РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.02.2003 р. Н-ський районний суд м. Києва в складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві
цивільну справу за позовом К.В.М. до Міністерства фінансів
України, Головного управління Державного казначейства України,
Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації
України про стягнення коштів за обладнання та користування
охоронною сигналізацією, сенаторно-курортне лікування,
ВСТАНОВИВ:
К.В.М., суддя Апеляційного суду Н-кої області, звернулась до суду
з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів кошти за
обладнання та користування охоронною сигналізацією в сумі 4378
грн. 48 коп., а також за санаторнокурортне лікування в сумі 2314
грн. 60 коп.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що з 1986 року
працює суддею Н-кого обласного суду, а з 2001 року - по теперішній
час працює суддею Апеляційного суду Н-кої області.
Відповідно до п. 8, 13 ст. 44 Закону України "Про статус суддів"
( 2862-12 ) (2862-12)
відповідачі повинні були забезпечити її коштами на
установку та користування квартирною охоронною сигналізацією, а
також забезпечити надання путівки на санаторно-курортне лікування.
Оскільки відповідачами зазначені вимоги діючого законодавства
України не виконані, то позивач була змушена за власний рахунок
встановити систему та оплачувати послуги охоронної сигналізації,
придбати путівку.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час і місце слухання
справи сповіщалась належним чином. В суд надійшла заява позивача
про слухання справи в її відсутність.
Представники Міністерства фінансів України та Державного
казначейства України, Міністерства юстиції України, Державної
судової адміністрації України в судове засідання не з'явились,
хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним
чином.
За таких обставин, враховуючи, що немає необхідності заслуховувати
особисті пояснення представників цих відповідачів суд визнав
можливим розглядати справу в їх відсутність, оскільки в справі є
достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить
до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних
підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивач з 1986 року працює
суддею Н-кого обласного суду, а з 2001 року - по теперішній час
працює суддею Апеляційного суду Н-кої області.
У відповідності до ст. 130 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
держава забезпечує фінансування та належні умови для
функціонування судів і діяльності суддів. У державному бюджеті
окремо визначаються видатки на утримання суддів.
Згідно п.п. 8, 13 ст. 44 Закону України "Про статус суддів"
( 2862-12 ) (2862-12)
від 15.12.1992 року судді мають право на встановлення
квартирної охоронної сигналізації та користування нею за рахунок
державного бюджету; на отримання путівки на санаторно-курортне
лікування за рахунок державного бюджету.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що не
виділення коштів позивачу на встановлення квартирної охоронної
сигналізації та користування нею за рахунок державного бюджету
протягом 2000 - 2003 року була викликана недофінансуванням з боку
Міністерства фінансів України необхідних витрат судової влади.
Відповідно до п. 1 Положення "Про Міністерство фінансів України"
( 1081/99 ) (1081/99)
, затвердженого Указом Президента України від 26 серпня
1999 р. N 1081/99 Міністерство фінансів України є центральним
органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів
України. Мінфін України забезпечує проведення єдиної державної
фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на
реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку
України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших
центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до п. 26 вказаного положення ( 1081/99 ) (1081/99)
Мінфін України
може обмежувати або припиняти фінансування з державного бюджету
лише при наявності фактів незаконного витрачання коштів і
порушення звітності.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
даних в постанові N 7 від 30.05.1997 р. "Про посилення судового
захисту прав та свобод людини і громадянина" ( v0007700-97 ) (v0007700-97)
невиконання або неналежне виконання ст. 130 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
відповідними органами чи посадовими особами слід
розцінювати як порушення конституційних принципів незалежності
судової влади.
Суд вважає, що Міністерство фінансів України, скорочуючи видатки
на утримання судів України, порушує ст. 130 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, якою передбачено, що саме держава забезпечує
фінансування та належні умови для функціонування судів і
діяльності суддів.
Відповідно до положення, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 31 липня 1995 року N 590 ( 590-95-п ) (590-95-п)
організація виконання державного бюджету України, управління,
наявними коштами державного бюджету України і здійснення
фінансування видатків державного бюджету покладено на Державне
казначейство України, яке діє при Міністерстві фінансів України.
Цільове фінансування видатків державного бюджету забезпечується
Державним казначейством України.
Враховуючи, що кошти для позивача повинно було виділити
Міністерство фінансів України, а Державне казначейство України
повинно було перерахувати ці кошти для їх безпосередньої виплати
позивачу, суд вважає необхідним стягнути з Міністерства фінансів
України на користь позивача кошти за встановлення квартирної
сигналізації та користування нею за період 2000 - 2003 рік - в
розмірі 4378 гривень 48 копійок, а також вартість
санаторнокурортної путівки, використаної у 2003 році, - 2314
гривень 60 копійок, списавши їх з розрахункового рахунку Головного
управління Державного казначейства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 19 Закону України "Про судоустрій"
( 3018-14 ) (3018-14)
, Положенням "Про Міністерство фінансів України"
( 1081/99 ) (1081/99)
, затвердженим Указом Президента України від 26 серпня
1999 р. N 1081/99, Положенням про Державне казначейство України
( 590-95-п ) (590-95-п)
, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 31 липня 1995 року N 590, ст. 44 Закону України "Про статус
суддів" ( 2862-12 ) (2862-12)
, зі змінами, внесеними Законом України від
24.02.1994 p. ( 4015-12 ) (4015-12)
, ст. 15, 30, 62 ( 1501-06 ) (1501-06)
, 202
( 1502-06 ) (1502-06)
ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов К.В.М. задовольнити.
Стягнути з Міністерства фінансів України на користь К.В.М.
вартість сплачених коштів за встановлення квартирної сигналізації
та користування нею за період 2000 - 2003 рік - в розмірі 4378
гривень 48 копійок, а також вартість санаторно-курортної путівки,
використаної у 2003 році, - 2314 гривень 60 копійок, а всього -
6693 гривень 8 копійок.
Вказану суму списати з розрахункового рахунку Головного управління
Державного казначейства України.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через
Печерський районний суд м. Києва протягом одного місяця з
наступного дня після його проголошення.