2-415/10 Про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та порушення інших трудових прав - 01.07.2010 Прийняття

05 вересня 2009 року, після закінчення відпустки, вона вийшла на роботу. Того ж дня, від спеціаліста з відділу кадрів ОСОБА_6 вона дізналася, що наказом №70-п від 03.09.2009р. її переміщено в терапевтичне відділення №2. Тоді ж нею була написана та подана адміністрації заява про те, що вона не погоджується з даним переміщенням та вважаючи його незаконним, і продовжувала працювати на своєму робочому місці. 07.09.2009 року, відповідно до позмінного графіку роботи, вона знову вийшла на роботу, однак, була не допущена до свого робочого місця у приймальному відділенні, оскільки робочі документи реєстрації відпочиваючих були винесені з кабінету, а адміністрація, погрожуючи, вказувала їй зайняти робоче місце у терапевтичному відділені. Внаслідок цього у неї раптово погіршився стан здоров"я, і її було госпіталізовано каретою швидкої допомоги до лікарні. З 07.09.2009 року вона перебувала на лікарняному. Як їй стало відомо пізніше, 01.09.2009 року відповідно до наказу №68-к від 31.08.2009 р. було здійснено переведення сестри медичної приймального відділення ОСОБА_7 та сестри медичної лікувального корпусу ОСОБА_5 на посади медичних реєстраторів. Таким чином, вважає своє переміщення з посади сестри медичної приймального відділення на сестру медичну терапевтичного відділення №2 та накази №70-п від 03.09.2009 року та №68-п від 31.08.2009 року необґрунтованими та незаконними.

Наказом №36 від 06.03.2009 року на підприємстві виведено посаду сестри медичної приймального відділення (2 одиниці) та введено посаду реєстратора медичного (2 одиниці). П.4 наказу передбачено, що при неможливості збереження робочих місць, переведення працівників на інші посади, змін істотних умов праці, повідомити у встановленому порядку працівників, посади яких скорочуються, про наступне вивільнення по п.1 ст. 40 КЗпПУ. 19.05.2009 року її було запрошено на засідання комісії по скороченню штату та чисельності працівників щодо скорочення її посади. У протоколі засідання комісії по скороченню штату та чисельності працівників ДП "Санаторій "Кришталевий палац" від 19.05.2010р. зазначено, що вона усно погодилась на майбутнє переведення на посаду реєстратора медичного, однак, не зазначено підстав відмови. Тоді вона відмовилась підписувати будь-які документи, оскільки вони були недописані та не сформовані. Вважає, що адміністрацією було порушено ст. 32 КЗпПУ, оскільки про зміну істотних умов праці, що передбачав новий штатний розпис від 01.04.2009р. її не було належно повідомлено за два місяці. Також вважає, що її було обмежено в праві на вільний вибір запропонованих посад, так як адміністрація категорично відмовилась надати затверджені по них у встановленому порядку кваліфікаційні вимоги та функціональні обов’язки.

Крім цього, посилається на те, що оскільки посада сестри медичної приймального відділення скорочується, а вводиться нова посада медичного реєстратора, то вона має переважне право залишення на роботі. Зокрема, зважаючи на надані їй грамоти та подяки як від адміністрації підприємства, так і Державного управління справами Президента України за вагомі досягнення у праці та високий професіоналізм, вищу категорію медичної сестри та 32 роки безперервного стажу роботи на даному підприємстві. Тому вважає, що у неї є перевага в залишенні на роботі та на посаді медичного реєстратора перед ОСОБА_5, яка має значно менший стаж роботи.

На її думку, дане переміщення згідно наказу є невмотивованим, оскільки в приймальному відділенні працювало дві медичні сестри і введено дві посади медичного реєстратора. 15.09.2009 року вона написала заяву, в якій дала згоду на переведення її на посаду медичного реєстратора, оскільки нарешті ознайомилася з посадовою інструкцією, яку адміністрація затвердила лише 28.08.2009 року.

Після 06.03.2009 року, коли наказом було виведено посаду сестри медичної приймального відділення, та 01.04.2009 року, коли було введено новий штатний розпис, вона продовжувала працювати в приймальному відділенні, а отже, фактично виконувала роботу реєстратора медичного.

Також вказує на те, що адміністрацією порушено вимоги ст. 31 КЗпПУ. Мотивує тим, що відповідно до затвердженої посадової інструкції сестри медичної приймального відділення від 25.01.2006 року адміністрацією чітко визначено межі трудового договору, що полягають у виконанні завдань та обов’язків, передбачених в посадовій інструкції, яка є нею підписана. Натомість, посада сестри медичної терапевтичного відділення (стаціонару) має зовсім інше коло завдань та обов’язків, що підтверджується посадовою інструкцією цієї посади, тобто зовсім інші межі трудового договору та іншу виконувану роботу.

У зв’язку з тим, що переміщення вважала незаконним, вона продовжувала, без порушень трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, виходити на своє робоче місце в приймальному відділенні аж до її звільнення. Проте, вже з 07.09.2009 року не була допущена адміністрацією підприємства до виконання своїх трудових обов’язків. 29.09.2009 року наказом №89-к їй було оголошено догану за невихід без поважних причинна робоче місце в терапевтичне відділення №2 – 5, 6 та 7 вересня 2009 року та заборонено проводити оплату праці. 26.10.2009 року наказом №93-к до неї було застосовано ще одне дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, як зазначається в наказі, по п.3 ст. 40 КЗпПУ за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку – невихід в терапевтичне відділення №2, та також заборонено проводити оплату за робочі дні. Вважає вищевказані накази безпідставними та незаконними. Зокрема, 05.09.2009 року вона була допущена з 08.00 год. адміністрацією на робоче місце медичного реєстратора приймального відділення і відпрацювала повну робочу зміну без жодних порушень. Вона продовжувала виходити на роботу відповідно до графіку медичних реєстраторів, окрім днів тимчасової непрацездатності: з 07.09 по 28.09 та з 06.10 по 17.10.2009 року.

Оскільки адміністрація не виплачувала їй заробітну плату з 05.09.2009 року, то на день пред’явлення позову до суду, на її думку, вона перебувала у вимушеному прогулі 231 годину. Тому просить стягнути з відповідача в її користь заробітну плату в сумі 2439,36 грн. А також моральну шкоду в сумі 10000 грн., яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок протиправної поведінки відповідача, у приниженні її гідності та ділової репутації.

ОСОБА_4 в процесі розгляду справи уточнила позовні вимоги, просить визнати її переміщення на посаду сестри медичної терапевтичного відділення №2 та наказ №70-к від 03.09.2009 року про переміщення незаконним і поновити її на попередній роботі; визнати незаконним наказ №68-к від 31.08.2009 року в частині переведення на посаду реєстратора медичного ОСОБА_5 з посади сестри медичної лікувального корпусу; визнати незаконним наказ №83-к від 29.09.2009 року "Про оголошення догани" незаконним та зняти з неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани; визнати наказ №93-к від 26.10.2009 року "Про звільнення" незаконним та поновити її на попередній роботі в Державному підприємстві "Санаторій "Кришталевий палац"; визнати незаконною відмову адміністрації ДП "Санаторій "Кришталевий палац" перевести її на посаду реєстратора медичного в приймальне відділення на підставі її заяви від 15.09.2009 року, визнати її переважне право на переведення на посаду реєстратора медичного перед ОСОБА_5 та перевести її на посаду реєстратора медичного в приймальне відділення на підставі поданої заяви від 15.09.2009 року. Разом з тим, ОСОБА_4 збільшила ціну позову, в якому просить стягнути з відповідача в її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 05 вересня 2009 року по день поновлення на попередній роботі, що станом на 30 квітня 2010 року становить 12091,20 грн. Стягнути з відповідача в її користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Стягнути з ДП "Санаторій "Кришталевий палац" в її користь невиплачену заробітну плату за період з січня 2006 року по серпень 2009 року в розмірі 26425,50 грн., а також компенсацію у зв’язку з порушенням терміну її виплати у розмірі 9995,33 грн., та витрати на послуги адвоката в сумі 400 грн. Зобов’язати відповідача подати у встановленому порядку відомості про нарахування та виплату заробітної плати до органів Пенсійного фонду для внесення у базу персоніфікованого пенсійного обліку.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та доповнив, що позивачка разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 працювали у другому терапевтичному відділені медсестрами. З відкриттям окремого структурного підрозділу в адміністративному корпусі, ОСОБА_8 та позивачка написали заяви, згідно яких їх було переведено сестрами медичними приймального відділення. Проте, в порушення інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Мінпраці та організації документообігу кадрової документації, зумовлене чи то службовим недбальством фахівців відділу кадрів, чи недостатності часу для виконання своїх обов’язків, запису у трудову книжку позивачки про такий перевід не було здійснено, що зараз дозволяє адміністрації підприємства маніпулювати цими обставинами. Вважає, що адміністрацією знищено наказ, номер якого є з порядковим числом через дріб. Окрім того, оригінал попередньої особової картки позивачки теж містив запис про наказ на перевід, проте витертий відповідачем. Додатковим доказом також є те, що таку ж медсестру лікувального корпусу ОСОБА_10 було переведено на посаду медичної сестри приймального відділення, відповідно до написаної нею заяви, наказом №48 від 30.04.1982 року, а також наказ №57 від 20.05.1982 року, який свідчить, що медсестра ОСОБА_8 працювала на посаді медичної сестри приймального відділення, звідки її перевели на посаду рентгенлаборанта. Позивачка була переведена, а не переміщена з наступних підстав: робота медсестри в реєстратурі та в терапевтичному відділенні є різною. У позивачки змінилася назва посади, підтвердженням цього є і штатний розпис на 2008 рік. Відповідно до наказу №36 позивачці присвоєно вищу категорію сестри медичної приймального відділення, а нова спеціальність сестри медичної стаціонару потребувала проходження атестації та навчання. Зміна назви посади з сестри медичної приймального відділення на сестру медичну є істотною умовою праці, і зміна такої умови праці може бути лише за згодою працівника. Посада, на яку переміщають позивачку по даному наказу №70-к від 03.09.2009 року взагалі немає у штатному розписі, натомість є посада медсестра стаціонару, а це означає, що її переміщають взагалі на неіснуючу посаду та робоче місце. Це підтверджується штатним розписом на 2008 рік від 01.04.2008 року, який діяв до 18.09.2009 року, а така посада з’являється лише у новому штатному розписі після 18.09.2009 року. Відповідно до наказу №36 від 01.02.2007 року ЗАТ "Трускавецькурорт" позивачці підтверджено вищу категорію сестри медичної поліклініки, а не сестри медичної стаціонару, і опис роботи, і звіт вона писала по роботі приймального відділення, а відомостей про те, що позивачка освоїла суміжну спеціальність медична сестра стаціонару немає. Відповідно до наказу №822 від 31 грудня 2008 року на виконання нового наказу МОЗ позивачці, як і всім іншим молодшим спеціалістам, присвоєно категорії з нової спеціальності, а саме "сестринська справа", проте без проходження курсів підвищення кваліфікації та без проведення переатестації. Наказ на переміщення був виданий 03.09.2009 року, коли позивачка перебувала у відпустці і не мала можливості ознайомитися з даним наказом. Всі ці факти і обставини доводять, що в даному випадку мало місце переведення.

Що стосується визнання незаконним наказу №68-к від 31.08.2009 року в частині переведення на посаду реєстратора медичного ОСОБА_5 з посади сестри медичної лікувального корпусу на посаду реєстратора медичного, новий штатний розпис на 2009 рік введений в дію з 18.09.2009 року наказом №75 від 16.06.2009 року, і станом на 31.08.2009 року ще не діяв, тобто посад, на які перевели ОСОБА_5 і ОСОБА_7 взагалі не існувало.

В мотивувальній частині наказу №83 "Про оголошення догани" вказано, що позивачка була відсутня на робочому місці 5 та 6-7 вересня 2009 року, тобто не вийшла на роботу, і догану позивачці винесено за невихід без поважних причин на робоче місце в терапевтичне відділення №2. Проте, позивачка 05 та 07 вересня 2009 року продовжувала виходити на робоче місце в приймальне відділення та знаходилась на території підприємства. Відповідно до п.24 Постанови пленуму Верховного суду "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992 року (v0009700-92) зі змінами і доповненнями, невихід працівника на робоче місце у зв’язку з незаконним переведенням не може вважатися прогулом, тобто не може розцінюватися як невихід працівника на роботу та порушення трудової дисципліни. Невиконання працівником своїх обов’язків повинно бути систематичним, тобто до позивачки повинні були бути застосовані дисциплінарні стягнення за невиконання своїх обов’язків, а вони були відсутні. Натомість, до позивачки застосоване стягнення у вигляді догани за прогул.

Вважає, що адміністрацією умисно були знехтувані вимоги позивачки щодо ознайомлення з обов’язками та вимогами посади медичного реєстратора, на яку вона дала свою згоду перейти, та умисно залишено позивачку переважного права перевестися на цю посаду та залишитись на роботі. У зв’язку з цим, на його думку, відповідач порушив ст. 22 КЗпП України, якою забороняється необґрунтована відмова при укладені, зміні чи припинені трудового договору, а також порушив ст. 42 КЗпП України, якою передбачено переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, оскільки у позивачки є більш висока кваліфікація та продуктивність праці у порівнянні з ОСОБА_5

У зв’язку з незаконним переведенням та звільненням, працівнику повинно бути виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу. На день розгляду справи в суді, тобто станом на 23.06.2010 року, величина середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 14879,04 грн. (1409 годин вимушеного прогулу х 10,56 грн. середнього заробітку за одну годину). Приймальне відділення є окремим структурним підрозділом, в якому працює черговий персонал. Робота цього підрозділу є безперервна. Це підтверджує режим роботи структурних підрозділів ДП "Санаторій кришталевий палац", де вказано, що черговий персонал працює у дві зміни: з 09.00 до 21.00 та з 21.00 до 09.00 наступного дня. Оскільки приймальне відділення не перестало працювати безперервно, то фонд робочого часу пропорційно ділився на трьох працівників, що призводило до понаднормової переробки годин. Колективний договір та правила внутрішнього трудового розпорядку дозволяють при необхідності з погодженням з працівниками встановлювати роботу у дві зміни підряд, тобто 24 години, але не звільняє адміністрацію від обов’язку оплачувати понаднормові години, які перепрацьовували люди у зв’язку з небажанням адміністрації забезпечити належні умови праці і прийняти у приймальне відділення четверту медсестру. Дані обставини підтверджують табелі обліку використаного часу за 2006 - 2009 роки. Позивачка з даним питанням неодноразово підходила в бухгалтерію, проте, реагування не було, лише обіцянки, що все виплатять, коли будуть гроші. Вважає, що адміністрація санаторію умисно знищила журнал обліку явки приходу і уходу з роботи приймального відділення.

Щодо надбавки за інтенсивність та напруженість праці, то вважає за необхідне зазначити, що вона є обов’язковою і передбачена положенням про заробітну плату працівників, де встановлено доплату за інтенсивність та напруженість праці у розмірі до 50% встановленого окладу, і ця надбавка аж ніяк не може бути компенсацією за понаднормові години. Неправдивим є також твердження про так зване існування двох графіків чергувань, так званого попереднього та остаточного, який підганявся під табель обліку робочого часу. Робота позивачки на посаді сестри медичної приймального відділення велась по двозмінному режимі роботи, і цей факт у своїх запереченнях від 25.02.2010 року відповідач підтверджує відповідно до Генеральної угоди. Відповідач повинен оплачувати позивачці доплату за роботу у вечірні години з 18 до 22 год у розмірі 20% годинної тарифної ставки, за кожну годину роботи в цей час. Позивачкою складено уточнені таблиці фактично відпрацьованих годин, які долучені до матеріалів справи. Недоплати за святкові дні та нічні години підтверджуються табелями обліку робочого часу, оскільки позивачка працювала з 09.00 ранку до 09.00 ранку наступного дня, то відповідно у табелі повинно було б проставлятися 14 годин і 9 годин відпрацьованого робочого часу, а табельник проставляв інколи 11, інколи 8 годин, що призводило до необлікування у святковий день та нічні зміни таких годин та їх несплату. З вищевказаних обставин та доказів випливає, що відповідачем не було виплачено заробітної плати за почасову роботу та роботу у понаднормові години за період з 01 січня 2006 року по 31 серпня 2009 року у розмірі 24348,63 грн., за роботу у святкові дні – 182,64 грн., доплату за роботу у нічні години в розмірі 68,97 грн., та доплату за роботу у вечірні години 1801,25 грн., на загальну суму 26425,50 грн. Станом на день розгляду справи в суді компенсація, пов’язана з втратою частини доходів у зв’язку з порушенням строку їх виплати, становить 9995,33 грн.

Адвокат позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні доповнила, що конфлікт між ОСОБА_4 та адміністрацією почався тоді, коли позивач почала вимагати доплати і перегляд заробітної плати. Позивачку спочатку хотіли звільнити у зв’язку зі скороченням. Вважає, що у медицині мова може йти тільки про переведення, а не переміщення. Позивачка не ризикувала без стажування переходити у терапевтичне відділення, оскільки змінювалися функціональні обов’язки. Якщо позивача було переведено у приймальне відділення, то і зворотно слід було здійснити переведення. Позивач до виконання посадових обов’язків у терапевтичному відділенні не приступала, а тому притягнення її до дисциплінарної відповідальності за невиконання посадових обов’язків є незаконним. Просить позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ДП "Санаторій "Кришталевий палац" у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що наказом по санаторію "Кришталевий палац" №120 від 13 вересня 1977 року ОСОБА_4 прийнята на роботу на посаду медичної сестри в 2-й спальний корпус, а з 1 червня 1982 року вона переміщена медсестрою в приймальне відділення з виконанням тих же самих обов’язків медичної сестри. Названий позивачкою факт переведення на посаду медсестри приймального відділення наказом №11/82 від 01.06.1982 року не знаходить підтвердження, оскільки такого наказу за 1982 рік не існує, у трудовій книжці позивачки про такий перевід запису немає. Не відповідає дійсності твердження позивачки про те, що 25 січня 2006 року за її згодою адміністрацією санаторію було переукладено трудовий договір. Таке рішення адміністрацією підприємства не приймалось і наказу про переукладення трудового договору на підприємстві немає, в Класифікаторі професій 003-95 значиться посада сестри медичної, найменування якої залишилось також у новому Класифікаторі професій 003:2005. Відповідно до цього адміністрацією санаторію розроблена посадова інструкція сестер медичних та доведена до відома усіх сестер медичних у приймальному відділенні санаторію, у тому числі до ОСОБА_4, у відповідності до умов трудового договору. За цією ж посадовою інструкцією не змінилось коло завдань і обов’язків позивачки, які вона виконувала згідно умов трудового договору у межах спеціальності і кваліфікації та відповідно до Класифікатора професій 003:2005. У зв’язку із скороченням чисельності штату працівників у окремих підрозділах ДП "Санаторій "Кришталевий палац" та реформування приймального відділення, виведення зі штату посад сестер медичних у приймальному відділенні та введення відповідно до вимог Класифікатора професій ДК 003:2005 посад реєстраторів медичних, адміністрацією підприємства в 2009 році була створена Комісія по скороченню штату та чисельності працівників ДП "Санаторій кришталевий палац". Вона проводила всю підготовчу роботу по скороченню, роз’яснювальну роботу з працівниками, посади яких підлягали виведенню зі штатного розкладу, а відносно приймального відділення - введення нових посад реєстраторів медичних, оскільки вони передбачали зміну істотних умов праці. Позивачка ОСОБА_4 протягом довгого часу (з 30 квітня по 5 вересня 2009 року) не давала згоди на перевід в інші структурні підрозділи, у тому числі і на посаду реєстратора медичного приймального відділення. Це стверджується листом за №01-06/657 від 30.04.2009 року про запрошення ОСОБА_4 на засідання комісії по скороченню на 14.05.2009 року, яке вона проігнорувала, протоколом засідання комісії по скороченню штату та чисельності працівників ДП "Санаторій "Кришталевий палац" від 14.05.2009 року, у якому зазначена відсутність ОСОБА_4 на засіданні комісії. Протоколи засідання комісії від 19.05.2009 року та 21.05.2009 року і відповідні актами засвідчують відмову ОСОБА_4 від переведення на запропоновані інші посади, у тому числі і посади реєстратора медичного у приймальному відділенні. Тому наказом № 70-к від 03.09.2009 року вона переміщена на інше робоче місце у відповідності з ч. 2 ст. 32 КЗпП України на таку ж посаду сестри медичної за робочим місцем у терапевтичному відділенні № 2, що не протипоказана її здоров’ю, у межах спеціальності і кваліфікації та відповідно трудовому договору, зберігши за нею посадовий оклад, режим роботи на одному і тому ж підприємстві і населеному пункті. Приймаючи таке рішення, адміністрація санаторію намагалась не обмежити позивачку ОСОБА_4 в матеріальному забезпеченні напередодні виходу на пенсію, максимально зберігши їй попередню зарплату. Дана норма закону таке переміщення працівника не вважає переведенням на іншу роботу і надає право адміністрації здійснити переміщення на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ без згоди працівника. Не відповідає фактичним даним твердження ОСОБА_4, що вона дала згоду на переведення на посаду реєстратора медичного, а адміністрація не прийняла цю обставину до уваги та умисно перевела на посаду сестри медичної у терапевтичне відділення. Навпаки, на засіданнях комісії по скороченню штатів та чисельності працівників ДП "Санаторій "Кришталевий палац", ОСОБА_4 19 травня 2009 року і 21 травня 2009 року, тобто двічі, пропонувалась посада реєстратора медичного, але вона відмовлялась написати заяву про згоду на такий перевід. Такими твердженнями, вважає, позивачка намагалася нав’язати суду переконання вини адміністрації санаторію в її незаконному переводі.

Щодо позовних вимог про скасування наказу №68 та перевагу позивачки на зайняття вказаної посади при скороченні, то вважає дані вимоги безпідставними, оскільки позивачка скорочена не була, трудовий договір з нею не розривався, на посаді реєстратора не працювала.

Підприємство не є виконавцем генеральної угоди, оскільки не виступало стороною у її підписанні, а тому виконання її умов для ДП "Санаторій "Кришталевий палац" не є обов’язковими. Крім цього, виплата вечірніх годин не передбачена і в колективному договорі санаторію.

Внутрішнім трудовим розпорядком санаторію заборонено призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд. Жодного нормативного документу щодо встановлення такого порядку і режиму роботи адміністрацією не видавалося. Працівники працювали в такому режимі за усною домовленості між собою, оскільки їм так було зручно. Робочий час визначався у графіках змінності на 2009 рік, де чітко проставлена кількість годин.

Щомісячно позивач отримувала розрахункові листи, де фіксувалася оплата, кількість робочих днів і кількість годин. Позивачкою не ставилися питання в порядку розгляду трудових спорів у 2006 – 2008 роках про те, що її не влаштовує така оплата. Письмових звернень позивача до адміністрації з приводу неналежним умов та оплати праці зареєстровано не було. Безпідставними вважає твердження позивачки про цілодобову роботу, оскільки згідно журналів протягом 2007 року у нічний час нею було зареєстровано 13 осіб, протягом 2008 року - одну особу, яка прибула в санаторій, а у 2009 – жодної. Робочий час в санаторії регламентувався графіками чергувань. Якщо працівники з власної ініціативи, без відома адміністрації, виходили за межі цих графіків, це не можна вважати порушенням вимог трудового законодавства зі сторони адміністрації.

Щодо виплати компенсації позивачці, пов’язаної з втратою частини доходів у зв’язку з порушенням їх виплати, то це може стосуватися лише нарахованих сум. Тому ці вимоги вважає також безпідставними.

Також, на його думку, ОСОБА_4 не надала суду належних доказів щодо заподіяння їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 10000 грн. Позивачка безпідставно звинувачує адміністрацію санаторію у здійсненні постійного тиску на неї та погроз про звільнення. А тому, вважає вимоги ОСОБА_4 щодо відшкодування моральної шкоди абсолютно безпідставними. Мотивує тим, що згідно лікарняних листів позивачки за вересень – жовтень 2009 року в неї малися загальні захворювання, а також тимчасова непрацездатність по догляду за дитиною. Зокрема, з 06.10.2009 року позивачка перебувала на лікарняному у зв’язку з невиробничою травмою. Отже, твердження позивача про будь-який зв’язок між звільненням та станом її здоров’я є такими, що не відповідають дійсності.

Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог в частині скасування наказу №68-к від 31.08.2009 року в частині переведення її на посаду реєстратора медичного з посади сестри медичної лікувального корпусу, в задоволенні решти позовних вимог поклалася на думку суду.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, оглянувши матеріали справи, беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_4, остання 13.09.1977 року прийнята на посаду медичної сестри у санаторій "Кришталевий палац".

З особової картки ОСОБА_4 вбачається, що спеціальність та кваліфікація за дипломом – медична сестра, в графі "підпис власника трудової книжки" проставлені підписи позивачки, що підтверджує її ознайомлення із записами в особовій картці.

Як вбачається з наказу №36 від 06.03.2009 року, на виконання Окремого доручення Державного управління справами від 07.11.2008 року, вимогами Класифікатора професій ДК 003-2005 наказано оптимізувати штатний розпис санаторію та внести в нього до 31.03.2009 року зміни, зокрема, вивести 2 одиниці сестри медичної з масажу та ввести посаду реєстратора медичного – 2 одиниці.

Як вбачається з наказу №68-к від 31.08.2009 року, переведено сестру медичну (приймальне відділення) ОСОБА_7 на посаду реєстратора медичного з 01.09.2009 року з окладом згідно із штатним розписом, переведено сестру медичну (лікувальний корпус) ОСОБА_5 на посаду реєстратора медичного з 01.09.2009 року з окладом згідно із штатним розписом, підстава: заяви ОСОБА_7 і ОСОБА_5

Як вбачається з наказу №70-к від 03.09.2009 року, з метою раціонального використання кадрів та у відповідності до вимог Класифікатора професій-2005, з гідно з яких реєстратора медичного віднесено до технічних службовців, та у межах кваліфікації і трудового договору сестри медичної, що не суперечить посаді, на яку було прийнято вперше при оформленні на роботу в санаторій, переміщено ОСОБА_4 з посади сестри медичної приймального відділення на посаду сестри медичної терапевтичного відділення №2, що не протипоказана її здоров’ю, зберігши за нею посадовий оклад, режим роботи з 05.09.2009 року у зв’язку з тим, що це перший робочий день ОСОБА_4 після щорічної основної відпустки; старшому інспектору з кадрів ОСОБА_6 наказано ознайомити сестру медичну ОСОБА_4 з наказом під розписку.

З листа ДП "Санаторій "Кришталевий палац" від 07.09.2009 року вбачається, що заяви ОСОБА_4 від 05.09.2009 року та 07.09.2009 року щодо переведення її з приймального відділення на роботу в терапевтичне відділення №2, розглянуті. Позивачці в листі наголошено про те, що на посаду сестри медичної в терапевтичне відділення №2 її не переведено, а переміщено у відповідності до вимог чинного трудового законодавства (ч.2 ст. 32 КЗпП України), оскільки на роботу її прийнято на посаду сестри медичної, посадові обов’язки рівноцінні, режим роботи та посадовий оклад не змінені, інші істотні умови трудового договору не порушені. Щодо видачі їй копій посадових інструкцій медичної сестри реєстратури і медичної сестри корпусу №2 адміністрацією не представлялось можливим, оскільки у штатному розкладі таких посад немає. При аналізі посадових інструкцій сестри медичної приймального відділення і сестри медичної стаціонару (терапевтичне відділення №2 та урологічне відділення №4) істотних протиріч між ними та істотних змін умов праці не виявлено. Згідно затвердженого графіку роботи сестер медичних терапевтичного відділення №2 ОСОБА_4 порушені правила внутрішнього трудового розпорядку щодо виходу на роботу (зміна 5 вересня - з 09.00 год до 21.00 год, зміна - 6 вересня з 21.00 год до 09.00 год 7 вересня 2009 року). Адміністрацією санаторію така поведінка розцінена як систематичне невиконання своїх трудових обов’язків без поважних причин.

З наказу №83-к від 29.09.2009 року вбачається, що за невихід без поважних причин на робоче місце в терапевтичне відділення №2 згідно графіка 5 вересня (денна зміна) та 6-7 вересня 2009 року (нічна зміна), що являється грубим порушенням трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, сестрі медичній ОСОБА_4 оголошено догану; зокрема, наказано оплату за роботу 5 вересня (денна зміна) та 6-7 вересня (нічна зміна) не проводити; поставити ОСОБА_4 до відома, що в разі повторення подібних порушень до неї будуть застосовані більш суворі заходи впливу; старшому інспектору Вараксіній М.М. ознайомити сестру медичну ОСОБА_4 з даним наказом під особистий підпис.

Як вбачається з наказу №93-к від 26.10.2009 року, звільнено сестру медичну (терапевтичне відділення №2) ОСОБА_4 по п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку – невихід на роботу в терапевтичне відділення №2, з 26 жовтня 2009 року; копія протоколу профкому санаторію від 21.10.2009 року про дачу згоди на звільнення ОСОБА_4 по п.3 ст. 40 КЗпП України додається до наказу. Крім цього, наказано бухгалтерії провести нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за робочий період з 17.06.2009 року по 04.09.2009 року – за 5 днів; оплату днів невиходу на роботу в терапевтичне відділення №2, крім днів тимчасової непрацездатності, не проводити.

З протоколу засідання комісії по скороченню штату та чисельності працівників ДП "Санаторій "Кришталевий палац" від 19.05.2009 року вбачається, що заслухали сестру медичну ОСОБА_4, яка усно погодилась на майбутнє переведення на посаду реєстратора медичного, але писати заяву категорично відмовилась, також відмовилась підписувати акт відмови від запропонованих інших посад. Також відмовилась від запропонованої роботи в лікувальному корпусі, терапевтичному відділенні №2, урологічному відділенні №4. Про відмову ОСОБА_4 підписувати акт відмови від запропонованих посад та відмову написати заяву на переведення на посаду реєстратора медичного складено акт за підписами членів комісії.

Як вбачається зі звіту сестри медичної палатної державного підприємства "Санаторій "Кришталевий палац", складеного позивачем за період роботи 2003 – 2005 року, остання стверджувала, що освоїла суміжні спеціальності – медсестри ванного та озокеритного відділення, медсестри процедурного кабінету, вільно володіє внутрівенним та м"язево – підшкірним введенням ін"єкцій, технікою ручного масажу, та іншим.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що працює на посаді старшого інспектора з кадрів ДП "Санаторій "Кришталевий палац". Переведення чи переміщення ОСОБА_4 в приймальне відділення по документах не зафіксовано. Керівник прийняв рішення про переміщення позивачки, щоб дати їй можливість допрацювати до пенсії. Для створення робочого місця для позивачки дві медсестри було переміщено з терапевтичного відділення у лікувальний корпус. За документами робота в реєстратурі є позмінною. Двозмінна робота виконувалася за домовленістю між працівниками. По класифікатору посада значиться як "медсестра медична", а штатний розпис визначає місце роботи.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що режим роботи в приймальному відділенні змінився на прохання ОСОБА_4 Графік складався для відома працівників. Кожних п’ять років працівники проходили атестацію на категорію. Позивачка мала вищу категорію як медсестра і відповідну освіту. Друге, четверте і приймальне відділення є єдиним підрозділом.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що працює у приймальному відділенні по сьогоднішній час. Умови праці після заміни посади сестри медичної на реєстратора особливо не змінилися, за винятком того, що раніше були нічні зміни і більша зарплата. Працювала вона по дві зміни, про що була домовленість між працівниками, оскільки важко було добиратися з дому на роботу. Така домовленість тривала уже роки. На такий режим роботи всі були згідні. Працюючи вдень, вони мали перерву на обід, а в нічну зміну працювали найчастіше до 00 - 01 год, після чого лягали відпочивати. Як правило, робота знову починалася приблизно з пів сьомої ранку, коли приїжджали відпочиваючі, а тому, до шостої години вони мали можливість поспати. Якщо людина прибувала у санаторій, наприклад, о десятій вечора, то вони реєстрували її вже наступним днем, щоб не здійснювалась оплата за цей день. Вони могли зареєструвати відпочиваючого о 00.30 год, що давало можливість людині починати оплату з наступної доби. Перед адміністрацією підприємства ніхто не ставив питання, що їх не влаштовують умови праці, зокрема, 12-ти годинний робочий день. Щодо оплати праці, особисто вона претензій не мала, як і всі решта, крім, інколи, ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він очолював комісію по скороченню. ОСОБА_4 не була звільнена по скороченню. Зважаючи на її передпенсійний вік, їй було запропоновано переміщення. Істотні умови праці змінюються при переведенні, а не при переміщенні. У приймальному відділені було дві одиниці сестри медичної і вводилися дві посади реєстратора. Після переміщення, ОСОБА_4 на робоче місце не виходила. Працівниками приймального відділення було подано доповідні про те, що позивачка заважає їм працювати, з цього приводу викликалася міліція.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що медсестри приймального відділення працювали кожну третю добу, заробітна плата нараховувалася згідно табеля обліку робочого часу. Як проходило чергування після 17 год. 00 хв. їй невідомо. Наказу про роботу у приймальному відділення добу – не було.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що працювала в другому корпусі із ОСОБА_4, яка у 1982 році перейшла в реєстратуру. Коло обов’язків медсестер корпусу і приймального відділення, на її думку, зовсім різні.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що позивачка виконувала свої функціональні обов’язки. Обов’язки медсестри і реєстратора різняться.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що приймальне відділення було окремим підрозділом. Графік складався по добах. Їй відомо, що позивачка ставила питання перед адміністрацією санаторію про те, що вона перепрацьовувала кількість робочих годин, визначених законодавством. Табель обліку робочого часу складався на підставі графіків і журналу обліку.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона була підмінною медсестрою в реєстратурі. Графік роботи її влаштовував.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона є секретарем санаторію. Заяви до адміністрації подаються завжди у двох екземплярах. Від ОСОБА_4 заяв про проведення перерахунків заробітної плати не надходило.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що в КП "Санаторій "Кришталевий палац" вона працює з 1975 року. У 1982 році у приймальному відділенні відкрилась реєстратура і вони писали заяви про перевід їх в реєстратуру. Наказу про перевід вона не бачила. ОСОБА_4 скаржилася їй на неналежні умови праці. Однак, подробиці їй не були відомі, оскільки вона працювала в рентген-кабінеті з 08.00 год до 14.00 год, або виходила на роботу у випадках, коли її викликали, при чому, зробивши лише рентген відпочиваючому, відразу поверталася додому.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Як вбачається із запису № 3 в трудовій книжці ОСОБА_4, 13.09.1977 року, на підставі наказу № 120, вона прийнята на посаду медичної сестри. Крім цього, на прийняття на зазначену посаду вказує запис в особовій картці форми П 2 позивачки, де, зокрема, вказана спеціальність та кваліфікація за дипломом – медична сестра, у графі "підпис власника трудової книжки" проставлено підпис ОСОБА_4 про ознайомлення, що відповідає вимогам п. 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (z0110-93) (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України, міністерства юстиції України від 08.06.2001 року № 259/34/5 (z0555-01) і від 24.09.2003 року № 266\118\5 (z0840-03) ). Згідно запису № 4 позивачці присвоєно першу категорію медичної сестри. У 2006 році, згідно з записом № 9, на підставі Класифікатора професій ДК 003 – 95, проведено переіменування посади ОСОБА_4 на сестру медичну. Згідно наказу № 18-к від 08.04.1997 року, ОСОБА_4 присвоєно вищу кваліфікаційну категорію по спеціальності медична сестра поліклініки. Як вбачається з наказу № 39 від 01.02.2007 року ОСОБА_4 підтверджено вищу кваліфікаційну категорію сестри медичної палатної ДП "Санаторій "Кришталевий палац" за спеціальністю "сестра медична поліклініки". Згідно наказу № 822 від 31.12.2008 року ОСОБА_4 присвоєно вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю "сестринська справа", на підставі чого їй видано посвідчення № 1880 про зміну кваліфікаційної категорії зі спеціальності "сестринська справа вищої категорії". Як вбачається з наказу Міністерства охорони здоров’я України № 742 від 23.11.2007 року "Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою" (z1368-07) , положення про атестацію затверджено з метою підвищення фахового рівня молодших спеціалістів.

Як вбачається з характеристики сестри медичної палатної ДП "Санаторій "Кришталевий палац" ОСОБА_4 за грудень 2006 року, адміністрацією рекомендовано останню для атестації на підтвердження вищої кваліфікаційної категорії за спеціальністю " Сестра медична поліклініки". Зі звіту про роботу сестри медичної палатної за період роботи 2003 – 2005 років, складеного та підписаного самою позивачкою, вбачається, що вона володіє внутрівенним та м’язево-підшкірним введенням ін’єкцій та іншими суміжними спеціальностями – медсестри ванного та озокеритного відділень та іншим. Відповідно до вищевказаного Положення про атестацію молодших спеціалістів, на підставі зазначених документів, а також на наявності диплому середнього медичного працівника та після проходження співбесіди, атестаційна комісія приймає рішення про присвоєння чи підтвердження молодшим спеціалістам з медичною освітою кваліфікаційної категорії.

Враховуючи те, що позивачці було присвоєно вищу категорію зі спеціальності сестра медична, не відповідає дійсності твердження про те, що перехід в терапевтичне відділення з приймального відділення передбачав зміну істотних умов праці та додатково потребував стажування.

Крім цього, відповідно до наказу № 70-к від 03.09.2009 року, ОСОБА_4 переміщено з посади сестри медичної приймального відділення на посаду сестри медичної терапевтичного відділення № 2 зі збереженням посадового окладу, режиму роботи, кваліфікації, що відповідає вимогам ст. 32 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікацій чи посади, обумовленої трудовим договором. Згідно п. 31 Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року № 9 (v0009700-92) (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.04.1994 року № 4 (v0004700-94) та від 26.10.1995 року № 18 (v0018700-95) , від 25.05.1998 року) переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором. Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці. При переміщенні ОСОБА_4 збережено посадовий оклад, режим роботи, кваліфікація. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що адміністрацією ДП "Санаторій "Кришталевий палац" здійснено переміщення ОСОБА_4 в межах підприємства, а не переведення, а тому твердження позивачки про порушення керівництвом підприємства вимог ст. 32 КЗпП України є безпідставним, а вимога про визнання переміщення незаконним, такою що не підлягає до задоволення.

Позовна вимога про визнання незаконним наказу № 68 – к від 31.08.2009 року є безпідставною, оскільки позивачка не була звільнена у зв’язку із скороченням, не працювала на посаді реєстратора медичного, а отже, до неї не могла бути застосована норма ст. 42 КЗпП України, так як вона визначає переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці.

Вимога позивачки про визнання незаконним наказу № 83 – к від 29.09.2009 року "Про оголошення догани" не підлягає до задоволення, оскільки суд прийшов до переконання, що ОСОБА_4 в терапевтичне відділення було переміщено законно, отже остання зобов’язана була своєчасно виходити на визначене їй адміністрацією підприємства робоче місце та виконувати функціональні обов’язки. Тому суд дійшов висновку, що оголошення ОСОБА_4 догани відповідно до вищевказаного наказу, за невихід без поважних причин на робоче місце в терапевтичне відділення № 2 є підставним, а сам наказ виданий з дотриманням процедури, передбаченої чинним законодавством про працю.

Позовна вимога про визнання незаконним наказу № 93 – к від 26.10.2009 року та поновлення ОСОБА_4 на посаді медичного реєстратора в ДП "Санаторій "Кришталевий палац" є безпідставною, оскільки, як зазначено вище, суд дійшов висновку, що переміщення було проведено законно, що передбачало виконання ОСОБА_4 функціональних обов’язків в терапевтичному відділенні, однак остання їх не виконувала, що вказувало на систематичність невиконання без поважних причин покладених на неї обов’язків. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, позивачка не приймалася і не працювала на посаді реєстратора медичного, а отже, відповідно, не може претендувати на поновлення на даній посаді.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, станом на 15.09.2009 року, відповідно до наказу № 68 від 31.08.2009 року, на посаду реєстратора медичного, на підставі поданих заяв, переведено ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з 01.09.2009 року. Крім цього, 03.09.2009 року наказом № 70 – к ОСОБА_4 переміщено в терапевтичне відділення № 2 на посаду сестри медичної з 05.09.2009 року. Тому вимога позивача про визнання незаконною відмову адміністрації ДП "Санаторій "Кришталевий палац" на підставі її заяви від 15.09.2009 року, на думку суду, є безпідставною.

Відповідно ст. 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі одночасно суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Враховуючи те, що відсутні підстави для поновлення на роботі ОСОБА_4, підлягає відхиленню і вимога позивачки про стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу.

З вищевказаних причин не підлягає до задоволення вимога ОСОБА_4 про стягнення з відповідача ДП "Санаторій "Кришталевий палац" в її користь моральної шкоди.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірність обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, у ДП "Санаторій "Кришталевий палац" нарахування заробітної плати здійснюється на підставі табелю обліку робочого часу, що відповідає вимогам чинного законодавства про працю. Як зазначив представник відповідачки, за результатами перевірки ТДІП у Львівській області, на підставі вивчення табелів заробітної плати, було виявлено порушення при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_4 за 2006 – 2007 роки та донараховано заробітну плату за надурочну роботу, внесено припис керівництву підприємства, який добровільно виконано. Крім цього, колективним договором санаторію оплату роботи у вечірній час ним не передбачено. Відповідно до статті 3 Закону України "Про колективні договори і угоди" сторонами генеральної угоди виступають: професійні спілки, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди; власники або уповноважені ними органи, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави. Генеральна угода, відповідно до вимог вищевказаного Закону, є обов’язковою для всіх суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не є суб’єктом, який перебуває у сфері дії цієї угоди, оскільки адміністрація та профспілковий комітет ДП "Санаторій "Кришталевий палац" не виступали стороною, яка брала участь в підписанні Генеральної угоди і не були безпосередніми учасниками колективних переговорів щодо укладення Генеральної угоди на державному рівні. Тому її норми не є обов’язковими під час укладення колективного договору. Отже, вимога про стягнення невиплаченої заробітної плати за роботу у вечірній час є необґрунтованою. Разом з тим, розрахунки, подані позивачкою до позовної заяви щодо стягнення невиплаченої заробітної плати, в тому числі за роботу у надурочний час, святкові неробочі дні, проведені на підставі графіків та журналів реєстрації хворих, а, як зазначено вище, основним документом для нарахування заробітної плати у ДП "Санаторій "Кришталевий палац" є табелі обліку робочого часу, то вказані вимоги позивачки є необґрунтованими.