РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2004 р. Н-ський районний суд м. Києва в складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві
цивільну справу за скаргою Р.О.П. на неправомірне рішення комісії
по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які
брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони
відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році та
інших питань від ХХ грудня 2000 р.,
ВСТАНОВИВ:
Заявник Р.О.П. звернувшись до суду, просить визнати рішення
вищезазначеної комісії Н-ської обласної державної адміністрації
прийняте ХХ.12.2000 р. про відмову видати посвідчення учасника
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС неправомірним. В обгрунтування
своїх вимог заявник та його представник посилаються нате що у
червні 1986 р. Р-ською райспоживспілкою заявник була відряджена в
с. Б-о С-кого району Н-ської області, де вахтовим методом, у
цілому проробила більше ніж 70 днів. Про зазначене свідчить
довідка підприємства про виплату заявнику підвищеної заробітної
плати під час роботи у зоні відчуження на підставі розпорядження
Правління Н-ської облспоживспілки N ХХ8 від ХХ.05.1986 р., які
були надані комісії. В 1998 р. посвідчення ліквідатора аварії на
ЧАЕС серії "Н" N ХХХ0 заявником було здано на перереєстрацію в
Р-ський міський відділ по захисту населення від наслідків аварії
на ЧАЕС і до цього часу не повернуто. ХХ.11.2003 р. заявник
отримала відповідь про відмову у видачі нового посвідчення на
підставі нового звернення заявника в 2000 р.
Представник суб'єкта оскарження О.М.М. в судовому засіданні не
визнав вимоги скарги Р.О.П., вважаючи їх необгрунтованими,
посилаючись на те, що в наданих заявником документах присутні
розбіжності, відсутні первинні документи, що підтверджують роботу
зоні відчуження.
Вислухавши пояснення заявника, представника заявника, представника
суб'єкта оскарження, допитавши свідка Б.Ф.Ф., вивчивши письмові
докази по справі, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 248-1 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
громадянин має
прво звернутись до суду із скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією
або бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого
самоврядування, посадової і службової особи порушено його права,
свободи чи законні інтереси.
Відповідно до ст. 248-5 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
скаргу може бути
подано в суд у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі
стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її
прав, свобод чи законних інтересів; у місячний строк з дня
одержання особою письмової відповіді про відмову у задоволенні
скарги органом вищого рівня, або з дня закінчення місячного строку
після подання скарги, якщо особою не було одержано на неї
письмової відповіді.
Зазначений строк може бути поновлено, якщо його пропущено з
поважних причин.
Під час розгляду скарги з'ясувалось, що рішення, яке оскаржується
заявником їй не надсилалось, оскільки відсутні доказм в
підтвердження цієї обставини.
ХХ.2003 р. заявнику стало відомо про порушення її прав. Таким
чином строк звернення до суду Р.О.П. не порушений.
Відповідно до прийнятої КМ України постанови від 04.02.1997 р. N
135 "Про перевірку правильності видачі посвідчень "Учасник
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" ( 135-97-п ) (135-97-п)
визнано за необхідне провести у період до ХХ.05.1998 р. перевірку
правильності видачі посвідчення "Учасник ліквідації наслідків
аварії на ЧАЕС" згідно з Порядком видачі посвідчень особам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ( 51-97-п ) (51-97-п)
,
затвердженим постановою КМ України від 20.01.97 року N 51.
Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи ( 51-97-п ) (51-97-п)
, затвердженим постановою КМ
України від 20.01.97 року N 51, ст. 10 передбачено, посвідчення
учасникам ліквіадії наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
видаються на підставі одного з документів, зокрема п. В, довідки
про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням
кількості днів і населеного пункту).
Цим же порядком передбачено, що рішення з зазначеного питання
приймається у місячний термін з дня надходження необхідних
документів до органу, що видає посвідчення.
Цим же порядком ( 51-97-п ) (51-97-п)
, зокрема п. 12 передбачено, що спірні
питання розглядаються комісіями на підставі відповідних письмових
підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та
установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або
керівниками місцевих органів виконавчої влади, місцевого
самоврядування за місцем виконання робіт.
Судом встановлені наступні обставини справи.
ХХ.05.1998 р. заявником було подано посвідчення учасника
ліквідації на ЧАЕС серії "Н" N ХХХ0 (категорії 2) на
перереєстрацію.
ХХ.07.1998 р. Тимчасовою комісією при Н-ській обласній державній
адміністрації по перевірці правильності видачі посвідчень
"Учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" було визнано
безпідставним видачу Р.О.П. вищезазначеного посвідчення у зв'язку
з відсутністю документів, які б у безумовному порядку засвідчували
факт роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС передбачених постановою КМ України від 20.01.1997 р. N 51
( 51-97-п ) (51-97-п)
.
В даному випадку на розгляд комісії було подано довідку про
додаткову оплату N Х9 від ХХ.10.1992 р. Р-ського РПС об'єднання
громадського харчування, яка на погляд комісії підтверджувала
роботу за межами відчуження (смт. П-е І-ків).
В грудні 2000 р. заявником до суб'єкта оскарження було подано
довідку N ХХ2 а/Х від ХХ.12.2000 р., видану Головою правління
Р-ською райспоживспілкою, про підвищену оплату праці в зоні
відчуження з зазначенням кількості днів і населеного пункту.
Зокрема в зазначеній довідці зазначається, що Р.О.П. згідно
розпорядження та наказу була відряджена для роботи в кафе Б-о
С-кого ОПГХ, і те, що згідно розпорядження Правління Н-ської
облспоживспілки N ХХ8 від ХХ.05.1986 р. їй була нарахована
заробітна плата за період роботи з ХХ по ХХ червня 1986 р. в
трьохкратному розмірі.
До цієї довідки подано копії наказів N N Х7, ХХ0 об'єднання
громадського харчування Р-ської райспоживспілки відповідно до яких
з ХХ.06.1986 р. по ХХ.06.1986 р., та з ХХ.06.1986 р. по ХХ.06.1986
р. Р.О.П. з іншими працівниками відряджена для роботи в кафе с.
Б-о С-кого ООП.
ХХ.12.2000 р. комісія облдержадміністрації по вирішенню спірних
питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні
робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також
евакуйованих із зони відчуження в 1986 році визнала безпідставним
видачу заявнику посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії
на ЧАЕС".
Допитаний в судовому засіданні свідок Б.Ф.Ф. підтвердив те, що в
червні 1986 р. заявник Р.О.П. була ним особисто, на той час
керівником С-кого районного споживчого товариства направлена в с.
Б-о в кафе "ХХХ" для організації громадського харчування.
Згідно відповіді С-кої районної державної адміністрації Н-ської
області книги наказів з особового складу та журнал реєстрації
посвідчень про відрядження за 1986 р. С-кого об'єднання
громадського харчування не збереглись.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.10.2000 р.
( v012p710-00 ) (v012p710-00)
дано тлумачення положення "зони відчуження - це
територія, з якої проведано евакуацію населення в 1986 р.", яке
слід розуміти так: зона відчуження є територією, що з 26 квітня
1986 р. охоплює ту частину радіонебезпечних земель, рівень
забруднення яких зумовив необхідність евакуації населення у 1986
р. на підставі відповідних актів органів державної влади,
незалежно від часу прийняття цих актів та проведення евакуації.
Відповідно до Постанови КМ Української РСР від 23.07.1991 р. N
106а "Про організацію виконання постанови Верховної Ради
Українсько РСР про прядок введення в дію законів Української РСР
( 106а-91-п ) (106а-91-п)
с. Б-о С-кого району, згідно розпорядження Ради
Міністрів УРСР від 23.08.1990 р. N 228 віднесено до зони
відчуження.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
учасниками ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС вважаються громадяни які безпосередньо брали участь у
будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її
наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від
кількості робочих днів.
Виходячи з обставин справи та норм, що їх регулюють, суд вважає,
що заявником подані документи відповідно до п. 10 та п. 12
вищезазначеного порядку ( 51-97-п ) (51-97-п)
, які підтверджуються показами
допитаного в суді свідка Б.Ф.Ф.
Таким чином підстав для відмови заявнику у видачі посвідчення у
суб'єкта оскарження не було.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 248-1 - 248-7 ЦПК
України ( 1502-06 ) (1502-06)
, суд
ВИРІШИВ:
Скаргу задовольнити.
Визнати рішення комісії по вирішенню спірних питань щодо
визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з
евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих
із зони відчуження в 1986 році Н-ської обласної державної
адміністрації про безпідставність видачі Р.О.П. посвідчення
учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 від
ХХ.12.2000 р. неправомірним.
Зобов'язати комісію Н-ської обласної державної адміністрації по
вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали
участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони
відчуження в 1986 році видати Р.О.П. посвідчення учасника
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 у
місячний термін з дня набрання рішенням чинності.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом
місяця через районний суд.