Верховний Суд
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2018 року
Київ
справа №399/89/17(2-а/399/3/17)
адміністративне провадження №К/9901/36782/18
|
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 399/89/17 (2-а/399/3/17)
за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Департаменту соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виплату недоплаченої грошової допомоги, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 15 березня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Шуліки О.О. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Сафронової С.В., суддів: Чепурнова Д.В.,
Мельника В.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Департаменту соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якому просив:
- визнати солідарно бездіяльність відповідачів щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня у розмірі встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016 рік протиправною;
- зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок нарахувати і виплатити 4 730 грн. щорічної разової грошової допомоги йому, як учаснику бойових дій, за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунки мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 7 Закону України "Про Державний Бюджет України на 2016 рік" на момент проведених виплат з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 15 березня 2017 року, залишеною без зміни ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що з рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (v003p710-12)
вбачається, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Згідно з частиною першою статті 150 Конституції України вирішення питання про відповідність Конституції України (254к/96-ВР)
законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України належить до повноважень Конституційного суду України.
Оскільки, Конституційним Судом України не приймалось рішення про визнання неконституційною постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 (141-2016-п)
, якою визначено, що у 2016 році виплата учасникам бойових дій разової грошової допомоги до 05 травня, передбачена Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14)
, здійснюється у розмірі 920,00 грн., відповідач правомірно виплатив позивачу з 2016 році разову грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій у зазначеному розмірі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 05 листопада 2015 року. У грудні 2016 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області із заявою про нарахування та виплату частини невиплаченої грошової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням раніше виплачених сум. Листом від 28 грудня 2016 року № 07-02/1670 позивачу повідомлено про те, що допомога до 05 травня за 2016 рік як учаснику бойових дій у розмірі 920,00 грн. була виплачена у повному обсязі у відповідності до чинного законодавства.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2016 році необхідно застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 (141-2016-п)
"Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14)
, а Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
, який має вищу юридичну силу.
Відповідачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки здійснивши позивачу у 2016 році виплату щорічної разової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій у розмірі 920,00 грн. він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб встановлений нормами чинного законодавства.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17)
частину п'яту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції "Щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України". Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08)
№ 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17)
.
Статтею - 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (79-19)
, який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України (2456-17)
доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України (2456-17)
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 02 березня 2016 року № 141 (141-2016-п)
"Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14)
якою визначено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14)
, здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: учасникам бойових дій - 920,00 грн.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (v020p710-11)
, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року (v003p710-12)
№ 1-11/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України (254к/96-ВР)
, суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України (2456-17)
, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Валентина Ніканорівна Великода проти України" висловив правову позицію, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначив, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава.
Із набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року (79-19)
Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, встановленого статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Суд відхиляє посилання позивача на те, що для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій необхідно застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 (141-2016-п)
, а частину п'яту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка, в силу рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08)
з 22 травня 2008 року відновила редакцію: "Щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком", виходячи з того, що положення Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (79-19)
, яким розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України (2456-17)
доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України та постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 (141-2016-п)
, яка прийнята на виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України (2456-17)
, не визнані Конституційним Судом України неконституційними, отже вони підлягали застосуванню при визначенні суми допомоги до 05 травня у 2016 році.
Суди дійшли вірного висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 05 травня в 2016 році, як учаснику бойових дій, у розмірі 920,00 грн., оскільки вказана виплата здійснена відповідно до положень Бюджетного кодексу України (2456-17)
та у розмірі, встановленому пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 (141-2016-п)
"Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
і "Про жертви нацистських переслідувань" (1584-14)
.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Суди ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 15 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року у справі № 399/89/17 (2-а/399/3/17) залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Судді Верховного Суду
|
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
|