Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

при секретарі Чигир Т.Ф

розгянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" про стягнення невиплаченої заробітної плати,

10 березня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" та просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" на свою користь 29816,31 грн .

Свої вимоги мотивує тим, що 03 травня 2006 року позивача було призначено на посаду юриста ТОВ "К-Б-К" наказ №50 від 03.05.2006р. Наказом №6/1 від 25.01.2010 року позивача було звільнено з посади з 25 січня 2010 року на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України. З 29 червня 2006 року по 09 червня 2009 року позивач виконував обов’язки інспектора відділу кадрів.

Відповідно штатного розпису товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" на 2008 рік, посадовий оклад "юриста" встановлювався у розмірі 4000,00 грн . Наказом ТОВ "К-Б-К" №267 від 26.12.2008 року позивачу з 01 січня 2009 року встановлена доплата за суміщення професій у розмірі 30% від окладу "Інспектора відділу кадрів". Оклад "інспектора відділу кадрів" встановлювався у розмірі 4000,00 грн .

Позивач вважає, що з 01.01.2009 року по 09.06.2009 року його оклад повинен становити 5200,00 грн . з 01 лютого 2009 року по 25 січня 2010 року йому недоплачено 29816,31 грн. .

Позивач вважає, що дії дирекції товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" є грубим порушенням законодавства про працю, оскільки в ст. 103 Кодексу Законів про Працю України зазначено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни.

В судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги за вищевикладеними обставинами та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.Свої заперечення обґрунтовував тим, що починаючи із лютого 2009 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" було встановлено окладно-преміальну систему оплати праці . Відповідно до цього положення фонд заробітної плати дорівнює мінімально встановлений законодавством оклад плюс премія, яка нараховується та виплачується по результатам роботи підприємства за місяць. Підставою для нарахування та виплати преміальної частини по підприємству може бути виключно факт його беззбиткової роботи. 26.12.2008 року видано наказ №268 про затвердження штатного розпису на 2009 рік. Починаючи із 01.02.2009року Позивачеві було встановлено оклад -625 грн, премія – 2575,00 грн..

У грудні 2008 року, колишній директор ТОВ "К-Б-К" Маціяка В.І. довів до відома працівників підприємства про нову систему оплати праці.

Представник відповідача зазначив, що саме позивач, як юрист та по сумісництву кадровик проводить на підприємстві довідково-інформаційну роботу з питань законодавства і нормативних актів, проводить роботу з правової пропаганди, розроблює документи правового характеру відповідно до положень Посадової інструкції. Тому саме на Позивача було покладено обов’язок повідомити вищих посадових осіб підприємства про порядок зменшення оплати праці на підприємстві, підготувати відповідний проект наказу та ознайомити під розпис всіх працівників підприємства.

Представник відповідача вважає, що в даному випадку існує саме вина Відповідача, його недобросовісне ставлення до роботи та ігнорування своїх посадових обов’язків щодо належного оформлення документів на підприємстві та доведення умов оплати праці до самого ж Позивача.

Враховуючи наведене, представник Відповідача вважає що доводи Позивача, що його не було повідомлено за 2 місяці про зміну розміру оплати праці, не відповідають дійсності, а тому просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, судом встановлено наступне .

Судом встановлено, що 03 травня 2006 року на підставі наказу №50 позивач був прийнятий до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" на посаду юриста, що підтверджується відповідним наказом (а.с.8-9). На підставі наказу №77/2 від 27.06.2006р. (а.с.10) з 29 червня 2006 року по 09 червня 2009 року позивач виконував обов’язки інспектора відділу кадрів.

Відповідно ч.3. ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Заробітна плата встановлюється та виплачується на підставі штатного розпису.

Судом встановлено, що відповідно штатного розпису Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" на 2008 рік (а.с.14-15), посадовий оклад "юриста" встановлювався у розмірі 4000,00 грн . Наказом ТОВ "К-Б-К" №267 від 26.12.2008 року (а.с.11) позивачу з 01 січня 2009 року встановлена доплата за суміщення професій у розмірі 30% від окладу "Інспектора відділу кадрів". Оклад "інспектора відділу кадрів" встановлювався у розмірі 4000,00 грн .

Наказом №268 від 26.12.2008 року (а.с.36) затверджено штатний розпис на 2009 рік, яким Позивачеві було встановлено оклад - 625 грн, премія – 2575,00 грн..

Відповідно до Положення про оплату праці №1 (а.с.34-35), що діє на підприємстві Відповідача, фонд заробітної плати дорівнює мінімально встановлений законодавством оклад плюс премія, яка нараховується та виплачується по результатам роботи підприємства за місяць.

У судовому засіданні було встановлено, що директор товариства повідомив позивача у грудні місяці 2008 року про зміну умов оплати праці про, що Позивач підтвердив в судовому засіданні, також під час розгляду справи в судовому засідання позивач підтвердив, що зі штатним розписом на 2009 рік він був ознайомлений особисто, та що штатний розпис був підписаний Директором ТОВ "К-Б-К" так як він особисто контролював процедуру його затвердження, однак на його думку штатний розпис не набрав чинності оскільки не був затверджений у засновників товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К". Однак як встановлено судом відповідно до положень Статуту ТОВ "К-Б-К"(а.с.57-63), саме директор товариства затверджує штатний розпис і посадові оклади співробітників, встановлює показники, розмір та строки їх преміювання ( п.9.2.5.8. Статуту), а тому твердження Позивача про те, що штатний розпис без затвердження його засновниками товариства не набув чинності судом не беруться до уваги.

За таких обставин, суд вважає що відповідачем було вжито заходів для повідомлення позивача про зміну умов оплати праці персоніфікованим способом. Так як відповідно до положень ст. 103 Кодексу Законів про Працю України, закон не встановлює форми повідомлення працівників про погіршення умов праці.

Щодо посилань позивача, що він не розписався у відповідному наказі про зміну існуючих умов оплати праці, відповідач у судовому засіданні довів, що він цей обов’язок виконав саме щодо позивача, про що позивач також особисто підтвердив.

Крім того судом встановлено факт повного розрахунку Відповідача з Позивачем по його заробітній платі, про що свідчить відповідна довідка про доходи від "09"квітня 2010року №66 (а.с.32) .

За наведеного вище вимоги позивача не обґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню .

Керуючись ст. 103 Кодексу Законів про Працю України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57- 60, 88, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд,-

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" про стягнення невиплаченої заробітної плати - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.