Ленінський районний суд АРК у складі:

головуючої судді Кондрак Н.Й.

при секретарі Красненчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання нікчемною угоди та повернення сторін в попередній стан, -

Позивач через свого представника звернувся до Ленінського районного суду АРК з позовом до відповідача, третя особа: ОСОБА_3 про розірвання договору підряду та стягнення збитків, в подальшому уточнив вимоги та просив визнати договір підряду недійсним як укладений внаслідок обману та стягнути збитки. В подальшому знову змінив вимоги і остаточно заявив вимоги про визнання нікчемної угоди – договору підряду на капітальне будівництво та повернення сторін в попередній стан. Свої вимоги мотивував тим, що між сторонами було досягнуто згоди щодо будівництва будинку АДРЕСА_1. Позивач в період з 01.09.2006 року по 09.07.2008 року сплатив відповідачу 101845 доларів США, надав частину будівельних матеріалів, а відповідач зобов’язався збудувати будинок відповідно до будівельних, санітарних, пожежних та інших норм та правил. Після того, як відповідач повідомив про виконання робіт, позивач приїхав в с. Золоте і з’ясував, що будівництво здійснене не в повному обсязі, без проекту, з порушенням норм та правил. В процесі розгляду справи позивач спочатку змінив свої позовні вимоги та просив визнати недійсним договір підряду як укладений внаслідок обману та відшкодувати збитки в подвійному розмірі, оскільки відповідач повідомив, що є будівельником з досвідом та освітою, здійснив будівництво без проекту і здійснене будівництво є самочинним, що унеможливлює його використання за призначенням. В процесу розгляду справи представник позивача заявив клопотання про залишення вимог про розірвання договору підряду та стягнення збитків, визнання договору підряду недійсним та стягнення збитків без розгляду, та наполягав на задоволенні останніх вимог про визнання нікчемною угоди та повернення сторін в попередній стан.

Позивач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, направив свого представника.

Представник позивача у судовому засіданні на заявлених вимогах наполягає. Пояснив, що відповідач, не маючи будь-якої будівельної освіти, передбачених законодавством дозволів на проведення будівельних робіт, завірив його довірителя, що може здійснити будівництво в відповідності до вимог чинного законодавства. Позивачем було замовлено проект в проектній організації, який відповідач не забрав, здійснив будівництво на власний розсуд без проекту, без кошторису, який також був замовлений, та з грубими порушеннями будівельних норм та правил.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що ніякої угоди між сторонами не укладалося, позивач наполягав на тому, щоб будівництво велось без кошторису і проекту, вказавши, кий має бути будинок. Кошторис відповідач замовив, але позивач не побажав з ним знайомитися. Ніхто не покладав на нього обов’язку забрати чи виготовити проект і дану обставину вони не обговорювали і не узгоджували. Будівельної освіти, дозвільних документів, тощо, не має. В подальшому в судове засідання не з’явився, причин своєї неявки не повідомив, сповіщений належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, була повідомлена належним чином, направила заяву про небажання приймати участь у справі та згоду з позовними вимогами.

Вислухавши представника позивача, відповідача, всесторонньо дослідивши матеріали справи та давши їм оцінку, виходячи з встановлено ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ст. 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, ОСОБА_3, яка є дружиною позивача та заявила про своє небажання вступити в справу в кості третьої особи, (т.1 а.с. 9) на підставі договору купівлі-продажу та державного акту про право власності на земельну ділянку (т.1 а.с. 5,8) є власником земельної ділянки площею 0,2249 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1.

З пояснень учасників процесу вбачається, що 01.09.2006 року між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості щодо будівництва будинку по АДРЕСА_1. Для фінансування будівництва та оплати здійснених робіт в відділенні ПриватБанку м. Керчі відповідачу було відкрито поточний рахунок (т.1 а.с. 84). Згідно виписки з даного рахунку (т.1 а.с. 15) відповідач від позивача отримав 101845 тисяч доларів США. Як вбачається з листа проектної фірми "Керчпроект" на імя ОСОБА_3 №28/05-10 від 28.05.2010 року проектна документація на житловий будинок АДРЕСА_1 в зв’язку з ненаданням топозйомки ділянки та технічних умов, до даного часу не закінчена та не узгоджена в установленому законом порядку (т.2 а.с. 7).

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи, проведеної за клопотанням представника позивача, зведена по АДРЕСА_1 будівля відповідає будівельним нормам, що пред’являються до житлових будинків, процент готовності складає 97 і для приведення в відповідність до ДБНП необхідно встановлення козирку та дверей, загальна вартість даних робіт та матеріалів 3226 грн. (т. 1 а.с. 31-62). Ринкова вартість будинку складає 1 772 774 грн., вартість будівельних робіт та матеріалів по даним БТІ станом на 17.11.2008 року може складати 741 957 грн., що відповідає, виходячи з курсу долару США, перерахованій відповідачу сумі.

При обґрунтуванні позовних вимог позивач та його представник виходили з положень договору підряду на капітальне будівництво з посиланням на відповідні норми законодавства, які регулюють відносини за даним договором, представником позивача про це неодноразово наголошувалося в судовому засіданні і правом змінити свої вимоги, незважаючи на роз’яснення суду, він не скористався.

Ст. 875 ЦК України встановлено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Згідно ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Отже, згідно ст. 875, 877 ЦК України, обов’язок виготовити проектно-кошторисну документацію може бути покладений на підрядника чи замовника і є однією з суттєвих умов даного договору, щодо якої має бути досягнуто сторонами згоди. Крім того, має бути обговорено строк здачі об’єкту, прийняття об’єкту, тощо.

Таким чином, судом встановлено, що сторонами не були обумовлені суттєві умови даного договору, зокрема, умова виконання будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації, обов’язок виготовлення даної документації, тощо.

Крім того, враховуючи предмет та обставини договору, відповідно до ст. 208, 639 ЦК України даний договір підряду повинен був укладатися в письмовій формі.

Згідно ч.1.2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору будівельного підряду, суд приходить до висновку про те, що договір будівельного підряду між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 необхідно вважати некладеним, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання нікчемною угоди задоволенню не підлягають, оскільки угода взагалі не укладалася.

Жодних належних та допустимих доказів того, що сторони досягли згоди щодо всіх суттєвих умов договору підряду на капітальне будівництво, представником позивача та самим позивачем, не надано.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними " (v0009700-09) встановлено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що договір будівельного підряду між сторонами не може вважатися укладеним, суд не знаходить правових підстав для задоволення вимог позивача про повернення сторін в попередній стан, оскільки наслідки недійсності правочину не можуть бути застосованими до правочину, який не вчинено.

На підставі Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними " (v0009700-09) , ст. 203, 208, 215, 875, 877 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 130, 131, 179, 208, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд -

В задоволені позовних вимог відмовити.

рішення може бути оскаржено до судової палати з цивільних справ Апеляційного Суду АР Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне оскарження при умові подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.