Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарі Загорулько О.С.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

представника відповідача Матюх О.В.

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДК "Укртрансгаз" філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Диканське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів – Відповідач - 1, ОСОБА_4 – Відповідач – 2, про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про це, поновлення в займаній посаді та стягнення з відповідачів заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

Позивач звернувся до суду з цим позов, в якому зазначив, що згідно наказу № 3-П від 4 лютого 2002 року він був прийнятий на посаду інженера з експлуатації споруд та устаткування 1 категорії служби енерговодопостачання Солохівського ВУПЗГ Філії УМГ "Київтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

Відповідно до наказу № 9-к від 20 березня 2006 року був переведений на посаду інженера служби енерговодопостачання вказаного підприємства.

28 серпня 2009 року наказом № 50-к в зв’язку з ліквідацією Солохівського виробничого управління підземного зберігання газу був переведений в Диканське ЛВУМГП відповідно до ст. 32 КЗпП України (далі - КЗпП) і 1 вересня 2009 року наказом № 254/к був призначений на посаду інженера служби енерговодопостачання Солохівського проммайданчика Диканського ЛВУМГ філії УМГ "Київтрансгаз" ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" по переводу із Солохівського ВУПЗГ.

6 лютого 2010 року відповідно до наказу № 38 а/к, копію якого він отримав лише 9 березня 2010 року, без попередження його було звільнено з посади інженера виконавців з енерговодопостачання Солохівського проммайданчика на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП у зв’язку із скороченням штату чисельності працівників.

Вважає, що звільнення його з посади було проведено незаконно без попереднього попередження за два місяці про наступне вивільнення, без пропозиції йому іншої роботи на тому ж підприємстві та без попередньої згоди профкому. В порушення вимог ч.2 ст. 47 КЗпП копію наказу про його звільнення йому також при звільненні не було вручено.

Вважаючи звільнення незаконним, він просить скасувати наказ про це як незаконний, поновити його в займаній посаді та стягнути з відповідачів заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду в сумі 10 тис. грн.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві, наполягаючи на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідачі 1 і 2 позов не визнали, зазначивши, що звільнення з роботи позивача було проведено у повній відповідності з вимогами закону, а тому його позовні вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню, в зв’язку з чим в цьому позивачу слід відмовити. Не вважають, що порушили закон, не запропонувавши позивачу при звільненні в зв’язку з скороченням чисельності штату працюючих роботи, так як такої не було.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу № 3-П від 4 лютого 2002 року позивач був прийнятий на посаду інженера з експлуатації споруд та устаткування 1 категорії служби енерговодопостачання Солохівського ВУПЗГ Філії УМГ "Київтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (а. с. 58).

Згідно з наказом № 50-К від 28 серпня 2009 року (а. с. 20-23) в зв’язку з ліквідацією Солохівського виробничого управління підземного зберігання газу, зміною істотних умов праці він був переведений з 31 серпня 2009 року відповідно до ст. 32 КЗпП України за його згодою (а. с. 23-24) в Диканське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на посаду інженера.

Наказом № 254/к від 1 вересня 2009 року (а. с. 68-88), виданим на виконання наказу ДК "Укртрансгаз" від 19 серпня 2009 року № 330, наказу № 280 УМГ "Київтрансгаз" від 21 серпня 2009 року "Про оптимізацію структури УМГ "Київтрансгаз" та з метою забезпечення передачі виробничих потужностей Солохівського виробничого управління підземного зберігання газу до Диканського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів в зв’язку із ліквідацією Солохівського ВУПЗГ, позивач був прийнятий на посаду інженера служби енерговодопостачання та протикорозійного захисту Солохівського проммайданчика з посадовим окладом 2610 гривень до 1 листопада 2009 року.

1 вересня 2009 року відповідно до наказу № 255/к "Про зміни в штатному розписі на 2009 рік та майбутнє вивільнення" (а. с. 26-27) позивач був повідомлений про це (а. с. 28).

Відповідно до протоколів № 8 від 31 серпня 2009 року та № 10 від 28 жовтня 2009 року (а. с. 30, 32) профком без участі позивача надав згоду на його звільнення згідно п.1 ст. 40 КЗпП з 1 листопада 2009 року.

Наказом № 38 а/к від 16 лютого 2010 року (а. с. 7) позивач звільнений з посади інженера, виконавців з енерговодопостачання Солохівського проммайданчика з 16 лютого 2010 року згідно п.1 ст. 40 КЗпП у зв’язку із скороченням чисельності працівників.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається відповідно до ч. 3 цієї статті звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно з частинами 1 і 3 ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і З статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з’явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Судом встановлено, що ці вимоги закону при звільненні позивача відповідачами було грубо порушено.

Так, позивачу при звільненні не було запропоновано переведення його на іншу роботу. Його було звільнено в період тимчасової непрацездатності, свідченням чому є довідки МСЕК (а. с. 54-55) та листок непрацездатності (а. с. 95). Питання про його звільнення на профкомі розглянуто без його участі.

Отже, наведені грубі порушення вимог КЗпП (322-08) при звільненні позивача свідчать про незаконність дій відповідачів при прийнятті рішення про звільнення та його звільненні, а тому він підлягає поновленню на роботі та в займаній посаді.

Внаслідок незаконного звільнення позивача йому заподіяна матеріальна шкода за час вимушеного прогулу - втрачений заробіток з розрахунку середньоденної заробітної плати – 142 грн. 37 коп. з часу незаконного звільнення по день постановлення рішення судом, який становить 113 днів х 142,37 грн. (середньоденна заробітна плата) = 16087 (шістнадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 81 коп.

Окрім того, внаслідок незаконного звільнення позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у тривалому хвилюванні, порушенні нормальної життєвої обстановки, через скрутне матеріальне становище, від втрати єдиного заробітку, а також в тому, що у нього суттєво погіршилося самопочуття та стан його здоров’я, він вимушений був звернутися за допомогою до лікарів. Протягом вересня 2009 – лютого 2010 року він перебував на лікуванні. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з засад розумності та справедливості і вважає, що заявлена позивачем сума в 10000 грн. підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП.

Позивач вважає, що моральна шкода підлягає стягненню з Відповідача 2, який видав наказ про його звільнення. Суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки Відповідач 2 діяв від імені підприємства, яке він представляв і з яким позивач перебував у трудових відносинах, з якого і підлягає стягненню шкода, заподіяна незаконними діями його працівників.

Судові витрати підлягають стягненню з Відповідача 1, оскільки його незаконними діями заподіяно шкоду позивачу.

Керуючись статями 10, 60, 88, 208-212 та 218 ЦПК України (1618-15) , статтями 40, 42, 43, 49-2, 231, 237, 237-1 КЗпП України, суд,

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДК "Укртрансгаз" Філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Диканського лінійно-виробничого управління Магістральних газопроводів задовольнити повністю.

Визнати незаконним і скасувати наказ № 38 а/к від 16 лютого 2010 року начальника Диканського ЛВУМГ Філії УМГ "Київтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" про звільнення ОСОБА_1 з роботи та поновити його на посаді інженера енергопостачання Солохівського проммайданчика Диканського ЛВУМГ Філії УМГ "Київтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" з 16 лютого 2010 року.

Стягнути з Диканського ЛВУМГ Філії УМГ "Київтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" на користь ОСОБА_1 суму втраченого заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденної заробітної плати – 142 грн. 37 коп. з часу незаконного звільнення по день постановлення рішення судом, який становить 113 днів х 142,37 грн. (середньоденна заробітна плата) = 16087 (шістнадцять тисяч вісімдесят сім) грн. 81 коп. та 10000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди заподіяної незаконним звільнення з роботи.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Стягнути з ДК "Укртрансгаз" філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Диканське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів на користь держави 178 грн. судового збору.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі в десятиденний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлений 14 червня 2010 року.