РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2002 року
Н-ський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві
справу
за позовом Д.
до С.,
3 - я особа Є., 9 - та Київська держнотконтора
про визнання договору дарування недійсним, -
ВСТАНОВИВ :
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом до
відповідача, мотивуючи, свої позовні вимоги тим, що її брат М.
згідно договору купівлі - продажу від ХХ.12.1999 року був
власником квартири № 5 по вул. М-ській, 1 в м. Києві.
ХХ.12.2001 року М. помер, вона як спадкоємець по закону звернулася
до 9 - ї Київської держнотконтори з заявою про визнання її
спадкоємицею. По запиту 9 - ї Київської держнотконтори вона
звернулася в БТІ м. Києва для отримання довідки - характеристики
на вищевказану квартиру, в видачі якої їй відмовили, мотивуючи
тим, що квартира належить С., на підставі договору дарування,
укладеного ХХ.02.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом.
Смерть її брата настала в січні 2001 року , про це вона дізналася
лише в березні 2001 року, хто і яким чином міг скористатися
паспортом її брата вона не знає.
У судове засідання відповідач не з'явився , місце знаходження його
не відоме, а тому суд вважає за можливе слухати справу за останнім
відомим місцем проживання.
Треті особи приватний нотаріус Є., 9 - та Київська держнотконтора
у судове засідання не з'явилися, просять слухати справу у їх
відсутність та винести рішення за матеріалами цивільної справи.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка є рідною сестрою
М., згідно досліджених у судовому засіданні свідоцтв про
народження її та М., свідоцтва про одруження її з Д., та запису
акту про шлюб М. з К. та згідно ст. 530 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
є
спадкоємицею М. за законом.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи,
приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з
наступного.
У судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі -
продажу від ХХ.12.1999 року Мартур В.М. придбав у власність
квартиру № 5 за адресою: м. Київ, вул. М-ська, 1.(а.с.8)
Згідно свідоцтва про смерть М. помер ХХ.12.2000 року .(а.с.9)
Встановлено, що ХХ.02.2001 року договором дарування вищевказана
квартира подарована, покійним на той, час М. С.
Згідно ст. 48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є та угода, що не
відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна з сторін
зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою.
Згідно ст. 243 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором дарування одна
сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. У
судовому засіданні встановлено, що на момент укладення договору
дарування М. помер, тобто не міг подарувати вищевказану квартиру.
Таким чином , суд приходить до висновку, що вказана угода -
договір дарування не відповідає вимогам ст. 243 ЦК України та в
зв'язку з цим договір дарування , укладений ХХ.02.2001 року між М.
та С. , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського
округу Є., зареєстрованого в реєстрі за № 5 слід визнати
недійсним.
Керуючись ст. 48, 243, 530 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 15, 30, 62,
202-1, 203 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов задовільнити.
Визнати договір дарування квартири № 5 по вул. Мологвардійській,1
в м. Києві, укладений ХХ.02.2001 року між М. та С. , посвідченого
приватним нотаріусом Київського міського округу Є.,
зареєстрованого в реєстрі за № 5 - недісним.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через
райсуд протягом місяця з наступного дня після проголошення.