Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по матеріально-технічному забезпеченню "Вінницяоблагротехсервіс" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення, -

Позивач в жовтні 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є балансоутримувачем гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Маючи статус балансоутримувача, позивач здійснює управління гуртожитком щодо порядку користування житловими приміщеннями. Згідно запиту позивача працівниками Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області під час перевірки по АДРЕСА_1, виявлено громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які проживають без реєстрації, що підтверджується довідкою СГІРФО Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області від 08 квітня 2009 року.

Відповідачі самовільно вселилися в дану кімнату та без належних правових підстав користуються житловим приміщенням. Звернення до відповідачів про звільнення житлового приміщення залишені без задоволення і реагування. Таким чином відповідачі перешкоджають позивачу в заселенні кімнати працівниками підприємства, які мають потребу в житлі.

Тому позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити його.

Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позов не визнали та заперечили проти його задоволення з тих підстав, що позивач не являється власником гуртожитку, а тому не може ставити питання про виселення. Також просили суд застосувати строки позовної давності, які складають три роки, оскільки відповідачі проживають у гуртожитку з 2005 року, а позов пред’явлений в жовтні 2009 року, тобто пройшло більше трьох років. Суду пояснили, що були вселені з дозволу керівництва позивача та "ЖЕК-24" та сплачують комунальні послуги.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що відповідачі вселились з дозволу керівництва позивача та "ЖЕК-24", проживають біля п’яти років, ордер їм не видавався, їм виділено особовий рахунок та вони сплачують комунальні послуги.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є балансоутримувачем гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідками РВ ФДМУ у Вінницькій області № 06-17/2266 від 21.06.2007 року та за № 11-06/876 від 08.06.2010 року. Маючи статус балансоутримувача, позивач здійснює управління гуртожитком щодо порядку користування житловими приміщеннями.

Згідно запиту позивача працівниками Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області під час перевірки по АДРЕСА_1, виявлено громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які проживають без реєстрації, що підтверджується довідкою СГІРФО Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області від 08 квітня 2009 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Як зазначено в ч. 2 ст. 128 ЖК України, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Згідно з ст. 129 ЖК України, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Судом установлено, що рішення щодо надання відповідачам спірної кімнати не приймалося і ордер не видавався, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову та виселення відповідачів із самовільно зайнятої кімнати без надання іншого житла.

При цьому суд виходить з того, що позивачем надано докази в підтвердження того, що відповідачі самовільно займають дану кімнату у гуртожитку, а саме: довідка № 7/10-76 надана ВАТ "Вінницяоблагротехсервіс" від 26.10.2009 року, відповідно до якої ордер на поселення в кімнату № 65 гуртожитку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адміністрацією підприємства та профспілковим комітетом не видавався (а.с. 5), довідкою № 12 від 23.10.2009 року з ДП "ЖЕК-24" (а.с. 8) та довідкою СГІРФО Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області від 08 квітня 2009 року (а.с. 9).

Судом критично оцінюються заперечення відповідачів про те, що "Вінницяоблагротехсервіс" не є належним позивачем, оскільки позивач є балансоутримувачем вказаного гуртожитку та відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 21.06.2007 року (а.с. 7), питання прописки, контролю за додержанням правил проживання в гуртожитку, дотримання проживаючими правил протипожежної безпеки, ремонту та експлуатації гуртожитку тощо покладається на адміністрацію підприємства-балансоутримувача. Крім того, відповідно до примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208 (208-86-п) , питання поселення і виселення громадян проводиться за спільним рішення адміністрації підприємства та відповідного профспілкового комітету.

Також суд вважає, що строки позовної давності не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. А позивач довідався про порушене право в квітні 2009 року, після перевірки паспортного режиму співробітниками СГІРФО Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Крім того, відповідачі проживають у гуртожитку без законних підстав, а тому вимоги про виселення з житлового приміщення є такими вимогами, коли сам зміст суб'єктивного права, що захищається в суді, виключає дію правил про позовну давність, а тому положення ст. 267 ЦК України до цих правовідносин не застосовуються.

В зв’язку із задоволенням позову з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Виниклі правовідносини регулюються ст.ст. 116, 128, 129 ЖК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 169, 209, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 116, 128, 129 ЖК України, суд –

Позов Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблагротехсервіс" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення задовольнити повністю.

Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кімнати № 65 гуртожитку по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблагротехсервіс" судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 8 гривень 50 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гривень.

рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.