РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2003 р. Н-ський районний суд м. Києва в складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за
позовом С.А.І. до С.К.С. про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про
розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що з
відповідачем спільне життя не склалося, з листопада 1995 року вони
з відповідачем не живуть, спільного господарства не ведуть.
Вважає, що сім'я розпалася остаточно, примирення між ними не
можливе.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, просила в заяві
розглядати справу у її відсутність, підтримала позовні вимоги в
повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час
розгляду справи повідомлений, в заяві проти розірвання шлюбу не
заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 40 КпШС ( 2006-07 ) (2006-07) шлюб розривається, якщо судом буде
встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї
стали не можливими.
В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб
ХХ.01.1993 року. Від шлюбу мають сина С., 1993 року народження.
Причиною розпаду сім'ї стало те, що у сторін різні погляди на
життя і вони не мають спільних інтересів. Сторони припинили
підтримувати шлюбні стосунки з листопада 1995 року, спільного
господарства не ведуть. На примирення не згодні.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що сім'я розпалася
і збережена бути не може.
Керуючись ст.ст. 15, 15-1, 30, 62 ( 1501-06 ) (1501-06) , 202, 202-1, 203
( 1502-06 ) (1502-06) ЦПК України, на підставі ст. ст. 38 - 40 КпШС України
( 2006-07 ) (2006-07) , суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Шлюб поміж С.А.І. та С.К.С., укладений ХХ січня 1993 року в
відділі реєстрації актів громадянського стану Н-кого району м.
Києва, актовий запис N ХХ8 - розірвати.
При оформленні розірвання шлюбу в органах РАГС стягнути з С.А.І.
державне мито на користь держави в сумі 20 (двадцять) гривень.
С.К.С. від сплати держмита - звільнити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва, через
районний суд, протягом 30 днів.