РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2007р. м.Приморськ
Приморський районний суд Запорізької області в складі:
Головуючий суддя Булашев Р.Л.
при секретарі Кострикіной Л.А.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката
ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства
"Акціонерна страхова компанія "Енергополіс" м.Київ, ОСОБА_3,
закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Iнкомстрах"
м.Київ, про стягнення матеріальної та моральної шкоди у наслідок
заподіяння смерті,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з
відповідача ВАТ "АСК Енергополіс" на її користь витрати на
поховання померлого чоловіка ОСОБА_4 у сумі 5975,79грн., також
стягнути з ВАТ "АСК Енергополіс" на її користь в інтересах
неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, IНФОРМАЦIЯ_1р.н., ОСОБА_6,
IНФОРМАЦIЯ_2р.н., ОСОБА_7, IНФОРМАЦIЯ_3р.н. одноразово суму
компенсації втраченого доходу у зв'язку із втратою годувальника у
розмірі 15 956,70 грн., стягнути з ВАТ "АСК Енергополіс" на її
користь суму пені за прострочення виплати страхового платежу у
розмірі 3634,21грн., стягнути з ОСОБА_3 суму нанесеної моральної
шкоди 18500грн., також стягнути солідарно з ВАТ "АСК Енергополіс"
та ОСОБА_3 судові витрати.
В суді позивач та представник позивача наполягали на позовних
вимогах, уточнивши їх і просили вказані суми стягнути з ЗАТ "СК
Iнкомстрах" замість ВАТ "АСК Енергополіс". Посилались на докази та
додані до позову документи, так як ОСОБА_3 є власником
автомобіля - джерела підвищеної небезпеки яким в ДТП спричинено
смерть чоловіку позивчки: ОСОБА_4. Автомобіль було застраховано,
тому власник і страхувальник зобов'язані відшкодувати матеріальну
та моральну шкоду, згідно ст. ст. 1166 і 1187 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
. Було витрачено кошти на проведення поховання померлого
чоловіка - 5975,79грн. Відповідачі добровільно шкоду не
відшкодували. ОСОБА_3 виплатив тільки 1 500 грн. моральної шкоди,
а страхова компанія взагалі відмовилась від виплати страхових сум
посилаючись на вину її чоловіка в ДТП.
Відповідач ОСОБА_3 до зали суду не з'явився про причини не
явки суду не повідомив, але йому було належним чинном повідомлено
про місце і час розгляду справи через газету "Урядовий кур'єр" та
газету "Життя" що має статус обласної в Донецької області, також
йому висилалась копія позову і він її отримав (а.с. 40), однак
наступні повідомлення повертались з поміткою пошти що адресат
відсутній вдома, а суду від нього за ст. 77 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
не надходило повідомлень про зміну місця мешкання.
Тому за ст. 76 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
ОСОБА_3 є належно
повідомленною особою про час та місце розгляду справи, який не
з'явився з неповажних причин. Таким чином суд може розглянути
справу за відсутністю відповідача.
По результатам попереднього судового засідання до участі у
справі залучено акціонерну страхову компанію "Енергополіс" та
закрите акціонерне товариство "Страхову компанію "Iнкомстрах", а
філію АСК "Енергополіс" виключено з учасників по справі так як
вона не є юридичною особою .
Представник ЗАТ "Страхова компанія "Iнкомстрах" Приступа Ю.М.
в Голосіївському районному суді м.Київа, проти позову заперечував,
пояснив тим, що вину ОСОБА_3 в ДТП не доведено, а в порушенні
кримінальної справи було відмовлено.
Представник "АСК Енергополіс" Кирилюк О.С. в Солом'янському
райсуді в м.Київі також заперечував проти позову.
Однак, вказані представники відповідачів до суду не прийшли,
хоча їм було відомо про час та
2
місце розгляду справи за отриманими судом поштовими
повідомленнями ще 16.01.07р. Не було надіслано суду ні чітких
пояснень з приводу невизнання позову, а ні повідомлень з приводу
підстав їх неявки. Це вказує на неповажність відсутності
представників страхових компаній і суд може розглянути справу за
правилами заочного розгляду справи.
Суд вивчивши матеріали справи, та заслухавши пояснення
позивача і його представника приходить до наступних висновків.
12.04.05р., в 22-30 год. на 515 кілометрі автошляху
Новоазовськ-Одеса в Приморському районі Запорізької області
сталось ДТП за участю водія автомобіля МАЗ-54323, держномер
НОМЕР_1, ОСОБА_3, і водія велосипеда ОСОБА_4, який внаслідок
отриманних ушкоджень загинув. Згідно з постановою про відмову в
порушені кримінальної справи Приморського РВ УМВС від 01.07.05р.,
було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3
за відсутності в його діях складу злочину, а провадження по справі
закрито, так як визнано, що ОСОБА_4 порушив вимоги ПДР України, що
і призвело до ДТП (а.с. 13).
ОСОБА_4 мешкав з родиною: дружиною ОСОБА_1, неповнолітніми
дітьми: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. та щє трьома родичами: ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10 в АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою
Банівської сільскої ради, копіями свідоцтв про народження дітей (
а.с. 9, 11,16).
Вказаним дітям в Приморському відділенні ПФУ встанволена
пенсія по втраті годувальника в розмірі 365, 13 грн. за довідкою
від 11.11.05р. (а.с. 10).
ОСОБА_4 отримував на день загибелі доходи від праці на різних
місцях роботи: в Приморському відділі культури (3535,89 грн. за
рік), Приморському відділі освіти (2284,21 грн. за рік),
Приморській міськраді ( 400,16 грн. за три місяці), Банівській
сільраді ( 2096,47грн. за рік), де він працював баянистом .
Свою цивільно-правову відповідальність водій ОСОБА_3
застрахував з 18.02.05р. по 17.02.06р. в ЗАТ "СК Iнкомстрах" через
агента Донецьку філію "СК Енергополіс", про що свідчать: копія
полісу страхування серії ВА № НОМЕР_2, копії документів про їх
агентську угоду та оплату комісійної винагороди . ОСОБА_3 було видано тільки страховий поліс, а іншого
договору чи додатку до полісу не укладалось. Тож суд вважає
вказаний поліс фактичним страховим договором, так як він містить
всі необхідні умови для такого типу договору , і з нього випливає, що межею відповідальності
страхової компанії є сума в 51 000 грн. по заподіянню шкоди життю
та здоров'ю на одного потерпілого. Не врегульовані в полісі
питання пов'язані з договором страхування вирішуються за нормами
законодавства України відповідно до ст. 4 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Позивачка ОСОБА_1 через адвоката ОСОБА_2 зверталась
22.09.05р. до страхової компанії про виплату срахових
відшкодувань, але листом від 10.09.05р., без винесення
обгрунтованого рішення про відмову в виплаті страхових
відшкодувань, в задоволенні її вимоги було відмовлено з приводу
того, що потерпілий ОСОБА_4 сам винен в ДТП (а.с. 20).
Витрати на поховання ОСОБА_4 понесені ОСОБА_1 в сумі 4671,83
грн. . При цьому суд не враховує с заявленої суми в
5975,79 грн. суму в 1303,96 грн., в яку включено витрати на
алкогольні напої, які не є обов'язковими для похованні, та витрати
на продукти не пов'язані з безпосереднім похованням і які
здійснені з 21 квітня 2005р., так як позивачем не доказана їх
необхідність .
В відповідності зі ст. 9 ЗУ "Про страхування", страхова сума,
це грошова сума, в рамках якої страхувальник зобов'язан провести
виплату при настані страхового випадку.
За ст. 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом або
договором.
Відмовитись від здійснення страхових виплат можливо лише в
випадках які зазначено в ч. 1 ст. 991 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
і
серед яких не вказано обставин що стались під час встановленого
випадку ДТП.
Згідно Постанови КМУ "Про порядок і умовах проведення
обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників
транспортних засобів" від 28.09.96р. № 1175 ( 1175-96-п ) (1175-96-п)
, затверждено Положення, в п.1 якого встановлено
обов'язкове страхуваня цивільної відповідальності власниками
транспортних засобів. В п.6 визначено, що страхова сума і розмір
страхових виплат за обов'язковому страхуваню цивільної
відповідальності встанавлюється КМУ.
За Постановою КМУ від 31 грудня 2004 p. N 1776
( 1776-2004-п ) (1776-2004-п)
"Про затвердження Порядку проведення розрахунку
розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку із смертю
годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди" вбачається,
що розрахунок розміру страхового відшкодування, що виплачується
утриманцям у зв'язку із смертю годувальника внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди
3
(далі - страхове відшкодування), проводиться у межах
визначеного законодавством ліміту відповідальності страховика за
шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, який діяв на дату
укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності
власників наземних транспортних засобів. Порядок розрахунку такої
суми передбачено в п.2 цієї постанови. В п. 7 передбачено, що
страхове відшкодування виплачується страховиком протягом одного
місяця після одержання ним документів, зазначених у пункті 3 цього
Порядку. Якщо питання про страхове відшкодування вирішується в
судовому порядку, його виплата проводиться у строк та в обсязі,
визначені рішенням суду.
В ст. 1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зазначено, що джерелом
підвищеної небезпеки є транспортні засоби. Шкода завдана ним
відшкодовується особою яка на правовій підставі володіє ним, якщо
така особа не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної
сили або умислу потерпілого.
За ст. 1200 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, у разі смерті потерпілого
право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були
на його утриманні, зокрема діти померлого - до досягнення 18
років.
За ст. 1201 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа яка завдала шкоди
смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати необхідні витрати на
поховання та на спорудження надгробного пам'ятника.
В ст. 1202 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що
відшкодування такої шкоди здійснюється щомісячними платежами, а за
обставин що мають істотне значення та з урахуванням материального
стану фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може
бут виплачена одноразово.
З огляду на викладені правові норми, та відсутності
конкретних заперечень з боку відповідачів, суд вважає доведеним
позов частково. Так, водій ОСОБА_3 є власником транспортного
засобу яким спричинено смерть ОСОБА_4. в ДТП. Хоча вина за ДТП
покладена на ОСОБА_4, однак за ст. 1187 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
ОСОБА_3 повинен відшкодувати завдану ним шкоду утриманцям
загиблого, бо шкода спричинена не в зв'язку з непереборною силою,
або умислом потерпілого. Сума шкоди обрахована в позові на кожного
утриманця з додержанням правил, встановлених законодавством,
зокрема Постановою КМУ від 31.12.2004р. N 1776 ( 1776-2004-п ) (1776-2004-п)
і
становить до повноліття: ОСОБА_5 - 2 587,52 грн., ОСОБА_6 - 6
037,60 грн., ОСОБА_7 - 7 331,38 грн., а разом - 15 956,70 грн.
Вказані розрахунки викладені в позову, вони своєчасно надані
сторонам і від них не надійшло заперечень з приводу правильності
розрахунку. Суд не вбачає його таким що суперечить викладеним
нормативним актам і приймає як доведений.
За ст. 37.2 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспотних засобів"
( 1961-15 ) (1961-15)
за кожний день прострочки виплати страхових сум
стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
В позові розраховано суму пені, яку взято з 10.05.05р., -
дати коли в місячний термін з звернення за виплатью страхових
виплат ОСОБА_1, страхова компанія повинна була їх здійснити, але
безпідставно відмовила в цьому, тож було порушено ст. 525 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
. Пеня повинна нараховуватись на протязі року,
так як договором не передбачено іншого терміну, а за ст. 258 ч.2
п. 1 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено строк позовної давності в 1
рік про стягнення пені. Разом з тим, відповідачі не вимагають
застосування позовної давності за цією вимогою і відповідно до ст.
267 ч.3 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
суд не відмовляє в задоволенні вимог
з пропуском позовної давності. Вказані розрахунки пені в сумі З
634,21 грн. наведені в позову, вони своєчасно надані сторонам і
від них не надійшло заперечень з приводу правильності розрахунку.
Суд не вбачає його таким що суперечить викладеним нормативним
актам і приймає як доведений.
Стягнення в частині страхового відшкодування можливе з ЗАТ
"СК Iнкомстрах" так як воно є фактичним страховиком, а ВАТ "СК
Енергополіс" лише виступило як агент цієї компанії і не набуло
обов'язків страховика. За ст. 1201 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
саме
особа що завдала шкоду відшкодовує витрат на поховання. В
страховому полісі на ці витрати та на відшкодування моральної
шкоди не міститься норм. То ж таку шкоду потрібно покласти на
ОСОБА_3.
При визначенні способу відшкодування вказаної шкоди, суд
вважає що заслуговує на увагу вимога про одноразовий характер її
виплати, так як майнове становище страхової компанії і ОСОБА_3. є
достатнім. Суд бере до уваги, що родина ОСОБА_1 мешкає ще з трьома
повнолітніми родичами і має необхідність в додатковому житлі.
Виплати відшкодування щомісячно можуть призвести до знецінення їх
в подальшому внаслідок інфляції. Заперечень з приводу
запропонованого позивачем способу стягнення шкоди від відповідачів
не надійшло. Тому суд, за принципами ст. 10 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
про змагальність сторін, бере до уваги доводи
позивача, які не суперечать нормам закону і не спростовані іншою
стороною.
За ст. 88 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, стороні, на користь якої
винесено рішення, суд присуджує з іншої сторони всі судоі витрати.
Так, витрати на оплату юридичних послуг, що підтверджено в сумі
1400 грн. за квитанцією № 39 адвоката ОСОБА_2, підлягають
стягненню з відповідачів солідарно за правилами ст. 84 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
. Витрати позивача на розміщення оголошень про виклик
ОСОБА_3.
4
до суду в сумі 349 грн. 08 коп., що підтверджено платіжними
документами, підлягають покладенню на цього відповідача, так як
стались з його вини.
Суми судового збору в розмірі 1% від задоволеної суми, та 30
грн. на інформаційно-технічне обслуговування не було сплачено
позивачем і підлягають стягненню з відповідачів солідарно в доход
держави, так як винними діями обох відповідачів спричинено
звернення позивачки до суду.
При оцінці заявленої суми моральної шкоди, суд виходить з
наступного.
За ст. 1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за заподіяну моральну шкоду
відповідає власник джерела підвищеної небезпеки незалежно від
наявності його вини.
Суд знаходить, що загибель чоловіка для позивачки є винятково
трагічною подією, яка спричинила тривалі душевні хвилювання,
необхідність звертатись до суду за допомогою викликає постійні
переживання з приводу цього що має тривалий характер. їй було
виплачено ОСОБА_3 1500 грн. в рахунок моральної шкоди вже після
поховання ОСОБА_4, але до звернення нею в суд.
Суд враховує положення ст. 1193 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за
якою, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню
шкоди, - розмір відшкодування зменшується. Таке зменшення не
розповсюджується тільки на шкоду для поховання і заподіяну смертю
годувальника. На випадки моральної шкоди ці норми мають бути заст
осовані. Тож, за матеріалами кримінальної справи по факту ДТП
встановлено, що саме дії ОСОБА_4 спричинили ДТП, а в діях ОСОБА_3.
не виявлено порушень ПДР. З цього суд вбачає, що груба
необережність ОСОБА_4 призвела до його загибелі. Тому сума в 18500
грн. моральної шкоди судом не вважається прийнятною, її можна
зменшити до 1500 грн., які вже відшкодовані відповідачем ОСОБА_3
Тому у стягненні моральної шкоди повинно бути відмовлено.
Керуючись ст. ст.525, 1167. 1187, 1193, 1200-1202. ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст, ст.ст. 7, 8, 10, 174, 209, 214, 215 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, суд,
ВИРIШИВ:
Винести заочне рішення і позов задовольнити частково.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Страхова
компанія "Iнкомстрах" (м.Київ, вул.Велика Васильківська б. 64) на
користь ОСОБА_1, на відшкодування матеріальної шкоди: 15 956 грн.
70 коп. розміру страхового відшкодування, що виплачується
утриманцям у зв'язку із смертю годувальника внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди, 3634 грн. 21 коп. пені за
прстрочення виплати страхового відшкодування, а всього в сумі: 19
590 грн. 91 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 671 грн. 81 коп.
витрат на поховання, та 349 грн. 08 коп. судових витрат, а всього
в сумі: 5 020 грн. 91 коп.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Страхова
компанія "Iнкомстрах" та ОСОБА_3 в солідарному порядку: на користь
ОСОБА_1 витрати на послуги юриста в сумі 1400 грн., а на користь
держави судового збору - 246 грн. 11 коп. та на
інформаційно-техничне обслуговування - 30 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.
Копію рішення направити відповідачам в 5 діб.
Заяву про апеляційне оскарження рішення можна подати позивачу
до Приморського районного суду протягом 10 діб, після цього можна
оскаржити рішення до Запорізького апеляційного суду, через
Приморський районний суд на протязі 20 діб.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано
відповідачем протягом 10 днів з дня отримання й ого копії до
Приморського районного суду. При поважності пропуску цього
строку -вказати клопотання про його поновлення з наданням доказів
поважності його пропуску.