2-368/10 Про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - 08.09.2010 Прийняття

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ПАТ "Мегабанк" в особі Вінницького центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи без самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування Вінницької районної держадміністрації, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зустрічний позов ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 до ПАТ "Мегабанк" в особі Вінницького центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" про припинення іпотеки, -

До Вінницького районного суду Вінницької області звернулось ПАТ "Мегабанк" з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов мотивований тим, що 30.03.2007 року між ВАТ "Мегабанк" та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 29-П/2007, за умовами якого ОСОБА_6 була надана відновлювальна кредитна лінія на споживчі цілі у розмірі 78000 доларів США, строком з 30.03.2007 року по 29.03.2017 року, зі сплатою 13,5% річних, а з 1.09.2008 року – 14,5% річних за користування кредитом, з погашенням згідно графіку, вказаному в додатку № 1 до кредитного договору. В якості забезпечення виконання ОСОБА_6 зобов’язання за зазначеним кредитним договором 30.03.2007 року між ВАТ "Мегабанк" та ОСОБА_7 укладено договір іпотеки, у відповідності до умов якого в іпотеку переданий житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 174,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміром 0,25 гектара за кадастровим № 0520682803020060103. В зв’язку з невиконанням ОСОБА_6 зобов’язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, у відповідності до умов кредитного договору банк має право достроково розірвати кредитний договір та вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, а тому просить суд розірвати кредитний договір, солідарно стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 81562,72 долара США, що складає суму у розмірі 651686,13 грн., з яких залишок кредиту 74800,00 доларів США – 597652,00 грн., прострочена заборгованість по відсоткам 5298,87 долара США – 42337,97 грн., заборгованість по нарахованим відсоткам 933,96 долара США – 7462,34 грн., штраф 10% від суми заборгованості по кредиту та відсоткам – 529,89 доларів США – 4233,82 грн., в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, виселити ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з будинку, який є предметом іпотеки та покласти на відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представник ПАТ "Мегабанк" заявлені вимоги змінив, надавши заяву про зміну позовних вимог, та просив суд стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитом у розмірі 71236 доларів США, прострочену заборгованість по основному боргу у розмірі 3564 доларів США, прострочену заборгованість по відсотках у розмірі 13423,74 долара США, заборгованість по нарахованим відсоткам у розмірі 933,96 доларів США, штраф від суми заборгованості у розмірі 356,40 доларів США, штраф від суми прострочених відсотків у розмірі 1342,57 доларів США, штраф за порушення умов іпотечного договору щодо страхування предмету іпотеки у розмірі 92713,95 грн., в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, виселити проживаючих осіб з будинку, який є предметом іпотеки, в частині вимоги про розірвання кредитного договору залишив без розгляду. Проти зустрічного позову, пред’явленого ОСОБА_7 про припинення іпотеки заперечив, вказав на його безпідставність та необґрунтованість.

Представник ОСОБА_6, ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлений до його довірителя позов визнав частково, пояснивши що дійсно кредитний договір укладався, кредитні кошти отримані, однак в зв’язку з фінансовою кризою, яка безпосередньо відобразилась на майновому становищі ОСОБА_6, останній не має можливості проводити погашення заборгованості за кредитним договором, про що звертався до банку з проханням провести розстрочення заборгованості, та зазначив, що оскільки вимога про розірвання договору до суду не заявляється не має правових підстав стягувати кредит у повному обсязі, оскільки за умовами кредитного договору станом на день розгляду справи заборгованість за тілом кредиту складає лише суму у розмірі 4465 доларів США. Щодо задоволення зустрічного позову не заперечив.

Представники відповідачів за первісним та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення первісного позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення заперечували, звернулися до суду з зустрічним позов до ПАТ "Мегабанк" про припинення іпотеки за іпотечним договором від 30.03.2007 року, мотивуючи його тим, що між банком та ОСОБА_6 відбулись зміни у зобов’язанні, зокрема, з 01.09.2008 року збільшилась відсоткова ставка за користування кредитом, що було проведено без згоди ОСОБА_7, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності. Крім того підставою для відмови в первинному позові вважають ту обставину, що у спірному будинку крім ОСОБА_7 ще проживають : ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, які не мають іншого місця проживання, крім вищезазначеного будинку.

Представник органу опіки та піклування Вінницької районної державної адміністрації ОСОБА_5 в судовому засіданні в частині позову про звернення стягнення на майно та виселення осіб із спірного будинку просила відмовити з огляду на проживання в ньому малолітніх дітей, оскільки така вимога суперечить чинному законодавству України, не узгоджується із нормативно-правовими актами щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів дітей, в решті вимог – послалась на думку суду.

З’ясувавши позицію сторін в межах заявлених вимог та поданих сторонами доказів, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов ПАТ "Мегабанк" підлягає до задоволення частково, а зустрічний позов ОСОБА_7 – в повному обсязі.

Такого висновку суд дійшов з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 30.03.2007 року між ВАТ "Мегабанк" та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 29П/2007 (а.с. 7), у відповідності до п. 1.1 якого банк зобов’язався надати ОСОБА_6 грошові кошти – відкрити відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 74800,00 доларів США, на строк з 30.03.2007 року до 29.03.2017 року, зі сплатою 13,5% річних. Сторонами досягнуто згоди щодо зміни відсоткової ставки за користування кредитними коштами з 01.09.2008 року на 14,5% річних.

Кредитні кошти надавались частками та отримані ОСОБА_6 у розмірі 74800 доларів США, документи на підтвердження чого були оглянути в судовому засіданні і копії яких залучені до матеріалів справи. Згідно з п. 1.1. кредитного договору № 29П/2007 повернення кредиту повинно було проводитися згідно з графіком, наведеним в додатку № 1 до договору, згідно з яким ОСОБА_6 був зобов’язаний повернути отримані кошти рівними платежами, у розмірі 891,00 долар США, починаючи з квітня 2010 року по березень 2017 року. Отже, станом на день розгляду справи, ОСОБА_6 зобов’язаний провести погашення за тілом кредиту у розмірі 4465 доларів США, що з порушенням ст. 526 ЦК України не здійснив.

У відповідності до п. 3.3.1 кредитного договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту лише у разі розірвання кредитного договору, вимога про що не заявляється, а тому суд приходить до висновку що за тілом кредиту стягненню підлягає лише сума у розмірі 4465 доларів США.

Як вбачається з пояснень представника позивача за первісним позовом та не заперечується представником ОСОБА_6, з 01.05.2009 року останній припинив виконання свого зобов’язання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, передбаченого п. 4.2 кредитного договору, а від так за період часу з травня 2009 року по серпень 2010 року у ОСОБА_6 виникла заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 14461,33 долара США, а тому суд приходить до висновку що ця сума також підлягає стягненню.

Крім того, згідно п. 7.2 кредитного договору, в зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 зобов’язань щодо сплати відсотків за користування кредитом та погашення тіла кредиту, передбачена відповідальність у розмірі 10% від суми невиконання, що складає 446,50 доларів США за прострочення погашення тіла кредиту та 1446,13 доларів США за прострочення сплати відсотків за користування кредитом.

Суд не приймає до уваги вимогу про стягнення штрафу за порушення умов іпотечного договору щодо страхування предмету іпотеки у розмірі 92713,95 грн., оскільки за змістом договору іпотеки такий обов’язок покладений на іпотекодавця, яким є ОСОБА_7, а тому ОСОБА_6 не є зобов’язаною особою за такою вимогою.

Таким чином, суд приходить до висновку що стягненню підлягає сума у розмірі 20818,96 доларів США, з яких 4465 доларів США заборгованість за кредитом, 14461,33 долара США заборгованість за відсотками за користування кредитом, 446,50 долара США штраф за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 1446,13 доларів США штраф за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом.

У відповідності до ст. 533 ЦК України, грошове зобов’язання на території України повинно бути виконано в українських гривнях. На день слухання справи, за інформацією наданою Національним Банком України, офіційний курс гривні станом на 08.09.2010 року до долару США становить 790,82 грн. за 100 доларів США, а тому сума яка підлягає стягненню становить суму у розмірі 164 640,52 гривень, з яких 35310,11 грн. заборгованість за кредитом, 114363,09 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 3531,01 грн. штраф за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 11436,31 грн. штраф за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом.

Разом з тим, 30.03.2007 року, в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 за кредитним договором № 29П/2007, між ВАТ "Мегабанк" та ОСОБА_7 укладено іпотечний договір, у відповідності до умов якого ОСОБА_7 передала в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, та земельної ділянки, площею 0,2500 гектарів, кадастровий номер 0520682803020060103, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 тобто за терміном згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" ОСОБА_7 є майновим поручителем, а у відповідності до ст. 11 вказаного закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У п. 1 договору іпотеки визначено, що договором забезпечується зобов’язання за кредитним договором № 29П/2007 від 30.03.2007 року у розмірі 74800 доларів США, зі сплатою 13,5% річних за користування кредитом та передбачено, що договором забезпечується обтяження будь – якого збільшення основного зобов’язання та процентів за ним.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача за первісним позовом, з 01.09.2008 року до кредитного договору були внесені зміни щодо відсоткової ставки за користування кредитом у сторону збільшення з 13,5% до 14,5%. Однак при цьому майновий поручитель про це повідомлений не був, в порядку передбаченому ст. 654 ЦК України зміни до договору іпотеки внесені не були, хоча у п. 8.4 договору іпотеки передбачено що будь – які характеристики боргових зобов’язань, які не вказані в цьому договорі вважаються погодженими сторонами шляхом посилання, враховуючи їх ознайомленість з основним зобов’язанням та згоду з усіма його умовами.

В зв’язку з збільшенням відсоткової ставки за користування кредитом збільшився обсяг відповідальності іпотекодателя, який згідно ст. 583 ЦК України та ст. 11 Закону України "Про іпотеку" є майновим поручителем, права та обов’язки якого передбачені параграфом 3 глави 49 ЦК України (435-15) . У відповідності до ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, в наслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, а тому суд приходить до висновку, що в зв’язку з тим, що іпотекодатель своєї згоди на збільшення відсоткової ставки не надавала, зміни до договору іпотеки не були внесені належним чином, іпотека за вищезазначеним договором іпотеки підлягає припиненню.

Крім того відмовляючи в частині вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення осіб, які проживають в АДРЕСА_1 суд виходив з наступного.

Як вбачається з довідки Лука – Мелешківської сільської ради Вінницького району та області №338 від 10.03.2010 року в АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_6), ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_4) та ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_1), тобто двоє малолітніх дітей.

Відповідно до :

- ч.1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово;

- ч.3 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків;

- ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей", держава охороняє та захищає інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна; неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів, стосовно жилих приміщень; органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей; для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування; посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна;

- ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України;

- ст.11 цього ж Закону вказує, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього; кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків; батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини;

- ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку; діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем; органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Аналізуючи вищевикладене, зважаючи на інтереси малолітніх дітей проживаючих в спірному будинку, за відсутності належних та допустимих доказів про наявне для їхнього проживання інше житло, суд вважає за необхідне в задоволенні вимог первісного позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відмовити.

Згідно п. 1.6 Статуту Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", оригінал якого оглянутий в судовому засіданні та копія залучена до матеріалів справи, найменування Відкритого акціонерного товариства "Мегабанк" змінено на Публічне акціонерне товариство "Мегабанк", а суд приймає до уваги, що належним позивачем за первісним позовом є саме ПАТ "Мегабанк".

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрати суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені неї і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч.1 ст.79 та п.2. ч.3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат, зокрема, відносяться витрати по сплаті судового збору та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Позивачем за первісним позовом при зверненні до суду понесено судові витрати /судовий збір, витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи /, всього на суму 1820 гривень, однак позов задоволено частково і лише в частині вимог пред’явлених до ОСОБА_6, що вказує на необхідність стягнення з останнього на користь позивача витрати пропорційно до задоволених його вимог, зокрема, в сумі 365 гривень, що відповідатиме положенням ст. 88 ЦПК України.

Позивачем за зустрічним позовом при зверненні до суду понесено судові витрати /судовий збір, витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи /, всього на суму 1820 гривень. Позов ОСОБА_7 задоволено в повному обсязі, що вказує на необхідність стягнення на користь останньої понесені документально підтвердженні судові витрати з відповідача ПАТ "Мегабанк", що відповідатиме положенням ст. 88 ЦПК України.

Розглядаючи дану цивільну справу, визначаючись щодо заявлених позивачами вимог суд виходив з того, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 33, 35 Закону України "Про іпотеку", ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей", ст.ст. 8, 11, 18 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст. 16, 526, 530, 575, 625 ч.2, 651, 653 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 209, 212- 216 ЦПК України, суд -

Позов ПАТ "Мегабанк" в особі Вінницького центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Вінницького центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" заборгованість за кредитним договором № 29П/2007 від 30 березня 2007 року у розмірі 164 640 (сто шістдесят чотири тисячі шістсот сорок) гривень 52 копійки, з яких 35310,11 грн. заборгованість за кредитом, 114363,09 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 3531,01 грн. штраф за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 11436,31 грн. штраф за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Вінницького центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" понесені судові витрати в сумі 365 (триста шістдесят п’ять) гривень.

В решті позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Вінницького центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_7 задовольнити повністю.

Припинити іпотеку /договір від 30 березня 2007 року/ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться : АДРЕСА_1, та земельної ділянки, площею 0,2500 гектарів, кадастровий номер 0520682803020060103, цільове призначення якої – для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташовану за адресою: АДРЕСА_1