Київський районний суд м. Полтави
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2010 року
Справа № 2-2834/10
|
Київський районний суд м. Полтави в складі
головуючого судді - Калька О.С.
при секретарі - Іванченко О.М.
представника позивача - Задоркіна В.В.
представників відповідача –ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтаві справу за позовом Малого виробничого підприємства "Фенікс" до ОСОБА_4 про зворотню вимогу до винної особи, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач мале виробниче підприємство "Фенікс" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення з останнього на користь позивача 10308,87 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтував наступним.
01 червня 2009 року Ленінським районним судом м. Полтави було винесено рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення з малого виробничого підприємства "Фенікс" матеріальної та моральної шкоди в сумі 10308,87 грн. за шкоду заподіяну ОСОБА_4, який обіймаючи посаду заступника директора МВП "Фенікс" 23.01.2005 року о 19 год. 40 хв. на перехресті вулиць Шевченка та Артема в м. Полтаві, керуючи автомобілем "ЗАЗ-ДЕУ-СЕНС" держ.номер НОМЕР_1, який належить МВП "Фенікс", вчинив наїзд на ОСОБА_5, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.
Суд заслухавши думку представника позивача Задоркіна В.В., який підтримав позов, просив його задовольнити, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, які просили відмовити в задоволенні позову, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень п.7 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли шкоду завдано не при виконанні трудових обов’язків.
рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 01 червня 2009 року позов ОСОБА_5 до малого виробничого підприємства "Фенікс", третя особа по справі ОСОБА_4, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди задоволено частково. Стягнуто з відповідача малого виробничого підприємства "Фенікс", завдану матеріальну шкоду в сумі 6308,87 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн., послуги на юридичну допомогу в сумі 2000 грн., а всього в сумі 10308, 87 грн (а.с.5-6).
Вище згаданим рішенням встановлено, що відповідач ОСОБА_4, перебуваючи за кермом автомобіля ЗАЗ-ДЕУ, державний номер НОМЕР_1, що належить МВП "Фенікс", працюючи на той час заступником директора зазначеного підприємства, вчинив наїзд на ОСОБА_5, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Згідно наказу №13-а від 15 травня 2003 року відповідальним за експлуатацію та технічний стан автомобіля ЗАЗ-ДЕУ, державний номер НОМЕР_1 призначено заступника директора МВП "Фенікс" ОСОБА_4 (а.с. 12).
Як вбачається з витягу з колективного договору малого виробничого підприємства "Фенікс" (а.с.13), субота та неділя визначені на підприємстві, як вихідні дні.
Таким чином, встановлено, що шкода стягнута на користь ОСОБА_5 є шкодою, яка спричинена з вини ОСОБА_4 в неробочий час.
Судом оцінюється критично посилання представника відповідача ОСОБА_3, як на підставу для відмови в задоволенні позову, наявність постанови про закриття кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди у зв’язку з недоведеністю вини ОСОБА_4, оскільки вище зазначеним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави, як підстава для відшкодування заподіяної шкоди встановлена вина працівника малого виробничого підприємства "Фенікс" ОСОБА_4
Таким чином позов малого виробничого підприємства "Фенікс" про стягнення з ОСОБА_4 10308 грн. 87 коп. підлягає задоволенню.
З відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме 104 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_4 витрат за юридичну допомогу на користь позивача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині. При цьому суд виходить із положень п.2 ст. 88 ЦПК України, оскільки представник позивача Задоркін В.В. діяв на підставі довіреності та не є особою, яка надає юридичну допомогу.
Керуючись ст. 134 п.7 КЗпП України, ст.ст. 209, 213 – 215 ЦПК України (1618-15)
, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов Малого виробничого підприємства "Фенікс" задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Малого виробничого підприємства "Фенікс" суму в розмірі 10308 грн. 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Малого виробничого підприємства "Фенікс" судові витрати, а саме 104 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.