Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді – Чирського Г.М.,

при секретарі – Білоус Л.П., Кравчук С.В.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

відповідача: ОСОБА_3,

представника третьої особи – Клівець Л.І.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Нова Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа: виконавчий комітет Таврійської міської ради м. Нова Каховка Херсонської області) про поділ в натурі житлового будинку, надвірних будівель та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

Позивач звернулася до суду, посилаючись на те, що їй на праві приватної спільної часткової власності належить ? частка житлового будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 06.06.2007 р. Інша частина вказаного будинку належить ОСОБА_3 Інвентаризаційна вартість житлового будинку, надвірних будівель, споруд становить 70739 грн. та складається з літньої кухні (літ. Б), сараю (літ. В), убиральні (літ. Г), сараю (літ. Д,Е), сараю (літ. Ж,З), споруд №№ 1-3. Загальна площа земельної ділянки для розміщення та обслуговування спірного домоволодіння складає 538 кв. м. У зв"язку з погіршенням стосунків з відповідачем просила здійснити поділ в натурі житлового будинку за зазначеною адресою згідно часток сторін у праві спільної часткової власності, а також визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за будь-яким із варіантів розподілу, визначених висновками судової будівельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги із зазначених вище підстав.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, погодившись на поділ будинку згідно варіанту, визначеному висновком судової будівельно-технічної експертизи, заперечуючи проти визначення порядку користування земельною ділянкою, оскільки будь-який з варіантів експертизи позбавить його права заходити у двір через ворота з центрального входу до його частини будинку.

Представник третьої особи не заперечував проти задоволення позову в частині поділу будинку. В частині поділу земельної ділянки пояснив, що ділянка знаходиться у власності територіальної громади, будь-яких документів установленого зразку, які підтверджують право користування та власності земельної ділянки сторонами - відсутні, що відповідного до чинного законодавства вимагає від співвласників будинку їх оформлення.

Суд, заслухавши позивача, його представника, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 321, 317 319 ЦК України (435-15) право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить ? будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору дарування від 06.06.2007 р., а ОСОБА_3 також на праві приватної спільної часткової власності належить ? цього будинку згідно договору дарування від 23.01.2007 року.

У відповідності із технічним паспортом вказаний жилий будинок загальною площею 89,8 кв.м., жилою – 55,9 кв.м. складається з наступних приміщень: 1-1 коридор площею 8,3 кв.м., 1-2 кухня – 6,4 кв.м., 1-3 коридор 5,2 кв.м., 1-4 жила кімната 15,5 кв.м., 1-5 жила кімната 6,2 кв.м., 1-6 жила кімната 6,2 кв.м., 2-1 коридор 5,7 кв.м., 2-2 жила кімната 20,3 кв.м., 2-3 жила кімната 4,3 кв.м., 2-4 кухня 5,4 кв.м., 2,5 кухня 8,3 кв. м, а1 ганок, а2 ганок, під а підвал, із надвірних споруд та будівель: "Б" – літня кухня, В-сарай, Г –вбиральня, Д – сарай, Е-сарай, Ж – сарай, З- сарай, І-вимощення, № 1 – огорожа, № 2 – ворота, № 3 колонка водозабірна з трубопроводом та зареєстровані в установленому порядку.

Згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи від 29.03.2010 року з урахуванням розташування приміщень в жилому будинку, технічного стану жилого будинку "А", порядку користування приміщеннями, який вже склався між сторонами, господарськими будівлями та спорудами, конструктивної схеми жилого будинку, поділ будинку технічно можливий з відхиленням від долей у праві власності та запропонований єдиний варіант

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне поділити в натурі жилий будинок між сторонами, частково погоджуючись згідно із висновком експерта, виділивши позивачу ОСОБА_1 з урахуванням вже існуючого порядку користування спірним будинком наступні приміщення:

- 1-1 коридор площею 8,3 кв.м.,

- 1-2 кухня – 6,4 кв.м.,

- 1-3 коридор 5,2 кв.м.,

- 1-4 жила кімната 15,5 кв.м.,

- 1-5 жила кімната 6,2 кв.м.,

- 1-6 жила кімната 6,2 кв.м.

із надвірних будівель та споруд:

- а1 ганок,

- Б – ? частину літньої кухні,

- Д – сарай,

- З- сарай,

- І- ? частину вимощень,

- № 1 – ? частину огорожі,

- № 2 – ? частини воріт,

- № 3 ? частину колонки водозаборної з трубопроводом, а всього на суму 30054 грн.

відповідачу ОСОБА_3 наступні приміщення:

- 2-1 коридор 5,7 кв.м.,

- 2-2 жила кімната 20,3 кв.м.,

- 2-3 жила кімната 4,3 кв.м.,

- 2-4 кухня 5,4 кв.м.,

- 2,5 кухня 8,3 кв. м,

з надвірних будівель та споруд:

- а2 ганок,

- під а підвал

- Б – ? частину літньої кухні,

- В – сарай,

- Г- вбиральню,

- Е-сарай,

- Ж-сарай

- І- ? частину вимощень,

- № 1 – ? частину огорожі,

- № 2 – ? частини воріт,

- № 3 ? частину колонки водозаборної з трубопроводом, а всього на суму 40685 грн.

При визначеному варіанту поділу будинку в натурі переобладнання та перепланування будинку не вимагається, оскільки фактично в будинку розташовані дві ізольовані квартири, спроможні самостійно функціонувати і складі жилих та допоміжних приміщень. З кожної квартири є вихід (вхід) на присадибну ділянку, вказаний варіант розділу відповідає фактично існуючому порядку користування господарськими будівлями та спорудами.

Вимоги позивача про виділ йому у власність № 2 воріт задоволенню не підлягають, оскільки, виділивши ворота у власність лише ОСОБА_1 суд фактично позбавить можливість ОСОБА_3 здійснювати вхід і вихід у двір домобудівлі, що порушуватиме права останнього. При цьому, суд враховує те, що фактично існуючий другий вихід на вулицю Каховську через калитку збудований самовільно, тому питання про узаконення самочинного будівництва слід вирішувати у встановленому законом порядку.

Разом з цим, враховуючи, що позивачу виділяється реально 42/100 частки спільного майна на суму 30054 грн., а відповідачу 58/100 частки - на суму 40685 грн., суд вважає за необхідне з метою дотримання рівності прав на спільне майно зобов’язати відповідача компенсувати позивачеві вартість майна в сумі 5315 грн. 50 коп., оскільки вартість частки майна, що виділяється відповідачу перевищує вартість частки майна позивача на зазначену суму.

При цьому суд виходить з наступних розрахунків:

- загальна вартість обох часток будинку складає 70739 грн. ;

- вартість ? частки складає 35369 грн.50 коп.;

- позивачеві виділяється в натурі 42/100 частка будинку на суму 30054 грн.

Таким чином сума компенсації складає 5315 грн. 50 коп. (35369,5 – 30054).

Вирішуючи позовні вимоги про визначення порядку користування земельною ділянкою, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

З інвентарної справи на спірний жилий будинок вбачається, що рішенням виконкому Новокаховської міської ради депутатів № 354 від 24.06.1959 р. ОСОБА_6 виділена земельна ділянка по АДРЕСА_2 площею 512 кв. м. для індивідуального будівництва житлового будинку. (а.с. 30).

Згідно Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 14.07.1959 р., підписаним між відділом комунального господарства Новокаховського виконкому та ОСОБА_6, останній зобов"язується побудувати житловий будинок площею 57,6 кв. м. на зазначеній ділянці площею 512 кв. м.(а.с. 28-29).

Відповідно до витягу з рішення виконкому Таврійської міської ради № 134 від 26.10.2000 р. "Про інвентаризацію та надання земельних ділянок у приватну власність", затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок для розміщення та обслуговування житлових будинків та господарчих споруд ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 площею 0,0269 га. (а.с. 82), але, як пояснила представник третьої особи, сторони не оформлювали в установленому порядку право власності або користування земельною ділянкою.

З висновку судово-будівельно-технічної експертизи вбачається, що фактична площа ділянки, яка примикає до будівлі складає 538 кв. м., що не відповідає площі земельної ділянки, зазначеній в рішенні Новокаховського виконкому від 24.06.1959 р. № 354 на 26 кв. м., самозахват земельної ділянки виявлений з боку задньої межі та з боку правої бокової межі.

У відповідності із ч.1 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Згідно із вимогами ст.ст. 125- 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує це право та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Отже, з вищенаведених норм випливає, що як перехід права власності на земельну ділянку так і перехід права користування земельною ділянкою вимагають самостійної договірно-правової регламентації, оскільки відносини, пов’язані із виникненням прав на земельну ділянку у зв’язку із виникненням прав на будівлі і споруди, що на ній знаходяться, врегульовані ст. 120 чинного Земельного кодексу України (2768-14) , яка закріплює самостійні правові режими земельної власності і власності на розташовані на земельній ділянці об’єкти нерухомості, тому перехід права власності на будівлю і споруду до набувача нерухомого майна не тягне за собою автоматичного переходу права власності або права користування на земельну ділянку, на якій вона розташована.

З матеріалів справи вбачається, що у сторін відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, тобто, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України вони не надали суду доказів, що одночасно з придбанням частки житлового будинку до них перейшло право власності або користування земельною ділянкою саме площею 538 кв.м., стосовно якої позивач просить визначити порядок користування, а тому її вимоги про захист прав землекористувача не ґрунтуються на законі, є передчасними, оскільки до одержання актів, що посвідчували б ці права, він не має підстав вимагати встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Крім того, представник Тарвійської міської ради в судовому засіданні пояснила, що у разі поділу жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності сторін в натурі, співвласники матимуть змогу кожен самостійно отримати Державний акт на право користування своєю часткою земельної ділянки у розмірі відповідно до вимог земельного законодавства, таким чином права обох землекористувачів будуть захищені.

За таких обставин, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті вартості судової будівельно-технічної експертизи.

При цьому, враховуючи, що позов задоволено частково, вказані витрати присуджуються пропорційно до задоволених позовних вимог, при цьому при обчислення суми, присудженої до стягнення суд виходить з наступного. Згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи № 37 від 29.03.2010 року експертом було досліджено три питання, одне з яких стосується порядку користування ділянкою, решта – порядку розподілу будинку в натурі. Таким чином, на думку суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2/3 вартості експертизи, якими обґрунтовано позовні вимоги, що складає 2549 грн. 33 коп. (3824х2:3=2549,33).

Судом також встановлено, що при подачі позову позивачем не доплачено суму судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн., оскільки в позові поєднано дві самостійні позовні вимоги – поділ будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, одна з яких є вимогою майнового характеру, а інша – немайнового, проте позивачем було сплачено при подачі позову лише судові витрати щодо вимог майнового характеру.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині поділу будинку в натурі задоволені, суд вважає, що судові витрати за цією вимогою мають бути покладені на відповідача. В той же час витрати по оплаті судового збору та ІТЗ в сумах відповідно 08 грн. 50 коп. та 37 грн. за вимогою немайнового характеру підлягають відшкодуванню з позивача, оскільки в цій частині позов визнаний безпідставним.

К еруючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 82, 88, 209, 212, 214- 215, 218, 223 ЦПК України, суд –

Позов задовольнити частково.

Поділити в натурі жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, виділивши власнику ОСОБА_1 наступні приміщення:

- 1-1 коридор площею 8,3 кв.м.,

- 1-2 кухня – 6,4 кв.м.,

- 1-3 коридор 5,2 кв.м.,

- 1-4 жила кімната 15,5 кв.м.,

- 1-5 жила кімната 6,2 кв.м.,

- 1-6 жила кімната 6,2 кв.м.

із надвірних будівель та споруд:

- а1 ганок,

- Б – ? частину літньої кухні,

- Д – сарай,

- З- сарай,

- І- ? частину вимощень,

- № 1 – ? частину огорожі,

- № 2 – ? частини воріт,

- № 3 ? частину колонки водозаборної з трубопроводом, а всього на суму 30054 грн., що становить 42/100 часток майна спільної часткової власності.

Виділити власнику ОСОБА_3 в цьому ж будинку наступні приміщення:

- 2-1 коридор 5,7 кв.м.,

- 2-2 жила кімната 20,3 кв.м.,

- 2-3 жила кімната 4,3 кв.м.,

- 2-4 кухня 5,4 кв.м.,

- 2,5 кухня 8,3 кв. м,

з надвірних будівель та споруд:

- а2 ганок,

- під а підвал

- Б – ? частину літньої кухні,

- В – сарай,

- Г- вбиральню,

- Е-сарай,

- Ж-сарай

- І- ? частину вимощень,

- № 1 – ? частину огорожі,

- № 2 – ? частини воріт,

№ 3 ? частину колонки водозаборної з трубопроводом, а всього на суму 40685 грн., що становить 58/100 часток майна спільної часткової власності.

В решті позовних вимог відмовити.

Право кожного співвласника підлягає державній реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частину вартості судової будівельно-технічної експертизи від 29.03.2010 року в сумі 2549 грн. 33 коп., різницю вартості часток співвласників будинку в сумі 5315 грн. 50 коп., сплачений позивачем судовий збір в сумі 353 грн. 70 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього – у сумі 8338 грн. 53 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 00 коп.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом