Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Волкової С.Я.

при секретарі Топал А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Миколаївське", Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради депутатів м. Києва, Головного управління майном Київської міської держадміністрації, третя особа: ОСББ "Архітектор", про порушення прав власності, визнання незаконним та недійсним договору купівлі-продажу, свідоцтва про право власності, акту прийому-передачі підвального приміщення,

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вимогами до відповідачів, які в судовому засіданні скорегувала та остаточно просила визнати недійсними договір купівлі-продажу №000675/12 від 31.10.2001 р. підвального приміщення (площею 231,7 кв.м.) багатоквартирного житлового буд.№4 по АДРЕСА_1, укладений між Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва та ТОВ "Миколаївське", свідоцтво про право власності №431 ТОВ "Миколаївське" на зазначене приміщення, видане 24.12.2001 р. Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва, акт прийому-передачі цього приміщення №431 від 24.12.2001 р., накази Представництва Фонду державного майна України у Старокиївському районі м. Києва №73 від 27.11.1997 р., Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №38-В від 5.02.2001 р. в частині стосовно спірного приміщення. В заяві зазначила, що 31.10.2001 р. відповідач ТОВ "Миколаївське" набув у власність підвальне приміщення (площею 231,7 кв.м.) багатоквартирного житлового буд.№4 по АДРЕСА_1. Відчуження було здійснено шляхом укладення договору купівлі-продажу, до цього наказом Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №38-В від 5.02.2001 р. спірне приміщення було незаконно передане територіальній громаді Старокиївського району м. Києва, про що видане свідоцтво про право власності. Підставою таких дій Головного управління стало звернення Старокиївської районної ради м. Києва та надання начальником Представництва Фонду державного майна України у Старокиївському районі м. Києва Шуляком О.І. явно недостовірної інформації стосовно зазначеного приміщення, що незаконно виготовив наказ, яким включив до переліку нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу, підвальні приміщення багатоквартирного житлового буд.№4 по АДРЕСА_1, які за законом не підлягають приватизації.

В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_4, ОСОБА_5, вони ж є представниками третьої особи: ОСББ "Архітектор", підтримали позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ "Миколаївське" Болдижар Е.Е. заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1, посилаючись на необґрунтованість її вимог.

В судове засідання відповідач Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради депутатів м. Києва не з’явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку.

В судове засідання відповідач Головне управління майном Київської міської держадміністрації не з’явився, про час і місце судового розгляду оповіщений у встановленому порядку.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом приватизації державного житлового фонду Старокиївського району м. Києва згідно з розпорядженням №1041 від 17.06.1993 р., є власником кв.№8 буд.№4 по АДРЕСА_1, свідоцтво зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, записано у реєстрову книгу 29.06.1993 р. за №5190.

Встановлено, що 14.12.1999 р. Старокиївською районною у м. Києві державною адміністрацією було зареєстроване ОСББ "Архітектор", розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно наданих суду договору купівлі-продажу №000675/12 від 31.10.2001 р. укладеного між Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва та ТОВ "Миколаївське", свідоцтва про право власності №431, виданого 24.12.2001 р. Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва, відповідач ТОВ "Миколаївське" є власником підвального приміщення (площею 231,7 кв.м.) багатоквартирного житлового буд.№4 по АДРЕСА_1.

Позивачка ОСОБА_1 просить визнати недійсними зазначені договір, свідоцтво, а також акт прийому-передачі цього приміщення №431 від 24.12.2001 р., складений між головою Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва Шуляком І.О. та ТОВ "Миколаївське", такі вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що на підставі рішення 1 сесії ХХШ скликання Київської міської ради №12 від 17.09.2001 р. на базі Представництва Фонду державного майна України у Радянському району м. Києва, Фондів приватизації комунального майна Старокиївського та Шевченківських районів м. Києва, що реорганізуються відповідно до законодавства України та адміністративно-територіального устрою, затвердженого рішенням Київської міської ради №280/1257 від 27.04.2001 р. (ra0280023-01) , створено Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, останній наділений повноваженнями приватизації об’єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва.

На підставі рішення П сесії ХХШ скликання Шевченківської районної у м. Києві ради №20 від 4.10.2001 р. головою Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва було призначено Шуляка І.О. й затверджено положення про Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва.

рішенням УШ сесії ХХШ скликання Київської міської ради №280/1257 від 27.04.2001 р. (ra0280023-01) затверджено межі нових адміністративних районів м. Києва, визначених на плані-схемі згідно із додатком №1 до рішення, та описи меж нових адміністративних районів згідно із додатком №2 до цього рішення.

Згідно із до додатком №2 до рішенням УШ сесії ХХШ скликання Київської міської ради №280/1257 від 27.04.2001 р. (ra0280023-01) буд.№4 по АДРЕСА_1 віднесено до території Печерського району м. Києва та відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) він належав до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва. При цьому районною радою рішення щодо спірного підвального приміщення не приймалося та це приміщення не перебувало у комунальній власності, оскільки всі квартири будинку були приватизовані, тому згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) підвальне приміщення було передано у спільну власність громадян одночасно із приватизацією ними квартир у багатоквартирному житловому будинку.

Відповідно до п.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Конституційним Судом України дано офіційне тлумачення положенням даного пункту зазначеної статті у його рішенні №4-рп/2004 від 2.03.2004 р. (v004p710-04) В даному рішенні зазначається, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткової дії.

У буд.№4 по АДРЕСА_1, що був побудований на початку 19-го століття, та відновлений у 1950 р., завжди були підвальні приміщення, які використовувалися для його обслуговування, так, наявний в матеріалах справи акт Державної приймальної комісії від 30.11.1950 р. свідчить про те, що перший поверх будинку призначений під магазини, підвал – для газосховища та кладовок. Зазначена обставина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, так із листування Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міської держадміністрації із Штабом цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій Старокиївського району м. Києва (лист №09047/543 від 9.11.2000 р.) вбачається, що у підвалі знаходилися захисні споруди 5-го класу за №№103846, 103849, які згідно матеріалів інвентаризації 1994 р. переведені до класу найстростіших сховищ. Та жодним доказом не спростовані наявні в матеріалах справи докази того, що в зазначеному підвальному приміщенні прокладено трубопровід центрального опалення будинку, у наявності водонесучі та водовідвідні комунікації, що підтверджено довідкою ЖЕО№601 КП УЖГ Печерського району м. Києва "Печерськжитло" від 17.11.2003 р.; фотографіями, посвідченими начальником цієї ж житлово-експлуатаційної організації Лавренюк Л. 20.09.2004 р.; наявні зазначені комунікації і у поповерховому плані будинку, виданому Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 28.11.2001 р.

Наявні в матеріалах справи документи також свідчать про те, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 5.11.2009 р., яка набула чинності, кримінальну справу відносно Шуляка І.О. за ч.1 ст. 265, ч.1 ст. 366 КК України закрито, останнього звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

З даної постанови вбачається, що Шуляк ОІ.О., працюючи на посаді голови Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, являючись службовою особою та представником влади, вчинив злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах. 31.10.2001 р. у денний час голова Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва Шуляк І.О., перебуваючи у службовому приміщенні Фонду по вул. Б.Хмельницького, 24 в м. Києві, діючи умисно, усвідомлюючи, що він обіймає посаду голови Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, діючи всупереч ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", яка передбачає, що приватизація це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України, п.2 ст.10 цього ж Закону, яким передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, до яких відноситься підвал будинку, та всупереч положенню про Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, яким передбачено повноваження Шуляка І.О., як голови Фонду, вчинювати дії щодо приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, склав завідомо неправдивий документ – договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу №000675/12, в якому зазначив завідомо неправдиві відомості про те, що він, діючи від імені неіснуючого Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва, продав товариству "Миколаївське" в особі директора Чубка С.С. допоміжне приміщення у житловому будинку, розташованому у Печерському районі м. Києва за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 231,7 кв.м., яке знаходилось на момент укладення договору купівлі-продажу згідно рішення УШ сесії ХХШ скликання Київської міської ради №162/1139 (ra0162023-01) "Про адміністративно-територіальний устрій м. Києва" та рішення УШ сесії ХХШ скликання Київської міської ради №280/1257 від 27.04.2001 р. (ra0280023-01) "Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи" у комунальній власності територіальної громади Печерського району м. Києва та належало мешканцям вказаного будинку. При цьому Шуляк І.О., фактично працюючи на посаді голови Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва, підписав укладений договір він імені голови Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва та звірив його печаткою неіснуючого Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва. Цього ж дня Шуляк І.О. видав завідомо неправдивий документ – договір купівлі-продажу №000675/12 будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу директору ТОВ "Миколаївське" Чубку С.С. Голова Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва Шуляк І.О., продовжуючи свої злочинні дії, що були спрямовані на перевищення влади, перебуваючи у службовому приміщенні Фонду по вул. Б.Хмельницького, 24 в м. Києві, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих прав, у денний час 24.12.2001 р. склав завідомо неправдиві документи, а саме: акт .№431 прийму-передачі товариством "Миколаївське" від неіснуючого Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва допоміжне приміщення, загальною площею 231,7 кв.м., яке знаходилось у підвалі АДРЕСА_1 районі м. Києва. Крім цього Шуляк І.О., використовуючи бланк свідоцтва про власність неіснуючого Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва, який є офіційним документом, вніс до нього завідомо неправдиві відомості, а саме: у свідоцтві про власність за №431 від 24.12.2001 р. вказав, що товариство "Миколаївське" на підставі договору купівлі-продажу №000675/12 від 31.10.2001 р. є власником нежитлового приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_1. При цьому Шуляк І.О. усвідомлював, що зазначений договір є підробленим. Після цього Шуляк І.О. затвердив акт прийму-передачі №431 та свідоцтво про власність №431 від 24.12.2001 р. печаткою неіснуючого на той час Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва та видав ці завідомо неправдиві документи товариству "Миколаївське" в особі директора Чубка С.С. Умисними і протиправними діями голови Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва Шуляка І.О. щодо приватизації допоміжного підвального приміщення в АДРЕСА_1 на користь товариства "Миколаївське" було грубо порушено вимоги ст. 19 Конституції України, якими передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України, та ст. 41 Конституції України, яка передбачає право кожного володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власність; ніжно не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним. Отже описаними протиправними діями Шуляка І.О. заподіяно істотну шкоду охоронюваними Конституціє України (254к/96-ВР) правам та інтересам окремих громадян – мешканців АДРЕСА_1, у тому числі позивачці ОСОБА_1, та державним інтересам у виді підриву авторитету та престижу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Суд звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності – це врегульована кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством відмова держави в особі компетентних органів від засудження особи, яка вчинила злочин, від застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру. Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті зазначеного правового інституту не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У даному випадку кримінальний кодекс виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально караного діяння, а тому підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності визнаються нереабілітуючими.

При таких обставинах відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України наведена постанова суду обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки для особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Відповідач ТОВ "Миколаївське", заперечуючи проти позову ОСОБА_1, посилається на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2003 р. по справі №2-2130/03, яким залишені без задоволення позовні вимоги мешканців АДРЕСА_1 про зобов’язання не чинити перешкоди у володінні, користуванні, розпорядженні допоміжним підвальним приміщенням, визнання недійсним договору купівлі-продажу і свідоцтва про право власності на нежиле приміщення, виселення з підвального приміщення. Суд звертає увагу, що зазначене рішення приймалося без дослідження всіх тих доказів, які були наявні в матеріалах кримінальної справи.

Суд, враховуючи викладене, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсними зазначених вище договору купівлі-продажу від 31.10.2001 р., свідоцтва про право власності від 24.12.2001 р., акту прийому-передачі №431 від 24.12.2001 р., знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню, при цьому її позовні вимоги в частині визнання недійсними наказів Представництва Фонду державного майна України у Старокиївському районі м. Києва №73 від 27.11.1997 р., Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №38-В від 5.02.2001 р. в частині стосовно спірного приміщення задоволенню не підлягають, оскільки не надано доказів їх обґрунтування.

Суд, враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1, на підставі ст. 88 ЦПК України присуджує солідарно з відповідачів на користь позивачки понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 1700 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 41, 55, 92 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 48 Закону України "Про власність", ст.ст. 1, 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст.ст. 2, 7, 8, 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 1 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. 382 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 123, 209, 212- 215 ЦПК України,

Позов – задовольнити частково.

Визнати недійсними договір купівлі-продажу №000675/12 від 31.10.2001 р. підвального приміщення (площею 231,7 кв.м.) багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва та ТОВ "Миколаївське", свідоцтво про право власності №431 ТОВ "Миколаївське" на зазначене приміщення, видане 24.12.2001 р. Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва, акт №431 прийому-передачі цього приміщення.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути солідарно з ТОВ "Миколаївське", Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної ради депутатів м. Києва, Головного управління майном Київської міської держадміністрації на користь ОСОБА_1 1700 грн. судових витрат.

рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.