2-36/10 Про стягнення орендної плати та неустойки - 11.06.2010 Прийняття

Згідно позову, що надійшов до суду 04.08.2008 року, та змінам до нього від 27.03.2008 р., 07.07.2008 р., 03.11.2008 р., 03.07.2009 р., 25.02.2010 р., 07.04.2010 р., 28.04.2010 р., позивач прохає: стягнути на її користь з Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Кримський Титан", 1 - орендну плату за користування земельною ділянкою в 2003 -2009 роках за договором оренди земельної ділянки № 337 від 27.06.2001р. в натуральній формі у виді рутилового концентрату в кількості 456.216 т., загальною вартістю 991 727 грн. 26 коп., із яких: 63.804 т. – за 2003 рік, 65.402 т. – за кожний рік з 2004 по 2009 рік, включно; 2 - грошові кошти на загальну суму 120104 грн. 54 коп., із яких: 25075.21 грн. – пеня за період з 02.07.2005 р. по 01.07.2006 р., 25106,61 грн. - пеня за період з 02.07.2006 р. по 01.07.2007 р., 27 826.97 грн. - пеня за період з 02.07.2007 р. по 01.07.2008 р., 42095,75 грн. – пеня за період з 02.07.2008 р. по 01.07.2009 р.; 3 – судові витрати на загальну суму 47978.25 грн., із яких: 1700 грн. – судовий збір, 30 грн. – витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 2500 грн. – оплата юридичної допомоги адвоката згідно квитанцій, 43 748.25 грн. – кошти, які позивач зобов’язалася сплатити адвокату з розрахунку 3% від ціни позову – 1458 274 грн. 90 коп.

В обґрунтування позовних вимог в позові та в змінах до нього ( т.1 а.с.2-4, 158-161,177-181,198-202, 233-237, т.2 а.с. 17-18, 26-29, 32-35) зазначено, що 27 червня 2001 року був укладений договір № 337 оренди земельної ділянки між позивачем (Орендодавець) та відповідачем – ЗАТ "Кримський Титан" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат", що є правонаступником дочірнього підприємства "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" (Орендар). Згідно договору оренди № 587 від 06.09.2004р. цілісного майнового комплексу ДП "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" та додаткового договору до нього № 740/234 від 05.11.2004р., ЗАТ "Кримський Титан" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" є правонаступником усіх прав та обов’язків дочірнього підприємства "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат". Передача майна цілісного майнового комплексу оформлена передавальним актом № 001/2004 від 30.11.2004р.

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар стає правонаступником прав і обов’язків підприємства відповідно до умов договору, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу – також правонаступником прав і обов’язків підприємства, пов’язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Таким чином, ЗАТ "Кримський Титан" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" з 30 листопада 2004 року є Орендарем за договором оренди земельної ділянки № 337 від 27.06.2001р. Договір діє і на теперішній час, так як жодна із сторін за договором не ініціювала питання щодо його розірвання.

Згідно з договором Орендодавець надала у довгострокове платне користування належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 43,6012 га, з яких 43,6012 га рілля, яка знаходиться на території Малоолександрівської сільської ради, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області. Договір оренди земельної ділянки зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 1 від 27.06.2001 року у Верхньодніпровському районному відділі земельних ресурсів та засвідчений головою Малоолександрівської сільської ради, земельна ділянка виділена на місцевості та передана відповідачу. У відповідності з п. 2.3 договору Орендар повинен був до 01 липня кожного року, як плату за користування земельною ділянкою, передавати Орендодавцю по 65,402 тони рутилового концентрату, з розрахунку 1,5 тони рутилового концентрату за 1 га орендованої землі. Згідно чинного законодавства (ст. 525, 526 ЦК України) зобовязання повинні виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору та одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором. Але свої зобов’язання Орендар виконав частково, передавши позивачці в розрахунок орендної плати тільки 132,402 тони рутилового концентрату, а саме:

- 26.05.2003р. – за накладною № 686 передано 67,000 тон;

- - 18.11.2003р. - за накладною № 1726 передано 41,618 тони;

- - 19.11.2003р. – за накладною № 1840 передано 23,784 тони.

Таким чином, станом на 01 липня 2009 року відповідач повністю розрахувався з позивачкою за 2001 і 2002 роки та передав частину орендної плати у розмірі 1,598 т. за 2003 рік, заборгованість відповідача по орендній платі за договором оренди земельної ділянки № 337 перед позивачем складає 456.216 тони рутилового концентрату та розраховується з наступного:

а) – орендна плата за 2001 – 2009 роки складає 588.618 тони - (65,402тн. х 9 = 588,618 т.);

б) – Орендар передав - 132,402 тони - (67,00т. + 41,618 т. + 23,784 т. = 132,402т.);

в) – заборгованість складає 456.216 тони - ( 588.618 т. – 132,402т. = 456.216 т).

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору № 337 від 27.06.2001р. ціна рутилового концентрату визначається з розрахунку середньої собівартості за звітний рік.

Таким чином, станом на 01 липня 2009 року вартість рутилового концентрату, який є боргом відповідача за договором оренди земельної ділянки, складає 991 727.26грн. та розраховується з наступного:

а) – відповідно до довідки Вільногірського ГМК від 22.09.2008 року № 01-28/3583, середня собівартість рутилового концентрату становила: у 2003 році – 1532.23грн., у 2004 році – 1762.09грн., у 2005 році – 2044.48грн., у 2006 році – 2249.92грн., у 2007 році – 2268.60грн., у 2008 році – 2671.84грн., за одну тону.

б) - борг відповідача з орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 337 у грошовому вимірі на 01 липня 2009 року складає 991 727.26 грн. :

- за 2003 рік – 63,804тн. х 1532.23грн. = 97 762.40грн.;

- - за 2004 рік – 65,402тн. х 1762.09грн. = 115 244.21грн.;

- - за 2005 рік – 65,402тн. х 2044.48грн. = 133 713.08грн.;

- - за 2006 рік – 65,402тн. х 2 249.92грн. = 147 149.26грн.;

- - за 2007 рік – 65,402тн. х 2 268.60грн. = 148 370.97грн.;

- - за 2008 рік – 65,402тн. х 2671,84грн. = 174743,67грн.;

- - за 2009 рік – 65.402тн. х 2671,84грн. = 174743,67грн.;

Усього: 991 727.26 грн.

У відповідності з п. 2.4. зазначеного договору, у разі несвоєчасного внесення орендної плати Орендар повинен сплатити Орендодавцю пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день порушення зобов’язань, але не більше подвійної ставки НБУ. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, строк позовної давності для стягнення пені становить один рік. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. П. 2.3. договору № 337 визначено строк виконання зобов’язань орандаря – до 01 липня поточного року. У даному випадку перебіг строку позовної давності починається з 02 липня поточного року, зі спливом строку виконання зобов’язань.

Розмір пені при зверненні позивача до суду 04.08.2006р. за порушення строків сплати орендної плати з 02 липня 2005 року до 01 липня 2006 року складає 25 075.21грн. та розраховується з наступного:

а) – борг в грошовому обсязі на 02.07.05р. складає 133 713.08грн.

б) - з 09.11.04р. по 09.08.05р. облікова ставка НБУ 9,0% річних;

в) - з 02.07.2005р. по 09.08.2005р. прострочка платежу складає 39 днів;

г) - пеня за період з 02.07.2005р. по 09.08.2005р. складає –

133 713.08грн.(сума боргу) х 0,049% (подвійна облікова ставка НБУ) х 39 днів = 2 555.26грн.;

д) – з 10.08.05р. по 09.06.06р. облікова ставка НБУ 9,5% річних;

е) – з 10.08.2005р. по 09.06.2006р. прострочка платежу складає 304 днів;

ж) – пеня за період з 10.08.2005р. по 09.06.2006р. складає –

133 713.08грн.(сума боргу) х 0,052% (подвійна облікова ставка НБУ) х 304 днів = 21 137.36грн.

з) – з 10.06.06р. облікова ставка НБУ 8,5 % річних;

і) – з 10.06.2006р. по 01.07.2006р. прострочка платежу складає 22 дні;

к) - пеня за період з 10.06.2006р. по 01.07.2006р. складає –

133 713.08грн.(сума боргу) х 0,047% (подвійна облікова ставка НБУ) х 22 днів = 1 382.59грн.;

л) - усього пеня за період з 02.07.2005р. по 01.07.2006р. складає –

2 555.26грн. + 21 137.36грн. + 1 382.59грн. = 25 075.21грн.

Враховуючи, що відповідач тривалий час не розраховується з позивачкою, розгляд справи судом було призупинено з ініціативи відповідача та керуючись ст. 258 ЦК України та умовами договору оренди, після поновлення провадження у справі позивачем була нарахована та заявлена вимога про стягнення пені ще за один поточний рік - з 02 липня 2006 року по 01 липня 2007 року, яка складає 25 106.61грн. та розраховується з наступного:

а) – борг в грошовому обсязі на 02.07.06р. складає 147 149.26грн.;

б) – з 10.06.06р. по 31.05.07р. облікова ставка НБУ 8,5% річних;

в) – з 02.07.2006р. по 31.05.2007р. прострочка платежу складає 334 дні;

г) – пеня за період з 02.07.2006р. по 31.05.2007р. складає –

147 149.26грн.(сума боргу) х 0,047% (подвійна облікова ставка НБУ) х 334 дні = 23 099.49грн.;

д) – з 01.06.07р. облікова ставка НБУ 8,0 % річних;

е) –з 01.06.2007р. по 01.07.2007р. прострочка платежу складає 31 день;

ж) - пеня за період з 01.06.2007р. по 01.07.2007р. складає –

147 149.26грн. (сума боргу) х 0,044% (подвійна облікова ставка НБУ) х 31 день = 2 007.12грн.;

з) – усього пеня за період з 02.07.2006р. по 01.07.2007р. складає –

23 099.49грн. + 2 007.12грн. = 25 106.61грн.

02 липня 2008 року сплив строк виконання зобовязань відповідача за 2008 рік, але він не розрахувався з позивачкою за договором оренди земельної ділянки № 337 від 27.06.2001р., тому була нарахована та заявлена вимога про стягнення пені ще за один поточний рік - з 02 липня 2007 року по 01 липня 2008 року, яка складає 27 826,97грн. та розраховується з наступного:

а) – борг в грошовому обсязі на 02.07.07р. складає 148 370.97грн.

б) - з 01.06.07р. по 31.12.07р. облікова ставка НБУ становить 8,0% річних;

в) - з 02.07.2007р. по 31.12.2007р. прострочка платежу складає 183 дні;

г) - пеня за період з 02.07.2007р. по 31.12.2007р. складає –

148 370.97грн.(сума боргу) х 0,044% (подвійна облікова ставка НБУ) х 183 дні = 11 946.83грн.;

д) – з 01.01.08р. по 29.04.08р. облікова ставка НБУ становить 10,0% річних;

е) – з 01.01.2008р. по 29.04.2008р. прострочка платежу складає 119 днів;

ж) – пеня за період з 01.01.2008р. по 29.04.2008р. складає –

11 946.83грн.(сума боргу) х 0,055% (подвійна облікова ставка НБУ) х 119 днів = 9 710.88грн.

з) – з 30.04.08р. по цей час облікова ставка НБУ становить 12,0 % річних;

і) - з 30.04.08р. по 01.07.2008р. прострочка платежу складає 62 дні;

к) - пеня за період з 30.04.2008р. по 01.07.2008р. складає –

148 370.97грн.(сума боргу) х 0,066% (подвійна облікова ставка НБУ) х 63 днів = 6 169.26грн.;

л) – усього пеня за період з 02.07.2007р. по 01.07.2008р. складає –

11 946.83грн. + 9 710.88грн. + 6 169.26грн. = 27 826.97грн.

02 липня 2009 року сплив строк виконання зобовязань відповідача за 2009 рік, але він не розрахувався з позивачкою за договором оренди земельної ділянки № 337 від 27.06.2001р., тому була нарахована та заявлена вимога про стягнення пені ще за один поточний рік - з 02 липня 2008 року по 01 липня 2009 року, яка складає 42 095.75 грн. та розраховується з наступного:

а) – борг в грошовому обсязі на 02.07.09р. складає 174 743.67грн.

б) - з 30.04.08р. по 01.07.09р. облікова ставка НБУ становить 12.0% річних;

в) - з 02.07.2008р. по 01.07.2009р. прострочка платежу складає 365 днів;

г) - пеня за період з 02.07.2008р. по 01.07.2009р. складає –

174 743.67грн.(сума боргу) х 0,044% (подвійна облікова ставка НБУ) х 365 днів = 42 095.75грн.;

Крім того, у зв’язку з переходом до змагального типу судового процесу і зняттям з суду обов’язку з доказування, в умовах дії принципів диспозитивності і рівноправності сторін, для доведення суду обґрунтованості вимог і заперечень, у чому позивачка не є фахівцем, з метою якісного представництва прав та виконання обов’язків як сторони у справі, вона уклала з адвокатом ОСОБА_1 31 липня 2006 року договір про надання юридичних послуг адвоката у цивільній справі. Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України адвокат ОСОБА_1 є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Згідно ст. 79 ЦПК України до складу судових витрат, крім витрат на сплату судового збору (державного мита) та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, входять витрати на правову допомогу та витрати, пов’язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. А відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до п.п. 1.1. та 3.1. Договору і додаткової угоди до Договору від 01.02.2008 року ОСОБА_3 зобов’язалась виплатити йому винагороду (гонорар) в розмірі 3% від ціни позову, що в грошовому виразі складає 43 748,25 грн. виходячи з наступного розрахунку: 1 458 274,90 грн.(ціна позову)х3%=43 748,25 грн. (розмір винагороди адвоката). Станом на 25 лютого 2010 року ОСОБА_3, відповідно до квитанції від 01.08.2006 року і квитанції від 15.01.2009 року, за надану по даній справі правову допомогу, частково сплатила йому винагороду (гонорар) в сумі 2500,00 грн., які є її прямими збитками, що виникли в зв’язку з необхідністю звернення до суду для захисту її права власності. Згідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України – особа, якій завдані збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (ч.2 ст. 22 ЦК). У відповідності до ч.3 ст. 22 ЦК збитки відшкодовуються в повному обсязі. Позивач прохає покласти на відповідача і стягнути з ЗАТ "Кримський Титан" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу адвоката в сумі 43 748,25 (сорок три тисячі сімсот сорок вісім гривень 25 копійок), які ОСОБА_3 вже понесла і які вона ще повинна понести, і які є її збитками, які виникли в зв’язку з розглядом справи в суді.

Відповідач позов не визнав та звернувся до суду з зустрічним позовом (т.1 а.с.90-92), в якому прохає визнати недійсним договір №337 від 27.06.2001р. оренди земельної ділянки за наступних обставин.

27.06.2001 року ОСОБА_3 та Дочірнє підприємство "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" (ДП "ВДГМК") уклали договір оренди земельної ділянки № 337. У результаті припинення ДП "ВДГМК" шляхом приєднання до ЗАТ "Кримський ТИТАН" на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу № 587 від 06.09.2004р., та ст. 15 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 р., відповідач став правонаступником в частині балансових активів та пасивів ДП "ВДГМК", що підтверджується п.п.1.5 Договору та актом прийому-передачі № 001/2004 від 30.11.2004 року, а також балансом ДП "ВДГМК" від 31.08.2004 року.

Суттєві умови договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, не відповідають вимогам законодавства:

- у відповідності з п.п. 2.1. зазначеного договору предметом орендних відносин є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарських культур, належна відповідачеві на праві приватної власності, що підтверджується державним актом ІІ-ДП № 051731 від 26.02.2001 року. Всупереч вимогам чинного законодавства відповідач надав згоду на використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в межах затвердженого гірничого відводу на підставі Ліцензії № 2488 від 13.06.2001 року, для цілей не пов’язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, що підтверджується нотаріально завіреним погодженням відповідача від 28.09.2001 року;

- у відповідності з п.п. 2.3. зазначеного Договору встановлена натуральна форма плати за користування земельною ділянкою у вигляді 65,402 тн рутилового концентрату за один рік користування землею ( з розрахунку 1,5 тн рутилового концентрату за 1 рік користування 1 га орендованої землі), що суперечить вимогам п.2 ч.1 ст.20 ЗУ "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-ХІV в частині визначення виду продукції, яка може бути використана під час застосування натуральної форми оплати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення (вона може бути застосована тільки за визначеною кількістю чи частиною сільськогосподарської продукції, яка одержується з орендованої земельної ділянки). Рутиловий концентрат згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016097 від 30.12.1997 року № 822 не є сільськогосподарською продукцією, а визначений як матеріал неенергетичний видобувної промисловості, крім того Наказом Міністерства економіки України від 24.07.1998 року № 102 "Про затвердження переліку високоліквідної промислової продукції" (z0499-98) ( зареєстровано в міністерстві юстиції України 07.08.1998 року № 499/2939 (z0499-98) ) рутиловий концентрат визначений як високоліквідна промислова продукція;

- термін дії Договору – десять років, передбачений п.п.2.3. не відповідає вимогам ст. 8 ЗК УРСР від 18.12.1990 року, тому що максимальний термін оренди земельних ділянок, що знаходиться у власності фізичних осіб (на той період) без зміни їх цільового призначення, не повинен був перевищувати трьох років, а в зазначених вичерпних випадках – п’яти років.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, але надала заяву з проханням проводити розгляд справи за її відсутності, з участю її представника – адвоката ОСОБА_1.(т.1 а.с.23).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, та їх обґрунтування, викладені в позовній заяві та змінах до неї, підтримав у повному обсязі, зустрічний позов не визнав. Додатково пояснив, що відповідач - ЗАТ "Кримський ТИТАН" є правонаступником прав і обов’язків ДП "ВДГМК", з яким ОСОБА_3 уклала договір оренди земельної ділянки. Правонаступництво в частині зобов’язань ДП "ВДГМК" перед ОСОБА_3 по сплаті заборгованості з орендної плати встановлено на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу ДП "ВДГМК", № 587 від 06.09.2004р., де сторонами виступають: орендодавець – Фонд державного майна України та орендар – ЗАТ "Кримський Титан", та на підставі ст. 15 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 р., тобто відповідач став правонаступником в частині балансових активів та пасивів ДП "ВДГМК", що підтверджується п.п.1.5 Договору та актом прийому-передачі № 001/2004 від 30.11.2004 року. Окрім того, правонаступництво підтверджується фактом виділення державою коштів у розмірі більше 42 млн. грн. для погашення заборгованості перед кредиторами, відповідач за рахунок цих коштів заборгованість перед позивачем не погасив. Зустрічний позов відповідача, на думку представника позивача, взагалі, позбавлений будь-яких правових підстав і не підлягає задоволенню, оскільки 27.06.2001р. між сторонами за договором оренди № 337 від 27.06.2001 року було досягнуто згоди з усіх суттєвих умов, які викладені в пунктах договору, у тому числі, встановлення натуральної форми орендної плати, як і зміна цільового призначення землі, не суперечать вимогам діючого законодавства, протягом 2001-2003р.р. договір виконувався обома сторонами. Договір укладений на підставі типового договору, затвердженого КМУ України, і не суперечить вимогам закону як на момент його укладення так і на період його виконання. Відповідач мав право, у випадку бажання змінити цільове призначення земельної ділянки, узгодити це в письмовому виді у тій формі, в якій був укладений основний договір, і відповідно до законодавства здійснити зміну цільового призначення землі, але, відповідно, до закону та умов договору, ніяких дій не вчинив. Твердження представника відповідача, що раніше позивач надавала згоду відповідачу в письмовому виді на використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для здобуття корисних копалин відкритим способом, не може бути прийнятим до уваги, оскільки це узгодження не відноситься до даного договору. Тому слід визнати, що відповідач самовільно, без установленого договором та законами порядку, змінив цільове використання земельної ділянки, що була передана йому на умовах оренди. Твердження представника відповідача, що договір оренди земельної ділянки перестав бути чинним з часу ліквідації ДП ВДГМК, як юридичної особи, та заміни орендаря, не може бути прийнятим, оскільки у ДП ВДГМК є правонаступник з усіх прав та обов’язків колишнього підприємства. Тому відповідач повинен був діяти відповідно до умов договору, а саме здійснити дії згідно абзацу 7 п. 3.2 договору, але обидві сторони цих дій не виконали і договір продовжує діяти до закінчення строку – 10 р., на який він був укладений. Представник позивача визнає, що предмет оренди – земельна ділянка сільськогосподарського призначення не існує тому, що знищена внаслідок дій відповідача по здобуттю корисних копалин, але вважає, що цей факт не припиняє дії договору. Відповідач використав земельну ділянку, знищивши її, отримав дохід, але від орендної плати ухилився, фактично, ці дії схожі на обман.

Представник відповідача позов не визнав, свої зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, додатково пояснив, що договір оренди земельної ділянки завідомо укладався між сторонами для видобування рутилового концентрату, а не для вирощування сільськогосподарських культур, на теперішній час майно, яке передавалось в оренду (земля) знищено, до того ж ЗАТ "Кримський ТИТАН" не являється правонаступником ДП "ВДГМК", тобто не є орендарем і не може нести відповідальність за договором оренди земельної ділянки. Згідно письмових заперечень на позов, на які посилався представник відповідача (т1.а.с.22-24), договір оренди земельної ділянки не зберіг чинності внаслідок заміни орендаря та ліквідації юридичної особи – ДП ВДГМК, яка була однією із сторін договору, що передбачено абз. 4, п.п.2.2, та абз.5 п.п.3.2 договору № 337 від 27.06.2001 року. Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 427610, Дочірнє підприємство "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" є ліквідованим з 15.12.2004 року, з цього часу і слід визнати договір таким, що припинив чинність.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, на підставі дослідження та оцінки наданих доказів в їх сукупності та взаємозв’язку, керуючись законом, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню частково, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, за наступних підстав.

Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позовні вимоги ОСОБА_3 підтверджуються копією договору оренди земельної ділянки №337 від 27.06.2001р. ( т.1.а.с.7-9, 93-94), копією акту встановлення меж земельної ділянки та передачі її в оренду (т.1.а.с.10,95), копією додаткової угоди №1 до договору оренди (т.1.а.с.9,96), копією державного акту на право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (т.1. а.с.11), накладними на передачу ОСОБА_3 від ДП "ВДГМК" рутилового концентрату 26.05.2003 р. і 18 та 19 листопада 2003 року у загальній кількості 132,402 т. (т.1. а.с.12-14), копією Статуту ЗАТ "Кримський Титан" (т.1. а.с.54-65), копією Положення про філію "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ЗАТ "Кримський Титан" ( т.1. а.с.66-71). договором №587 від 06.09.2004р. оренди цілісного майнового комплексу ДП "ВДГМК" та додатковим договором до нього №740/237 від 05.11.2004р. (т1.а.с.74-81, 97-104), передавальним актом №001/2004 від 30.11.2004р. цілісного майнового комплексу ДП "ВДГМК" (т.1.а.с.105), довідкою про середню повну собівартість рутилового концентрату (т1.а.с.191, т.2.а.с. 42), довідкою відповідача від 26.05.2010 року з зазначенням року – 2005, в якому відбулося знищення земельної ділянки, що перебувала в оренді відповідача і належної ОСОБА_3, внаслідок виробничої діяльності відповідача з здобуття корисних копалин; згідно квитанції № 5 від 31.07.2006 року позивач сплатила адвокату ОСОБА_1 за юридичну допомогу 2000 грн. (т.1. а.с.30), згідно квитанції № 179704 від 15.01.2009 позивач сплатила адвокату ОСОБА_1 за юридичну допомогу 500 грн. (т.2. а.с.19); згідно квитанцій від 02.08.2006 року позивач сплатила судовий збір- 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн. (т.1. а.с.5,6).

Зазначені докази доводять: факт укладення договору оренди земельної ділянки № 337 27.06.2001 року між позивачем та ДП ВДГМК для сільськогосподарського виробництва; факт припинення юридичної особи орендаря та про перехід всіх його прав та обов’язків до відповідача в порядку правонаступництва 30.11.2004 року; факт користування правонаступником, всупереч умов договору, земельною ділянкою не для сільськогосподарського виробництва в період з 2001 по 2005 рік; факт знищення земельної ділянки в 2005 році, що потягло припинення договору відповідно до абз. 6 п. 3.2 Договору оренди; обов’язок орендаря земельної ділянки сплатити на користь орендодавця ОСОБА_3 орендну плату за період з 2003р. по 2005 р., включно, за договором оренди земельної ділянки № 337 від 27.06.2001р. в натуральній формі у виді рутилового концентрату в кількості 194.608 т., загальною вартістю 369 239.64 грн., із яких: 63.804 т. – за 2003 рік, 65.402 т. – за 2004 рік, 65.402 т. – за 2005 рік; та грошові кошти на загальну суму 24059. 89 грн., із яких: 22519.95 грн. - складає пеня за період з 10.08.2005 року по 01.07.2006 року; 1539.94 грн. - складає загальна сума для відшкодування судових витрат, в тому числі: для відшкодування судового збору – 618.89 грн., для відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 10.92 грн., для відшкодування витрат з оплати юридичної допомоги адвоката – 910.13 грн., з врахуванням пропорційності судових витрат, що підлягають відшкодуванню, до суми задоволених позовних вимог.

Заперечення відповідача проти позову, та обґрунтування зустрічного позову тим, що ЗАТ "Кримський ТИТАН" не є стороною за договором оренди земельної ділянки, оскільки не являється правонаступником ДП "ВДГМК", тим, що була ліквідована юридична особа орендаря та відбулася заміна орендаря, що потягло за собою припинення договору оренди земельної ділянки, суд не приймає, оскільки правонаступництво в частині зобов’язань ДП "ВДГМК" перед ОСОБА_3 по сплаті заборгованості з орендної плати встановлено на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу ДП "ВДГМК", № 587 від 06.09.2004р. та акту прийому-передачі № 001/2004 від 30.11.2004 року, де сторонами виступають: орендодавець – Фонд державного майна України та орендар – ЗАТ "Кримський Титан", на підставі ст. ст.14,15 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 р., ст.ст. 104- 106 ЦК України, на підставі п.4.1 Статуту ЗАТ "Кримський Титан", п.1.11.5 Положення про філію "Вільногірський ГМК", на підставі факту продовження користування орендованою земельною ділянкою після приєднання ДП ВДГМК до ЗАТ "Кримський Титан" і до часу її знищення в 2005 році. Суд не приймає як доказ – письмове погодження ОСОБА_3 та ДП ВДГМК від 28.09.2001 року (т.1. а.с.106) про згоду на ведення відкритих гірничих робіт на зданій в оренду земельній ділянці, оскільки вважає цей доказ не належним і недопустимим тому, що він відноситься до іншого договору № 1 від 27.06.2001 року, про укладення якого сторони відомостей не надали.

Також суд не приймає заперечення відповідача проти позову та обґрунтування зустрічного позову тим, що договір про оренду землі був укладений з порушенням законодавства, а саме: неправильно визначений строк дії договору – більше 5 років; неправильно визначена натуральна оплата за оренду землі –промислова продукція, а не сільгосппродукція; договір, начебто, укладався з завідомо відомою метою про використання земельної ділянки для здобуття корисних копалин, а не для сільськогосподарського використання; що ДП ВДГМК та ЗАТ "Кримський Титан", начебто не мають згідно своїх статутних документів права займатися сільськогосподарським використанням земель. Ці твердження спростовуються рядом положень норм права: стягнення орендної плати у натуральній формі у вигляді рутилового концентрату не суперечить вимогам ст. 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що діяла на час укладення вказаного договору оренди) та ст.21,22 ; згідно ст. 2 ЗУ "Про оренду землі", відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим Законом (161-14) , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі; згідно ст. 4 ЗУ "Про оренду землі", орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи; згідно ст. 5 ЗУ "Про оренду землі", орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою; згідно ст. 14 ЗУ "Про оренду землі", договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України; умови укладеного договору не суперечать вимогам ЗУ "Про оренду землі" (161-14) : ст. 15 – щодо обов’язкових умов договору, ст. 18 – щодо державної реєстрації договору, ст. 19 – щодо строку дії договору, який не може перевищувати 50 років; згідно ст. 37 Земельного Кодексу України, державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обґрунтування позову найшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні, заперечення відповідача проти позову та обґрунтування зустрічного позову свого підтвердження в судовому засіданні не дістали. Суд приходить до висновку, що дія спірного договору оренди земельної ділянки припинилася на кінець 2005 року внаслідок знищення предмету оренди, тобто земельної ділянки, як засобу сільськогосподарського виробництва, тобто в зв’язку з суттєвою зміною цільового призначення. В зв’язку з тим, що з цього часу стало неможливим використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, ця обставина, згідно абз. 5 п. 3.2 спірного договору оренди земельної ділянки є підставою для припинення дії договору, а згідно абз.6 п.3.2 спірного договору, випадкове знищення, або пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає її використанню згідно умов зазначених в п.2.1 (вирощування сільськогосподарських культур) – є підставою для розірвання договору. Згідно ст. 32 ЗУ "Про оренду землі", неможливість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкту оренди, що істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, є підставою для розірвання договору. Згідно ст. 29 ЗУ "Про оренду землі", у разі погіршення орендарем корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов’язаних із зміною її стану, орендодавець має право на відшкодування збитків, але позивач вимог щодо відшкодування збитків не заявляв.

Пунктом 2.4 договору оренди земельної ділянки №337 від 27.06.2001р. (т.1.а.с. 7-9, 93-94 ) встановлені "штрафні санкції в разі несвоєчасного внесення орендної плати в розмірі 0,5% за кожен день прострочки, але не більше подвійної ставки НБУ", оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення орендної плати та пені 04.08.06 року, то суд вважає, що пеня повинна нараховуватися за останній рік перед зверненням до суду, тобто з 04.08.05 р. по 01.07.06 р. В той же час позивач надав розрахунок пені за період з 10.08.05 р. по 01.07.2006 р., на суму 22519.95 грн., з яким суд погоджується (т.2.а.с.33).

При вирішенні питання про відшкодування судових витрат суд враховує наступне.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у випадку часткового задоволення позову судові витрати присуджуються пропорційно до задоволених вимог. До судових витрат ст. 79 ЦПК України відносить судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати на правову допомогу.

Квитанціями від 02.08.2006 р. (т.1. а.с.5,6) підтверджується оплата позивачем судового збору у сумі 1700 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гр., квитанціями (т.1. а.с.30), (т.2. а.с.19) підтверджується факт сплати позивачем за юридичну допомогу адвоката коштів на загальну суму 2500 грн.

Позовні вимоги позивача, що становили кількість рутилового концентрату 456.216 т. на суму 991 727.26 грн., та пеня на суму 120 104.54 грн., - всього на загальну суму 1 111831.80 грн., підлягають задоволенню частково, а саме: у кількості рутилового концентрату 194.608 т., вартістю 369 239.64 грн., та пеня на суму 22519.95 грн. – всього на суму 391759.59 грн. Пропорційно до частини задоволених позовних вимог відшкодуванню підлягає сплачений позивачем судовий збір у сумі - 618.89 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 10.92 грн., витрати з оплати юридичної допомоги адвоката - 910.13 грн.,- всього на загальну суму 1539.94 грн. В решті стягнення судових витрат на суму 41 248.25 грн. слід відмовити, оскільки ці судові витрати документально не підтверджені.

У зв’язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та ст.ст. 509, 525, 526, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212- 215, 223, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Кримський Титан", юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона, код ЄДРПОУ 32785994, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Березняки, Житковичського району, Гомельської області, яка мешкає по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1: - орендну плату за користування земельною ділянкою в 2003 -2005 роках за договором оренди земельної ділянки № 337 від 27.06.2001р. в натуральній формі у виді рутилового концентрату в кількості 194.608 т. (сто дев’яносто чотири тони шістсот вісім кілограмів), загальною вартістю 369 239.64 грн. (триста шістдесят дев’ять тисяч двісті тридцять дев’ять гривень 64 копійки), із яких: 63.804 т. – за 2003 рік, 65.402 т. – за 2004 рік, 65.402 т. – за 2005 рік; грошові кошти на загальну суму 24059. 89 грн. (двадцять чотири тисячі п’ятдесят дев’ять гривень 89 копійок), із яких: - 22519.95 грн. складає пеня за період з 10.08.2005 року по 01.07.2006 року; - 1539.94 грн. складає загальна сума для відшкодування судових витрат, в тому числі: для відшкодування судового збору – 618.89 грн., для відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 10.92 грн., для відшкодування витрат з оплати юридичної допомоги адвоката – 910.13 грн.