після наступної реалізації об’єкту нерухомості, зазначеного в п. 1.2. договору доручення № 131/оф-413 від 13.09.2007 р., посилаючись на п. 4 ст. 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, 13 вересня 2007 року між сторонами даної справи було укладено договір доручення № 131/оф-413, згідно умов якого довіритель доручає, а повірений зобов’язується від імені та за рахунок довірителя профінансувати спорудження об’єкта нерухомості, передбаченого п. 1.2. договору, а після завершення будівництва надати довірителю документи, необхідні для подальшого оформлення об’єкта нерухомості у власність.

Згідно п. 1.3. договору плановий термі передачі об’єкту довірителю 3 квартал 2008 року.

Крім того, умовами договору передбачено, що довіритель вносить кошти в розмірі 503676,00 грн. згідно встановленого графіку. Згідно довідки № 742 від 08.10.2007 р., виданої відповідачем, кошти в розмірі 503676,00 грн. були сплачені позивачем в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2. Договору довіритель має право відкликати надані повіреному повноваження за цим договором та згідно п. 3.1.6. договору, у разі відмови від договору повідомити про це повіреного не пізніше як за один місяць до припинення даного зобов’язання.

26 травня 2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено заяву про відкликання наданих повіреному повноважень.

12 червня 2009 року відповідачем на адресу позивача було направлено відповідь, зі змісту якої вбачається, що відповідач не заперечував проти розірвання договору та взяв на себе зобов’язання повернути сплачені позивачем кошти після реалізації об’єкта будівництва.

Відповідно до п. 3.3.4. договору повірений зобов’язаний у разі відкликання довірителем повноважень повіреного на вчинення дій за цим договором, повернути протягом місяця довірителю отримані від нього кошти, за винятком 2% від фактично внесених коштів.

Станом на день звернення до суду об’єкт будівництва не був переданий позивачеві. Крім того, відповідач не повернув позивачеві кошти за договором. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі:

503676,00 грн. – 2% = 493602,48 грн.

Посилання представника позивача на п. 4 ст. 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" в частині повернення коштів після реалізації об’єкта будівництва не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до змісту вказаної норми повернення коштів у такий спосіб передбачено лише за умови часткової оплати об’єкта будівництва.

Разом з тим, при оплаті повної вартості об’єкта нерухомості вказаною нормою не забороняється розірвання договору за згодою сторін.

Як вже було встановлено судом, договір між сторонами було розірвано за спільною згодою, оплата вартості об’єкта була здійснена позивачем в повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 3% відсотків річних за затримку виконання зобов’язання за період з вересня 2008 року по 19 квітня 2010 року, та суми з урахуванням індексу інфляції за період з вересня 2008 року по березень 2010 року підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов‘язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно п. 3.3.4. договору повірений брав на себе зобов’язання повернути довірителю кошти протягом місяця з дня відкликання повноважень, тобто з 26.06.2009 року.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми за період з 26.06.2009 року по 19 квітня 2010 року, а саме:

493602,48 грн. * 3% / 365 х 297 = 12049 грн. 32 коп.

Сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції також підлягає стягненню з відповідача.

493602,48 грн. * 109 % / 100 – 493602,48 грн. = 44424,23 грн.

Посилання представника відповідача на те, що п. 4 ст. 3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", згідно якого нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється, також не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ч.2 п. 4 ст. 3 вказаного Закону ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців.

Разом з тим, термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва був перенесений більше ніж на 18 місяців, що не заперечувалось сторонами по справі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України (1618-15) ; ст. ст. 526, 530, 625, 653 ЦК України, -

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудінвест" про стягнення суми за договором доручення – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудінвест" на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 550 076 (п’ятсот п’ятдесят тисяч сімдесят шість) грн. 03 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудінвест" на користь ОСОБА_1 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. у відшкодування судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.