РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2004 р. Н-ський районний суд м. Києва в складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києва
цивільну справу за скаргою С.Н.В. про визнання незаконним не
вмотивоване повернення позовної заяви Верховним Судом України
ВСТАНОВИВ:
Законний представник заявника С.В.М. звернувшись до суду в
інтересах своєї доньки С.Н.В. просить визнати незаконним не
мотивоване повернення його доньці позовної заяви (з додатками) до
Ч-го апеляційного і Н-ського міського судів, Президента Верховної
Ради України, зобов'язати Верховний Суд України забезпечити
повернення йому цих матеріалів, та розглянути їх передбаченим
законом способом. Свої вимоги представник заявника мотивує тим, що
дії суб'єкта оскарження порушують вимоги ст. ст. 3, 19, 40, 55
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. В судове засіданні представник
заявника С.В.М. не заявився, будучи повідомленим належним чином.
В своїх запереченнях представник Верховного Суду України зазначає,
що при направленні позовної заяви С.Н.В. до К-го міського суду
С-ої області в грудні 2003 року в порядку ст. 124 ЦПК України
( 1502-06 ) (1502-06)
відбулась помилка, зокрема позовна заява з додатками
була направлена С.Н.В. Однак ХХ.01.2004 р. зазначена помилка була
виявлена, С.Н.В. направлено відповідного листа з проханням
повернути надіслані їй помилково позовні матеріали до К-го
міського С-ої області.
Вивчивши докази надані в обгрунтування своїх вимог та заперечення
сторонами, та визнавши їх достатніми для розгляду справи у
відсутність представника заявника, суд приходить до наступного
висновку.
Відповідно до ст. 248-1 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
громадянин має
право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважає, що рішенням,
дією або бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого
самоврядування посадової і службової особи порушено його права,
свободи чи законні інтереси.
Таке ж право закріплено і в ст. 55 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Відповідно до ст. 248-5 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
скарга може бути
подана суду у двомісячний строк, обчислюваний з дня коли
громадянин дізнався або повинен був дізнатись про порушення його
прав чи свобод.
Строки звернення до суду скаржником не порушені.
Судом встановлено, що ХХ.12.2003 р. Апеляційним судом Ч-кої
області до Верховного Суду України були направлені матеріали
позовної заяви С.Н.В. до апеляційного суду Ч-кої області, Н-го
міського суду, управління державного казначейства Ч-кої області,
Президента України, Верховної Ради України про захист права на
житло та відшкодування моральної шкоди для визначення підсудності.
ХХ.12.2003 р. зазначені матеріали заступником Голови Верховного
суду України відповідно до ст. 124 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
були
направлені Головою К-го міського суду С-ої області для вирішення
питання щодо прийняття та розгляд.
ХХ.01.2004 р. Голова К-го міського суду С-ої області повідомив
Верховному Суду України про те, що в конверті була відсутня
позовна заява, яка вказана в додатку на 12 аркушах.
ХХ.01.2004 р. Верховний Суд України повідомив С.Н.В. про те, що їй
було помилково повернута позовна заява з додатками, і висловлення
прохання про направлення до К-го міського суду С-ої області
відповідно до листа Верховного Суду України від ХХ.12.2003 р.
В даному випадку, питання щодо визначення підсудності поданої
позовної заяви С.Н.В. вирішено Верховним Судом України відповідно
до ст. 124 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
.
Однак подані матеріали помилково були відправлені С.Н.В. при
направленні останній супровідного листа Верховного Суду України
від ХХ.12.2003 р.
Представник заявника правом відправлення позовних матеріалів
підсудність за якими визначена К-му міському суду С-ої області не
скористався. При цьому не позбавлений такого права в подальшому.
Таким чином посилання на порушення прав заявника встановлених
Конституцією України є необгрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 15-1, 30, 62
( 1501-06 ) (1501-06)
, 202, 203, 248-1 - 248-7 ( 1502-06 ) (1502-06)
ЦПК України,
суд
ВИРІШИВ:
Скаргу С.Н.В. про визнання незаконним не вмотивоване повернення
позовної заяви Верховним Судом України залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва протягом
місяця через районний суд з дня наступного за днем його
проголошення.