Подільський районний суд м. Києва

в складі :

головуючого – судді - Неганової Н.В.

при секретарі - Федоренко О.В., Кочубей Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом

Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" до Громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів", ОСОБА_1 ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та визнання права власності,

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи уточнював, посилаючись на те, що 01 липня 2008 року між громадською організацією "Київська міська спілка автомобілістів" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1. На думку позивача вказаний договір не відповідає чинному законодавству та порушує його законні права, а тому підлягає визнанню недійсним з наступних підстав. Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів" уклала договір щодо продажу майна, до якого вона немає ніякого відношення. Спірним договором не визначено на якій правовій підставі продавець розпоряджається майном. В дійсності спірна квартира була придбана структурним осередком Всеукраїнської спілки автомобілістів - Київською організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів згідно з договором купівлі-продажу від 27.09.2001 року. Відповідно до пункту 1.3 статуту Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів міська організація спілки (Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів) є структурним осередком Всеукраїнської спілки автомобілістів. У своїй діяльності вона керується своїм статутом, який не суперечить статуту спілки, і реєструється у встановленому порядку після його затвердження президією Центральної ради. Пунктом 6.4. статуту встановлено, що міська організація спілки використовує майно спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління. За таких обставин Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів згідно свого статуту та вимог ст. 92 ЦК України не могла мати на праві власності нерухоме майно, зокрема квартиру АДРЕСА_1 3 лютого 2005 року Київське міське управління юстиції прийняло розпорядження № 4 про анулювання реєстрації Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, вилучення першого примірнику статуту та оригіналу свідоцтва про реєстрацію за №10 від 29 квітня 1993 року у зв'язку із припиненням Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів шляхом реорганізації. 04 лютого 2005 року після анулювання реєстрації Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів засновники ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 подали до Київського міського управління юстиції заяву та установчі документи на реєстрацію нової громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів". 8 лютого 2005 року Київське управління юстиції зареєструвало нову громадську організацію "Київська міська спілка автомобілістів" та її статут, видало свідоцтво про державну реєстрацію № 009 - 2005 року. Реєстрація громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів" ніяким чином не пов'язана із припиненням та реорганізацією громадської організації "Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів". Між анулюванням реєстрації Київської міської організації ВСА 3 лютого 2005 року і реєстрацією 8 лютого 2005 року нової громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів" пройшло 5 днів. Відповідно до пункту 8.1. статуту Київської міської організації ВСА міська організація спілки припиняє свою діяльність за рішенням міської конференції, затвердженим президією Центральної ради або у судовому порядку. Пунктом 8.2. статуту встановлено, що кошти та майно, що залишаються після ліквідації міської організації спілки не можуть перерозподілятися між членами і використовуються за рішенням президії Центральної ради на виконання статутних завдань або на благодійні цілі. Таким чином, після анулювання реєстрації Київської міської організації ВСА згідно із ст. 92 ЦК України майно могло використовуватися тільки за рішенням президії Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів. Враховуючи, що спірний договір укладений відносно майна, яке не належить продавцю, тобто відносно чужого майна, даний договір суперечить ст.ст. 316, 317 ЦК України. Позивач не уповноважував Громадську організацію "Київська міська спілка автомобілістів" здійснювати відносно квартири АДРЕСА_1 будь-які дії, а також не передавав її у володіння. Таким чином, є факт незаконного заволодіння майном юридичної особи, що порушує цивільне законодавство і публічний порядок, а спірні угоди відносно цього майна є недійсними. Враховуючи, що Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів" немає ніяких прав стосовно квартири АДРЕСА_1 та, відповідно, можливості нею будь-яким чином розпорядитися, вона також не мала і цивільної дієздатності на укладення спірних угод. У пункті 3.1 договору сторони домовилися, що продавець передасть квартиру за актом прийому-передачі, який 1 липня 2008 року і був підписаний. В дійсності такого не могло відбутися, оскільки квартиру займав та займає ОСОБА_3 та члени його родини. В подальшому спірний договір був визнаний дійсним рішенням третейського судді Джяутова В.В., який відомий як представник ГО "Київська міська спілка автомобілістів", що представляв інтереси відповідача у Подільському районному суді, отримано рішення та зареєстровано його в Київському БТІ. Це прямо суперечить вимогам ст.ст. 16, 182, 209, 210, 220 ЦК України. В процесі судового розгляду позивачеві стало відомо, що з метою подальшого заплутування справи ОСОБА_1 за тотожною схемою здійснила продаж спірної квартири ОСОБА_2, нібито уклавши з ним нотаріально не посвідчений договір купівлі-продажу від 8 січня 2009 року. Протиправним рішенням третейського суду при асоціації "Правова група "Преміум Лекс" від 22.01.2009 року договір визнано дійсним. На підставі ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області договір зареєстровано в БТІ. рішенням Конституційного суду України від 10 січня 2008 року № 1-рп/2008 (v001p710-08) (справа про завдання третейського суду) зазначено, що третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (ст. 46 Закону), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов'язковими тільки для сторін спору. Позивач не є стороною спору та на нього шахрайські рішення третейських судів щодо спірної квартири АДРЕСА_1 не розповсюджуються. Окрім цього, згідно вимог п. 4 ст. 639, п. 3 ст. 640 ЦК України договори купівлі продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 є не укладеними. Це юридичний факт. Тому вони не могли бути предметом розгляду будь-яких третейських судів та не мають будь-яких юридичних наслідків. Відповідно до вимог ст. 330 ЦК України ОСОБА_1, а також ОСОБА_2 не набули права власності на майно позивача, оскільки це майно може бути відповідно до ст. 388 ЦК України витребувано з чужого незаконного володіння у добросовісних набувачів. Згідно вимог п. 4 ст. 639, п. 3 ст. 640 ЦК України договори купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 повинні бути нотаріально посвідченими. У зв'язку із відсутністю нотаріальної форми та державної реєстрації договорів вони є неукладеними, а правочини купівлі-продажу згідно вимог ст. 210 ЦК України не були вчинені. ОСОБА_1, а також ОСОБА_2 не мають будь-яких правових підстав для набуття права власності на спірну квартиру. Спірні договори, які не могли вважатися укладеними та є нікчемними, не могли бути предметом розгляду будь-яких судів, тим більше третейського суду, який згідно закону України "Про судоустрій" (3018-14) не є судом, що здійснює функції правосуддя. рішення третейських судів, ухвалені від імені третейських судів, не встановлюють фактів, які не потребують доведення. Внаслідок протиправних дій спірну квартиру в БТІ зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2., незважаючи на те, що попереднім зареєстрованим власником була "Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів", яка немає ніякого відношення до "Київської міської спілки автомобілістів", що протиправно виступила продавцем. Таким чином, порушені майнові права ВСА та її права власності, що потребують захисту. Позивач просить визнати недійсними договір купівлі-продажу квартири № 117, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 від 01.07.2008 року, укладений між громадською організацією "Київська міська спілка автомобілістів" і ОСОБА_1, та договір купівлі-продажу квартири № 117, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 від 8 січня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати право власності Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" на зазначену квартиру.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в редакції від 01.06.2010 року, просив позов задовольнити, постановивши заочне рішення.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні з позовом погодився, просив його задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з"явилися, про день та час розгляду справи повідомлені, причини неявки суду не повідомили, тому суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутність і постановити заочне рішення.

Суд, вислухавши представника позивача, третю особу, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, за таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, Всеукраїнська спілка автомобілістів зареєстрована Міністерством юстиції України 26 листопада 1992 року, свідоцтво №331 ( а. с. 29 – 44 – копія статуту).

Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів була зареєстрована 29 квітня 1993 року Управлінням юстиції Київської міської державної адміністрації, свідоцтво №10 ( а. с. 45 – 55 - копія статуту).

Відповідно до п.1.3 статуту міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є структурним осередком Всеукраїнської спілки автомобілістів. У своїй діяльності вона керується своїм статутом, який не суперечить статуту спілки, і реєструється у встановленому порядку після його затвердження президією Центральної ради. Вона несе відповідальність по своїм зобов"язанням в межах коштів і майна, що знаходяться в її господарському віданні.

Пунктом 6.3 статуту міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів встановлено, що власністю спілки є будівлі і споруди, обладнання, транспортні засоби, цінні папери та інше майно, придбане на власні кошти для виконання статутних завдань.

Відповідно до пункту 6.4. статуту міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів кожен член спілки не має права власності на долю майна спілки. Власником майна є спілка у цілому. Міська організація спілки, створені спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління.

Згідно з пунктом 8.1. статуту Київської міської організації ВСА міська організація спілки припиняє свою діяльність за рішенням міської конференції, затвердженим президією Центральної ради або у судовому порядку. Кошти та майно, що залишаються після ліквідації міської організації спілки, в тому числі і тих госпрозрахункових установ, організацій і заснованих підприємств, що ліквідуються, не можуть перерозподілятися між її членами і використовуються за рішенням президії Центральної ради на виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються в дохід держави ( п. 8.2 статуту).

27.09.2001 року між ОСОБА_8 та "Київською міською організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів" укладено договір, відповідно до якого продавець продав, а міська спілка купила квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 131-132).

28.09.2001 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 засвідчено заяву ОСОБА_8 про отримання від "Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів" 79380 гривень як розрахунок за продану квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 133).

03 лютого 2005 року розпорядженням №4 Київського міського управління юстиції анульовано акт реєстрації Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 29 квітня 1993 року, вилучено перший примірник статуту та оригінал свідоцтва про реєстрацію за № 10 від 29 квітня 1993 року (а. с. 56).

08.05.2005 року Київське міське управління юстиції зареєструвало громадську організацію "Київська міська спілка автомобілістів" та її статут, також було видно свідоцтво про державну реєстрацію №009-2005.

19.01.2007 року Київським міським управлінням юстиції зареєстрована нова редакція статуту громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів", в п.1.1 якого визначено, що громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів" є правонаступником у майнових, немайнових та інших правах Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, яка була самостійною юридичною особою, зареєстрованою Київською міською державною адміністрацією 29.04.1993 року та припинила свою діяльність шляхом перетворення (реорганізації) та внесення термінологічних змін у назву.

рішенням Господарського суду м. Києва від 13.10.2008 року (а. с. 117-123) визнано недійсним абзац 1 п. 1.1. статуту громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів" в редакції від 19.01.2007 року, яким визначено, що громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів" є правонаступником у майнових, немайнових та інших правах Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, яка була самостійною юридичною особою, зареєстрованою Київською міською державною адміністрацією 29.04.1993 року (свідоцтво №10), і припинила свою діяльність шляхом перетворення (реорганізації) та внесення термінологічних змін у назву.

З постанови Київського Апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року (а.с. 124-130) вбачається, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 року залишено без змін.

Отже, громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів" не є правонаступником Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. Передача майна, прав та обов"язків від однієї організації іншій не відбулося.

01 липня 2008 року між Громадською організацією "Київська міська спілка автомобілістів" та ОСОБА_1 укладено договір № 01/07 купівлі-продажу нерухомого майна ( а. с. 20-22), відповідно до якого ГО "Київська міська спілка автомобілістів" продала, а ОСОБА_1 прийняла та оплатила об"єкт нерухомого майна - жиле приміщення – квартиру № 117, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1. Вартість об"єкту продажу становить 629200 гривень.

01 липня 2008 року ГО "Київська міська спілка автомобілістів" та ОСОБА_1 склали акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 загальна вартість якої становить 629200 гривень (а. с. 23).

Представник позивача та третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснили, що з моменту придбання Київською міською організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів квартири АДРЕСА_1 в цій квартирі й до цього часу проживає ОСОБА_3 із сім"єю. Квартира ним жодного разу не звільнялась.

Відповідно до листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна від 03.11.2009 року за № 46748 (а. с. 143-144) від ОСОБА_8 право власності на спірну квартиру перейшло до Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_9, приватним нотаріусом Київського міськнотокругу 27.09.2001 року № 3570. Далі право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_1 на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" від 11.07.2008 року й ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 25.07.2008 року. Далі право власності на вказану квартиру перейшло і на даний час зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова група "Преміум Лекс" від 22.01.2009 року й ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 04.02.2009 року.

Згідно із с таттею 317 ЦК України (435-15) власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Судом встановлено, що власником спірної квартири була Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів на підставі договору купівлі-продажу від 27.09.2001 року.

Відповідач громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів" не є правонаступником Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, а отже не була власником спірної квартири і не мала права на її відчуження.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З гідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, враховуючи наведене вище, договір купівлі-продажу спірної квартири від 01.07.2008 року, за яким ГО "Київська міська спілка автомобілістів" продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 слід визнати недійсним.

Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири від 08.01.2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, то цей договір не може бути визнаний недійсним за заявою позивача, оскільки позивач не є стороною цього договору.

Крім того, спірна квартира не підлягає витребуванню у останнього покупця т.т. ОСОБА_2, оскільки йому не передавалась, адже весь час в цій квартирі проживає третя особа по даній справі ОСОБА_3

Що стосується позовних вимог про визнання за позивачем права власності на спірну квартиру, то ці вимоги підлягають задоволенню, оскільки все майно, що залишається після ліквідації Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів відповідно до п.9.3 статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів використовується за рішенням президії Центральної ради на виконання статутних завдань, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовується в дохід держави.

Таким чином, позовні вимоги в судовому засіданні позивачем доведені частково, а тому підлягають задоволенню частково.

Скасуванню підлягають заходи забезпечення позову.

На підставі наведеного, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 316, 317, 321, 328 ЦК України, Постанови №9 Пленуму Верховного суду України (v0009700-09) "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року, керуючись ст. ст. 10, 154, 213, 214, 215, 218, 226 ЦПК України,

суд

Позов громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" до громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів", ОСОБА_1 ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та визнання права власності задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1 укладений 01.07.2008 року між громадською організацією "Київська міська спілка автомобілістів" та ОСОБА_1

Визнати за громадською організацією "Всеукраїнська спілка автомобілістів" право власності на квартиру АДРЕСА_1

В задоволенні інших позовних вимог громадській організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" відмовити.

Скасувати заборону проводити будь-які дії по відчуженню квартири АДРЕСА_1 накладену ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04 червня 2009 року.

рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.