Замостянський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого - судді Чезганової А.М.,

при секретарі Конецул О.А.,

за участю: позивачки ОСОБА_1,

її представників – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачів: ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

представника третьої особи без самостійних

вимог на стороні відповідачів – представника

виконавчого комітету Вінницької міської ради -

Малашкіна М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою, зобов"язання відповідачів звільнити кімнату, вселення в квартиру, зобов"язання привести кімнату в первинний стан та стягнення моральної шкоди,-

В листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою, зобов"язання відповідачів звільнити кімнату, вселення в квартиру, зобов"язання привести кімнату в первинний стан та стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 грудня 2003 року адміністрацією ВО "Хімпром" їй був виписаний ордер НОМЕР_1 на право поселення в гуртожиток по АДРЕСА_4. При намаганні поселитися в зазначену кімнату НОМЕР_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 навмисно чинили їй перешкоди, а тому вона була змушена звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні даною кімнатою. рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 травня 2006 року її позов був задоволений, зобов"язано ОСОБА_4 звільнити койко – місце в кімнаті НОМЕР_2.

рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 18 травня 2006 року за №1144 гуртожиток по АДРЕСА_4 було реконструйовано в житловий будинок для малосімейних. Не прийнявши до уваги рішення суду, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 незаконним шляхом, самовільно вселилися в кімнату НОМЕР_2 та приватизували обидві кімнати НОМЕР_3, НОМЕР_2 і перевели їх в статус приватної квартири під АДРЕСА_1. Свідоцтво про право власності на ім"я відповідачів видано 15 серпня 2006 року. Дізнавшись про це, вона звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 9 лютого 2009 року її позов був задоволений, суд скасував п. 1.30 рішення комітету Вінницької міської ради №1856 від 15 серпня 2006 року "Про приватизацію державного житлового фонду". Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане 15 серпня 2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1856 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1. Відмовлено ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в позові до неї про визнання ордеру на житлове приміщення недійсним. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області дане рішення суду було залишено без змін. Однак ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжують самовільно проживати в кімнаті НОМЕР_2, яка на сьогоднішній день є складовою квартири АДРЕСА_1 і чинити їй перешкоди у вселенні в дану кімнату, хоча вона в ній зареєстрована, що підтверджується відміткою про реєстрацію в її паспорті. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самовільно вселилися в кімнату НОМЕР_2 та зробили в ній перепланування, коли спірне питання вирішувалося судом. До перепланування кімната НОМЕР_2, яка є складовою квартири НОМЕР_4, мала 13, 3 кв. м житлової площі, що підтверджується копією з технічного плану будинку. Після самовільного перепланування відповідачами даної кімнати, житлова площа стала 9 кв. м. Дозвіл на перепланування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не отримували. Дане перепланування було самовільне. Добровільно досягти згоди відносно спільного користування квартирою немає можливості, в зв"язку з чим позивачка просить зобов"язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити кімнату НОМЕР_2 під інвентарним номером 6, яка є складовою квартири АДРЕСА_1, вселити її в зазначену кімнату, визначити порядок користування квартирою НОМЕР_4 по АДРЕСА_4, виділивши їй в користування кімнату - 6, а відповідачам кімнату – 7; кухню, балкон, вбиральню, ванну та коридор залишити у загальному користуванні. Зобов"язати відповідачів привести кімнату НОМЕР_2 в квартирі АДРЕСА_1 в первинний стан, повернути даній кімнаті житлову площу 13,3 кв. м, згідно плану БТІ.

В квітні 2010 року позивачка звернулася до суду з уточненими позовними вимогами і, крім вищезазначених вимог, просила стягнути з відповідачів на її користь 5000 гривень моральної шкоди, оскільки через незаконні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вона протягом чотирьох років немає змоги вселитися в надане їй в установленому порядку ВО "Хімпром" житло, вимушена постійно звертатися до суду за захистом своїх прав, ходити на судові засідання, витрачати кошти на правову допомогу та кошти на сплату судових зборів. Незаконні дії відповідачів призвели до нервових зривів, у неї підвищився тиск, часто болить голова, з"явилося безсоння.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 пославшись на обставини викладені в позові, наведені вище, позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти позову заперечували посилаючись на те, що спірна кімната їм була надана адміністрацією ВО "Хімпром" в 2003 році. В 2004 році вони отримали розрахункову книжку на спірну кімнату і сплачують за неї житлово – комунальні послуги. рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 18 травня 2006 року №1144 гуртожиток по АДРЕСА_4, в якому знаходилася кімната НОМЕР_2, було реконструйовано в житловий будинок для малосімейних. рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22 червня 2006 року №1435 було оформлено право комунальної власності за територіальною громадою м. Вінниці в особі Вінницької міської ради на нерухоме майно, яким є житловий будинок для малосімейних по АДРЕСА_4. Після реконструкції гуртожитку та зміни його статусу їм була надана квартира НОМЕР_4, а позивачці ОСОБА_1 квартира НОМЕР_5, яку вона приватизувала разом з членами своєї сім"ї. Ніякої моральної шкоди вони їй не заподіяли, оскільки саме позивачка, а не вони, є ініціаторами звернень до суду.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Малашкін М.А. проти задоволення позову в частині перепланування спірної кімнати та приведення її в первинний стан заперечував, посилаючись на те, що даний будинок прийнятий до експлуатації актом державної приймальної комісії, яка затверджена рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 18 травня 2006 року №1144, і підстав для будь – якого перепланування даного будинку, в тому числі і спірної кімнати, вони не вбачають. При вирішенні решти позовних вимог покладається на розсуд суду, при цьому звертає увагу останнього на те, що законних вимог для їх задоволення не має.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід повністю відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_1 21 грудня 2003 року адміністрацією ВО "Хімпром" було надано ордер НОМЕР_1 на койко – місце в кімнаті АДРЕСА_4 (а.с. 22).

Оскільки ОСОБА_4 чинила перешкоди ОСОБА_1 у вселенні в кімнату НОМЕР_2, то остання звернулася до суду за захистом своїх прав.

рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 травня 2006 року позов ОСОБА_1 був задоволений та зобов"язано ОСОБА_4 звільнити койко – місце в кімнаті НОМЕР_2, яке виділено ОСОБА_1 на підставі ордеру (а.с. 7).

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 травня 2007 року в частині зобов"язання ОСОБА_4 звільнити койко – місце в кімнаті АДРЕСА_4, яке виділено ОСОБА_1 на підставі ордеру НОМЕР_1 від 21 грудня 2003 року, роз"яснено, що вищезгадане рішення суду не може бути виконано, оскільки кімнати НОМЕР_3 та НОМЕР_2 були приватизовані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що останнім видано свідоцтво про право власності на житло від 15 серпня 2006 року (а.с. 54).

рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 9 лютого 2009 року скасовано п. 1.30 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1856 від 15 серпня 2006 року "Про приватизацію державного житлового фонду", визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане 15 серпня 2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1856 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1. В позові ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання ордеру на житлове приміщення недійсним відмовлено (а.с. 8-10).

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 2 жовтня 2009 року в задоволенні подання Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про встановлення порядку та способу виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 травня 2006 року про зобов"язання ОСОБА_4 звільнити койко – місце в квартирі АДРЕСА_1 відмовлено, оскільки згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22 червня 2006 року №1435 змінено статус будинку АДРЕСА_4 з гуртожитку на будинок для малосімейних, в зв"язку з чим відбулася зміна нумерації кімнат, згідно якої, кімнати НОМЕР_3 та НОМЕР_2, яка була предметом спору і яку зобов"язано ОСОБА_4 звільнити, стала окремою квартирою НОМЕР_4, в якій проживають ОСОБА_4, ОСОБА_5 та малолітня ОСОБА_7, і койко – місце в даній квартирі не існує (а.с. 55).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 10 грудня 2009 року ухвала Замостянського районного суду м. Вінниці від 2 жовтня 2009 року залишена без змін (а.с. 56-58).

Право на заселення житлової площі, згідно закону, надає ордер або рішення про визнання права користування житловою площею, а у позивачки ОСОБА_1 ці підстави відсутні, так як ордер НОМЕР_1 від 21 грудня 2003 року їй видано лише на койко – місце (а.с. 22). Згідно зазначеного ордеру ОСОБА_1 не може реалізувати своє право, так як змінився статус будинку АДРЕСА_4 з гуртожитку на будинок для малосімейних на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 18 травня 2006 року №1144 (а.с. 11).

рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22 червня 2006 року було оформлено право комунальної власності на житловий будинок для малосімейних по вул. Некрасова, 8 за територіальною громадою м. Вінниці.

Перепланування кімнат НОМЕР_3 та НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_4 було здійснено ОСОБА_4 законно, так як рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 18 травня 2006 року №1144 затверджено акт державної комісії про прийняття до експлуатації реконструйованого гуртожитку в житловий будинок для малосімейних по вул. Некрасова, 8 (а.с. 11).

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, і відновлення становища, яке існувало до порушення.

Оскільки відновлення становища, яке існувало до порушення, неможливе, так як будинок змінив свій статус після реконструкції і гуртожитком не являється, койко – місце і номер кімнати вказані в ордері на який посилається позивачка ОСОБА_1, відсутні, тому відсутні підстави для задоволення її позову.

Згідно ст. 50 ч. 1 ЖК України жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам, тобто дві різні сім"ї не можуть проживати в одній квартирі.

Оскільки відсутні підстави для задоволення позову в частині визначення порядку користування квартирою, зобов"язання відповідачів звільнити кімнату, вселення в квартиру, зобов"язання привести кімнату в первинний стан, то підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідачів на користь позивачки моральної шкоди також не вбачається.

Разом з тим, ОСОБА_1 не втратила можливості іншим чином захищати свої права.

Оскільки в позові ОСОБА_1 відмовлено, судові витрати на її користь з відповідачів не стягуються..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212- 215 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст. 50, 58, 152 ЖК України, суд, -

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою, зобов"язання відповідачів звільнити кімнату, вселення в квартиру, зобов"язання привести кімнату в первинний стан та стягнення моральної шкоди.

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

29 вересня 2010 року

Замостянський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого - судді Чезганової А.М.,

при секретарі Конецул О.А.,

за участю: позивачки ОСОБА_1,

її представників – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачів: ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

представника третьої особи без самостійних

вимог на стороні відповідачів – представника

виконавчого комітету Вінницької міської ради -

Малашкіна М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою, зобов"язання відповідачів звільнити кімнату, вселення в квартиру, зобов"язання привести кімнату в первинний стан та стягнення моральної шкоди,-

.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування квартирою, зобов"язання відповідачів звільнити кімнату, вселення в квартиру, зобов"язання привести кімнату в первинний стан та стягнення моральної шкоди.

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.