Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Коверзнева В.О.,

при секретарі – Бабич В.Д.,

з участю: представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2; представників ОСОБА_3 – ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5; представника Чернігівської міської ради – Миколаєнка Р.С., представника управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради – Титаренка Ю.В., представника управління архітектури та містобудування – Гаршина В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Чернігівської міської ради, управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку,

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів за позовом ОСОБА_3 – управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради,

15.04.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_10 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0.09 га по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу парканів та встановлення межових знаків відповідно до технічної документації.

В обґрунтування позову послалася на порушення відповідачами меж переданої їй у власність земельної ділянки.

30.10.2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Чернігівської міської ради, управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення 24 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 04.02.2008 року про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також Державного акту на право власності на вказану земельну ділянку

Позов мотивовано тим, що передаючи у власність ОСОБА_1 земельну ділянку не було погоджено межі із суміжними землекористувачами, внаслідок чого її позбавлено права вільного користування належною на праві власності земельною ділянкою.

Через спільність предмету спору ухвалою суду від 24.12.2009 року позови ОСОБА_1 і ОСОБА_3 об’єднано в одне провадження.

У зв’язку з переходом права власності на земельну ділянку ОСОБА_10 до ОСОБА_9, на підставі договору дарування від 20.02.2008 року (а.с. 34), ухвалою суду від 01.03.2010 року останню залучено до участі у справі в якості належного співвідповідача замість ОСОБА_10

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 позов свого довірителя підтримав і наполягав на задоволенні. Позов ОСОБА_11 вважає необґрунтованим зазначивши, що діюче законодавство України не передбачає погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками.

У свою чергу, представники ОСОБА_3 підтримали позов свого довірителя, а в задоволенні позову ОСОБА_1 просили відмовити. Вони повідомили, що виділенням у власність земельної ділянки ОСОБА_1, унеможливлено проїзд до земельної ділянки ОСОБА_3 з боку АДРЕСА_1, чим створено перешкоди в користуванні зазначеною земельною ділянкою.

Представники Чернігівської міської ради, управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради і третьої особи вважають позов ОСОБА_1 обґрунтованим, а позов ОСОБА_11 таким, що не підлягає задоволенню. Вважають, що при виділенні земельної ділянки ОСОБА_1 повністю дотримано вимоги земельного законодавства України.

Співвідповідачка ОСОБА_9 не з’явилася, про час і місце розгляду справи сповіщалася належним чином.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи та цивільну справу № 2-3693/09, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧН № 041569 від 31.01.2005 року (а.с. 147) ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0.08 га розташованої по АДРЕСА_1.

Земельна ділянки ОСОБА_11 межує:

- від Д до А – із земельною ділянкою АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_12;

- від А до Б – із земельною ділянкою АДРЕСА_3;

- від Б до В – із земельною ділянкою АДРЕСА_4

- від В до Г – межує із земельною ділянкою АДРЕСА_5, що в даний час належить співвідповідачці ОСОБА_9;

- від Г до Д – з вулицею АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 147).

Пунктами 5, 6 рішенням 24 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 04.02.2008 року ОСОБА_1 затверджено проект відведення і передано у власність земельну ділянку площею 0.09 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На підставі рішення ОСОБА_1 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.07.2008 року серія ЯЕ № 803620.

Дана земельна ділянка від А до Б межує із земельною ділянкою ОСОБА_3, а від Б до В – із земельною ділянкою ОСОБА_9 (а.с. 5).

Затвердження проекту відведення і передача земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відбулися з порушенням пункту 7 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 (677-2004-п) , зокрема:

- без виконання технічних умов ВАТ "Чернігівгаз" щодо перенесення газопроводів середнього тиску по вулиці Інженерній та вводів до житлових будинків за межі земельних ділянок і погодження із власниками газопроводів, винесення відгалуженого газопроводу за межі земельних ділянок, узгодження проектної документації з ВАТ "Чернігівгаз", що може привести до негативних наслідків;

- без погодження меж земельної ділянки із сусідніми землекористувачами, що є порушенням вимог статті 198 ЗК України і пункту 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання Державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 року № 43 (z0354-99) .

Наведені порушення вимог діючого законодавства України призвели до того, що земельна ділянка виділена у власність ОСОБА_1 ізолює садибу ОСОБА_3 від АДРЕСА_1 та унеможливлює безперешкодний проїзд до неї, чим створює перешкоди в користуванні власністю.

Згідно статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

На підставі наведеного суд доходить до висновку, що пункти 5, 6 рішення 24 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 04.02.2008 року, якими затверджено ОСОБА_1 проект відведення на земельну ділянку площею 0.09 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та безоплатно передано їй зазначену земельну ділянки у власність, порушує права ОСОБА_3, як суміжного землевласника, а тому в цій частині рішення слід визнати незаконним, а виданий ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку – недійсним.

Підстав для визнання оскаржуваного рішення міської ради незаконним в цілому не має, оскільки в іншій частині рішення не зачіпає права ОСОБА_3, а тому її позов підлягає частковому задоволенню.

Часткове задоволення позову ОСОБА_3 повністю виключає можливість задоволення позову ОСОБА_1, оскільки вона втратила право власності на земельну ділянку, і як наслідок цього – не має права вимагати усунення перешкод у користуванні нею.

Керуючись статтями 208, 209, 212 – 215, 294 ЦПК України (1618-15) , суд

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Визнати незаконними пункти 5, 6 рішення 24 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 04.02.2008 року про затвердження ОСОБА_1 проекту відведення на земельну ділянку площею 0.09 га по вулиці АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та безоплатну передачу їй зазначеної земельної ділянки у власність.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.07.2008 року серія ЯЕ № 803620, виданий ОСОБА_1 управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради на земельну ділянку площею 0.09 га, розташовану по вулиці АДРЕСА_1.

рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.

Повний текст рішення складено 22.03.2010 року.