Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № № 401/2264/14-а (2а/401/88/14)

за позовом ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради, виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, третьої особи: ОСОБА_2 про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, ухвалену 16 вересня 2014 року у складі головуючого судді Гонтаренко Т. М. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, постановлену 17 листопада 2015 року у складі колегії суддів: головуючого Сафронової С. В., суддів Чепурнова Д. В. та Панченко О. М.,

Позивач заявила такі позовні вимоги:

- скасувати рішення виконкому Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області за № 12 від 24.03.2014 року "Про присвоєння поштової адреси", рішення виконкому Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області № 19 від 29.04.2014 року та рішення виконкому Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області № 20 від 29.04.2014 року.

- зобов'язати Великоандрусівську сільську раду присвоїти поштову адресу земельній ділянці позивачки з розташованими на ній будівлями, що виходять на АДРЕСА_1, якій привласнено кадастровий НОМЕР_1 відповідно до кадастрового плану цієї земельної ділянки.

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, адміністративний позов задоволено, зокрема:

"Скасовано рішення виконкому Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області за № 12 від 24.03.2014 року "Про присвоєння поштової адреси", рішення виконкому Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області № 19 від 29.04.2014 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.04.2014 року" та рішення виконкому Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області № 20 від 29.04.2014 року "Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 25.04.2014 року".

Зобов'язано Великоандрусівську сільську раду присвоїти поштову адресу земельній ділянці ОСОБА_1 з розташованими на ній будівлями, що виходять на АДРЕСА_1, якій привласнено кадастровий НОМЕР_1 відповідно до кадастрового плану цієї земельної ділянки."

Судами встановлено, що право власності позивача на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,125 га кадастровий № НОМЕР_2; площею 0,1275 га кадастровий № НОМЕР_3, площею 0,1250 га кадастровий № НОМЕР_1, пройшло державну реєстрацію, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Державного земельного кадастру про земельну ділянку та свідоцтвом про право власності.

Крім цього, ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12.03.2014 року, яке набрало законної сили, у справі № 22-ц/781/308/14 за позовом ОСОБА_2 до Великоандрусівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинне будівництво, встановлено факт, який має юридичне значення у цій справі, а саме: "відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_4, виданого 23.03.2002 року, 3алоїло ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Андрусівської сільської ради від 26.12.1997 року № 73 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3774.6 кв.м., яка розташована на території В. Андрусівської сільської ради. Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_5. З даного державного акту та довідки про обстеження земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_5 вбачається, що земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1. Ділянка має складну конфігурацію та з двох боків межує із землями комунальної власності, а саме: по лінії Б-В (схема 2) межує із АДРЕСА_1. На земельній ділянці знаходяться два комплекси будівель, перший має вихід на АДРЕСА_1 та складається з двоповерхового житлового будинку, літньої кухні та сараю і має адресу: АДРЕСА_1, а другий комплекс складається з трьох будівель та має вихід на АДРЕСА_1. По лінії Е-Д побудована третя будівля, доступ до якої при обстеженні не надано. Адресу даного комплексу будівель в результаті обстеження встановити неможливо, проте він територіально знаходиться в земельної ділянки, яка згідно Державного Акту на право приватної власності належить ОСОБА_5.

Рішенням Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області "Про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки гр.. ОСОБА_2" № 247 від 02.07.2013 року, вирішено: надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови площею 1841 м.кв.; з них: 1297м.кв. - ріллі; 544 м.кв. - під житловою одно та двоповерховою забудовою; за адресою: АДРЕСА_1, 34 с. Велика Андрусівка Світловодський район Кіровоградська область.

Рішенням Великоакндрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області "Про відміну рішення 23 сесії № 247 від 02.07.2013 р." № 255 від 04.09.2013 року, вирішено: відмінити рішення Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області № 247 від 02.07.2013 року, так як на дану земельну ділянку виготовлений Державний акт на право приватної власності З2 № 471405.

Оскарженим позивачем рішенням виконкому Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області "Про присвоєння поштової адреси" № 12 від 24.03.2014 року, за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про присвоєння поштової адреси житловому будинку, що знаходиться на території Великоандрусівської сільської ради і враховуючи виробничу необхідність виконком вирішено: присвоїти поштову адресу будинку власник ОСОБА_2: 27520, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Велика Андрусівка, АДРЕСА_3.

Оскарженим позивачем рішенням виконкому Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області "Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.04.2014 року" № 19 від 29.04.2014 року, вирішено: рішення виконавчого комітету № 12 від 24.03.2014 року "Про присвоєння поштової адреси" залишити без змін.

Оскарженим позивачем рішенням виконкому "Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 25.04.2014 року" № 20 від 29.04.2014 року, вирішено: відмовити ОСОБА_1 в присвоєнні поштової адреси до земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, в зв'язку з тим, що попереднім рішенням виконавчого комітету №12 від 24.03.2014 року присвоєно поштову адресу будівлям, що знаходяться на вказаній в заяві ОСОБА_1 земельній ділянці.

З огляду на зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Світловодського у Кіровоградської області №12 від 24.03.2014 року "Про присвоєння поштової адреси" було прийнято без урахування того, що земельна ділянка площею 0,1250 га кадастровий № НОМЕР_1 з виходом на вулицю Дикого та на АДРЕСА_1 с.В.Андрусівка Світловодського району Кіровоградської області - належить на праві власності позивачу, а третій особі ОСОБА_2 судовими рішеннями було відмовлено в задоволенні вимог про визнання права власності на самочинно забудований будинок АДРЕСА_2 площею 110 кв.м. на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_2, яка згідно Державного Акту на право приватної власності НОМЕР_4 належала ОСОБА_5, спадкоємцем якого є позивачка по цій справі - ОСОБА_1, яка на час винесення спірного рішення виконкому №12 від 24.03.2014 року - була власником цієї земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення відповідача про присвоєння поштової адреси будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_3, та скасував зазначене рішення відповідача.

Також апеляційним судом визнано обґрунтованим рішення суду першої інстанції і в решті задоволених позовних вимог, посилаючись на грубе порушення з боку відповідача права власності позивача на земельну ділянку та необхідність відновлення порушеного права позивача.

У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заявник зазначає, що оскільки будинок по АДРЕСА_3 побудував ОСОБА_2 протягом 1993-2012 років, останній мав право звернутись до відповідача з метою отримання поштового адресу для цього будинку. Та оскільки поштова адреса присвоюється саме будинку, а не земельній ділянці, право власності позивача на земельну ділянку за кадастровим номером № НОМЕР_1 не порушувалось.

Позивач у своїх запереченнях просить касаційну скаргу відхилити, а рішення судів попередніх інстанцій у цій справі залишити без змін. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 не мав відповідних правових підстав на отримання поштової адреси на будівлю, яка не належить йому на праві власності. Та зазначена будівля розташована на належній їй на праві власності земельній ділянці за кадастровим номером № НОМЕР_1, у наданні поштової адреси за місцем розташування якої відповідачем відмовлено, у зв'язку з присвоєнням поштової адреси будівлі за заявою ОСОБА_2

Суд заслухав, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Як вбачається з вищезгаданої ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 12.03.2014 року у справі № 22-ц/781/308/14, яка була предметом дослідження суду першої та апеляційної інстанції у цій справі, в судовому засіданні позивач (ОСОБА_2) та його представник пояснили, що самочинно побудований будинок з надвірними будівлями фактично знаходиться в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка була в користуванні брата-близнюка позивача - ОСОБА_5. Земельна ділянка складної конфігурації і частково виходить на АДРЕСА_1, а частково на АДРЕСА_1. Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_4 виданного 23.03.2002 року, зазначена земельна ділянка належала на праві власності ОСОБА_5.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.11.2013 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення від права н спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_1 до позовом ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову - приватний нотаріус Світловодського районного нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно, визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в межах з планом відповідно до державного акту на право приватної власності серії НОМЕР_4.

З огляду на наведене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що самочинно збудований будинок АДРЕСА_2 по АДРЕСА_2, у визнанні права власності на який ОСОБА_2 відмовлено у судовому порядку, фактично знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_1, яка належить позивачу в порядку спадкування за законом.

Відповідно до частини першої статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судами встановлено, що позивачка здійснила державну реєстрацію права власності на вищезазначену успадковану земельну ділянку розбивши її на три окремі частині за кадастровими номерами: № НОМЕР_2; № НОМЕР_3; № НОМЕР_1.

Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що на день прийняття оскаржених рішень відповідача, остатньому було відомо, що на вищезазначеній земельній ділянці позивача знаходиться самовільно побудований та не узаконений будинок на який претендує ОСОБА_2

Згідно частин першої та четвертої статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач приймаючи оскаржене рішення "Про присвоєння поштової адреси" № 12 від 24.03.2014 року, грубо порушив конституційне право позивача на непорушність її права власності, присвоївши без її відома та згоди поштову адресу будівлі, яка розташована на її земельній ділянці, крім цього, за заявою особи, яка не володіє правом власності на зазначену будівлю. Зазначене є достатньою правовою підставою вважати таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з метою відновлення порушеного права позивача.

Оскільки оскаржене рішення відповідача № 20 від 29.04.2014 року прийняте відповідачем у зв'язку з прийняття ним рішення № 12 від 24.03.2014 року, яке є протиправним та підлягає скасуванню, з метою відновлення порушеного права позивача рішення № 20 від 29.04.2014 року також підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02.10.1996 року (Далі - Закон № 393/96-ВР (393/96-ВР) ), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно частини четвертої статті 15 Закону № 393/96-ВР, рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Як вбачається зі мусту оскарженого рішення відповідача № 19 від 29.04.2014 р., останнє не містить посилань на законодавство та будь-яких мотивів відмови у задоволенні заяви позивача.

Частиною першою статті 19 Закону № 393/96-ВР, встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції вважає законним рішення судів і в частині скасування оскарженого рішення відповідача № 19 від 29.04.2014 р., як такого, що прийняте з грубим порушенням вимог Закону № 393/96-ВР (393/96-ВР) .

Згідно пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції діючий на момент прийняття оскаржений судових рішень), у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на наведене, суд погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову і в частині зобов'язання відповідача вчинити дії на користь позивача, які не суперечать закону та направлені на ефективний захист прав останнього.

Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі № 401/2264/14-а (2а/401/88/14) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.